Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-1382/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Завгородній Є.В.

                             Доповідач Яковлева  С. В.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.02.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          Головуючої судді –Бубличенко В.П.

                                              Суддів –Яковлєвої С.В.,

                                                                     Сукач Т.О.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянула у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в                                м. Кіровограді на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про поновлення пропущеного строку, визнання дій протиправними, зобов’язання здійснення нарахування  та  виплати щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   -

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

           В грудні 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про поновлення пропущеного строку, визнання дій протиправними, зобов’язання здійснення нарахування  та  виплати щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

           Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося, просила поновити строк звернення з позовом до суду, визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати його провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2006, 2007, 2008, 2009 роки.   

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 лютого 2010 року  позов задоволено частково. Суд поновив позивачу пропущений строк для звернення до суду, визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а також з 01 січня 2009 року по 16 грудня 2009 року. В задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді просить скасувати постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

  Згідно з ч.8 ст.183-2 КАС України апеляційна скарга управління Пенсійного фонду розглянута в порядку письмового провадження.

          Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення у визначених статтею 195 КАС України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

          Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" набув статусу дитини війни.

          Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване ст.46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.

 У 2007-2009 роках управлінням Пенсійного фонду йому не нараховувалися кошти, передбачені ст.6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у встановленому цією нормою розмірі.

 Суд дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов’язків.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи наведене, не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування судом до спірних правовідносин положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Виходячи з наведеного, суд обґрунтовано визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді по не нарахуванню позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проте період, за який має бути проведено нарахування і виплата підвищення до пенсії, суд визначив неправильно.

Відповідно до ст.99 КАС України в редакції, яка була чинною на час пред’явлення позову і розгляду судом першої інстанції справи, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що щодо заявлених позивачем вимог про проведення перерахунку і виплати підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 16 грудня 2008 року, які були задоволені судом, строк звернення до суду пропущено.

Відповідач у запереченні на позов просив застосувати встановлений законом строк звернення до суду і відмовити у позові.

Проте, суд першої інстанції поновив позивачеві строк звернення до суду, пославшись на те, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивачу було відомо про порушення його прав більше ніж за рік до звернення до адміністративного суду.

Такі доводи не можна визнати обґрунтованими, оскільки виплати пенсії і підвищення до пенсії є щомісячними, позивач знав розмір цих виплат і в разі незгоди з їх розміром мав право звернутися до суду. Позивач не зазначив і не довів поважність причини пропуску ним строку звернення до суду, тому передбачених законом підстав для його поновлення немає.

          Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

          На час перегляду справи апеляційним судом чинною є ст.100 КАС України в редакції Закону України № 2453-У1 від 7 липня 2010 року, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді по не нарахуванню позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 16 грудня 2008 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- скасувати, а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду відповідно до ч.1 ст.203 КАС України.

В решті постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути залишена без змін.

           Керуючись ст.ст. 183-2 ч.8, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 203 ч.1,  205 ч.1 п.1, 206, 212, 254 ч.5 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління  Пенсійного фонду України в м. Кіровограді  задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 лютого 2010 року  в частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді по ненарахуванню ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з                01 січня 2009 року по 16 грудня 2009 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату їй за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням здійснених виплат, а також в частині, в якій у позові відмовлено -  залишити без змін.

В частині визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді по ненарахуванню ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з                    22 травня 2008 року по 16 грудня 2008 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», постанову суду першої інстанції - скасувати, а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча:

Судді: