П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

06.12.2007 р.                                                                                                     № 9/101 

15:24

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Рудик Т.О.

Представники :

Обставини справи:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»до Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України про стягнення 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві, яка діє у складі державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго", керуючись ст. 9 Закону України „Про електроенергетику", Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7.08.1996 р. № 929 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.06 № 131), в ході перевірки енергогосподарства Відповідача встановила порушення Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, що підтверджується актом обстеження від 28.11.2006 року № 961/7.

Вимоги припису від 28.11.2006 року № 482/7 про усунення порушень нормативно-правових актів в електрогосподарстві Відповідач не виконав, що підтверджується актом перевірки від 30.03.2007 року № 453, що приводить до  ненадходження коштів до Державного бюджету України.

Представник Відповідача в судовому засіданні 06.12.2007 р. визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві діє у складі державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго", керуючись ст. 9 Закону України „Про електроенергетику", Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7.08.1996 р. № 929 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.06 № 131).

Метою державного енергетичного нагляду за режимами споживання енергії є сприяння забезпеченню сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України, посиленню впливу на суб'єктів електроенергетики та споживачів щодо дотримання ними встановлених режимів виробництва, постачання і споживання енергії та забезпечення споживачами належного технічного стану електричних та тепловикористовуючих установок і теплових мереж.

Статтею 9 Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.

Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж здійснює нагляд за додержанням вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, вимог технічної експлуатації енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб'єктів електроенергетики.

Положеннями статті 27 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

В ході перевірки Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у місті Києві енергогосподарства Відповідача встановила порушення Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, що підтверджується актом обстеження від 28.11.2006 року № 961/7.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в місті Києві відповідно до ст.27 Закону України „Про електроенергетику", ст.ст. 24, 31 Закону України «Про теплопостачання»та пп. 2, 7 та 8 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1312, за ухилення від виконання припису від 28.11.2006 року № 482/7 постановою від 23.05.2007 року № 210 наклала на Відповідача штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн., та який сплачується до Державного бюджету України.

На день розгляду справи штраф в сумі 510,00 грн. до Державного бюджету Відповідач не перерахував, чим порушив вимоги п.10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику про сплату штрафу протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення.

Згідно статті 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" до доходів Державного бюджету зараховуються надходження від штрафних санкцій.

Стаття 238 Господарського кодексу України встановлює, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Положеннями статті 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що на день розгляду справи відповідачем штраф у розмірі 510,00 грн. не сплачено, чим порушено інтереси держави, а відповідач під час судового засідання визнав адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням вищевикладених обставин справи та пояснень представників сторін в судовому засіданні, суд встановив, що позивачем рішення про застосування штрафних санкцій прийнято в межах повноважень, виставлений позивачем штраф відповідачем не сплачено, а відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 112, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Задовольнити адміністративний позов повністю.

2.          Стягнути з Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України (01030, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 10, поштова адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д, р/р 35226007000495 в УДК у місті Києві, МФО 820019, ЗКПО 02141221) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                                                          О.В.Кротюк