Справа № 2-690/11

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:   

Судді                      - Овчаренко Н.Г.,   

При секретареві    - Волошиній Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»до ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «НАФТА-ПОЛЮС», ТОВ «СТЕП 2004», ОСОБА_1 про стягнення  заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що 22 липня 2008 року між Позивачем та Відповідачем 1, було укладено кредитний договір № 00144/D, згідно з яким Відповідачу 1 було надано кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 500 000 грн. з 22 липня 2008 року по 21 липня 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22% річних за фактичний період користування кредитними коштами. Також 20 липня 2009 року між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено Договір про внесення змін № 1 до кредитного договору № 00144/D про надання Відповідачу 1 кредиту у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 500 000 грн. з 22 липня 2008 року по 28 червня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22 % річних за фактичний період користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 00144/D від 22.07.2008 з усіма змінами та доповненнями, було укладено наступні договори: Договір застави товару в обігу № 00419-СD від 22.07.2008 зі змінами та доповненнями між Позивачем та Відповідачем 1; Договір застави майнових прав від 20.07.2009 між Позивачем та Відповідачем 1; договір поруки №00420-СD від 22.07.2008 між Позивачем та Відповідачем 3; договір поруки №00481-СD від 20.07.2009 між Позивачем та Відповідачем 2.

Так як з березня 2010 року ніхто з Відповідачів не сплачував  заборгованість по тілу кредиту, відсоткам, Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3  згідно з доданим розрахунком заборгованість за кредитним договором  у розмірі 285 750 грн. 44 коп., 1700 грн. 00 коп. - судового збору та 120 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення по справі.

У судовому засіданні уповноважений представник Позивача підтримав позовні вимоги, та, посилаючись на підстави позову, просив суд їх задовольнити.   

Уповноважені представники Відповідача 1, Відповідача 2 та Відповідача 3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі, вказавши на те, що позов є незаконним та необґрунтованим, суду пояснили, що не являється у матеріально-правовому відношенні боржниками Позивача. На підтвердження своїх позицій Відповідачами було надано відповідні заперечення з доказами.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти.

22 липня 2008 року між Позивачем та Відповідачем 1, було укладено кредитний договір № 00144/D, згідно з яким Відповідачу 1 було надано кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 500 000 грн. з 22 липня 2008 року по 21 липня 2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22% річних за фактичний період користування кредитними коштами. Також 20 липня 2009 року між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено Договір про внесення змін № 1 до кредитного договору № 00144/D про надання Відповідачу 1 кредиту у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 500 000 грн. з 22 липня 2008 року по 28 червня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22 % річних за фактичний період користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 00144/D від 22.07.2008 р. з усіма змінами та доповненнями, було укладено наступні договори: Договір застави товару в обігу №00419-СD від 22.07.2008 зі змінами та доповненнями між Позивачем та Відповідачем 1; Договір застави майнових прав від 20.07.2009 між Позивачем та Відповідачем 1; договір поруки №00420-СD від 22.07.2008 між Позивачем та Відповідачем 3; договір поруки №00481-СD від 20.07.2009 між Позивачем та Відповідачем 2.

В межах діючого кредитного договору Відповідачем 1, з обов’язковою  виплатою процентів за користування кредитом  в період з 22.07.2008 до моменту подачі позовної заяви Позивачем, було повернуто поновлювальної кредитної лінії в розмірі 250 062 грн. 77 коп. (двісті п’ятдесят тисяч шістдесят дві грн.. 77 коп.). З врахуванням загального розміру поновлювальної кредитної лінії –500 000 грн. 00 коп. (п’ятсот тисяч грн. 00 коп.) та повернутої суми, залишена сума для повернення складає 249 937 грн. 23 коп. (двісті сорок дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять сім грн. 23 коп.).   

В ході господарської діяльності Відповідача 1, 10 грудня 2009 року загальними зборами учасників Відповідача 1 було прийнято рішення про реорганізацію Відповідача 1 в порядку передбаченим чинним законодавством України шляхом виділу окремої юридичної особи, учасником якої буде виступати один з попередніх учасників Відповідача 1 та надати новоствореній юридичній особі найменування - ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «НАФТА-ПЛЮС».

Згідно до норм ст. 56 Господарського кодексу України «Утворення суб’єкта господарювання»визначено, що суб’єкт господарювання може бути утворений шляхом реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Про дане рішення було офіційно повідомлено всіх кредиторів Позивача відповідними листами, до числа яких входить Позивач, якого повідомлено листом від 14.12.2009 за вих. №110. В даному листі Відповідач 1 звернувся до Позивача з надання згоди на проведення даної процедури, на виконання умов кредитного договору № 00144/D та договору застави товару в обігу № 00419-СD. Відповіді від Позивача в адресу Відповідача 1 не надходило, що стало доказом надання згоди на проведення процедури реорганізації.

Також Відповідачем 1 про процедуру реорганізації здійснено офіційну публікацію в розділі «Прийняття засновниками (учасниками), уповноваженими ними органом або судом рішення про виділ»у періодичному виданні «Бюлетень державної реєстрації»№ 140 (25) від 21.12.2009.

Згідно з рішеннями, що прийняті Відповідачем 1, підприємство було реорганізовано шляхом виділенням та створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Нафта Плюс», код ЄДРПОУ 37006296, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію від 25.03.2010р., Статутом товариства, протоколом зборів учасників товариства від 10.12.2009р.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України у  разі  поділу  суб'єкта  господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять  за  роздільним  актом  (балансом)  у відповідних  частках  до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу.  У разі виділення  одного  або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Як вбачається із розподільчого балансу на 11.03.2010р. новоствореному підприємству - ТОВ «Торговий будинок «Нафта-Плюс»було передано активи та пасиви Відповідача 1 пропорційно частки Статутного капіталу (70%), що належав одному з учасників, який виділився зі складу учасників Відповідача 1 для ведення самостійного господарювання.

Відповідно до рядку 2 Таблиці 5 Додатку № 5 до рядків 500 (графи 3)  до розподільчого балансу, правонаступником по виконанню зобов’язань перед Позивачем за кредитним договором № 00144/D від 20 липня 2008 року в сумі боргу 249 937 грн. 23 коп. являється окремо виділена юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Нафта-Плюс», а, отже, на нього покладається і обов’язок щодо сплати відсотків за користування кредитом з 11.03.2010р.

В підтвердження існуючих зобов’язань та необхідності належного виконання правонаступником Відповідача 1, а саме ТОВ «Торговий будинок «Нафта-Плюс», взятих на себе зобов’язань по відношенню до Позивача, Відповідачем 1 було передано правонаступнику Актом прийому-передачі всіх  копій документів (кредитного договору №00144/D від 22.07.2008; Договору про внесення змін № 1 від 20.07.2009 р. до кредитного договору №00144/D від 20.07.2009; Договору застави товару в обігу №00419-СD від 22.07.2008; Договору про внесення змін № 1 від 11.08.2009 до Договір застави товару в обігу № 00419-СD від 22.07.2008; Договору застави майнових прав від 20.07.2009; Акту перевірки та вартісної оцінки майна, що знаходиться в заставі по Договору в обігу №00419-СD від 22.07.2008, до кредитного договору №00144/D від 22.07.2008; Договору добровільного страхування майна № МЗ-32/09Д від 12.08.2009; Журналу-ордеру і відомості по рахунку 06 короткострокових позик Відповідача 1 сформований станом  на 11.03.2010; Виписки по особовому рахунку №26004806921).

Відповідачем 1 за розподільчим балансом було передано активи (коди рядків 020; 140; 161 розподільчого балансу), що включають в себе  незавершене будівництво; товар; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – еквівалентні загальній сумі 1 299,6 тис. грн. В підтвердження чого було підписано відповідні Акти здачі-прийняття. В Актах вказано, що сторони претензій одна до одної не мають.

Таким чином, на момент розгляду даної цивільної справи Відповідач 1 не є зобов’язальною стороною за кредитним договором  № 00144/D від 22.07.2008, тому позовні вимоги Позивача в частині повернення тіла кредиту в сумі боргу 249 937 грн. 23 коп. та сплати відсотків за користування кредитом з 11.03.2010 до Відповідача 1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо сплати відсотків за період користування кредитом з 25.02.2010 по 10.03.2010 в сумі 2138 грн. 35 коп. відповідальність покладається на Відповідача 1, оскільки нараховані на час складання розподільчого балансу відсотки  не були передані правонаступнику по виконанню умов кредитного договору № 00144/D від 20 липня 2008 року.  

Відповідно до умов кредитного договору № 00144/D від 20 липня 2008 року за порушення Відповідачем 1 термінів повернення кредиту, процентів за користування ним,  Відповідач 1 зобов`язаний сплатити Позивачу пеню за прострочку повернення кредиту - 20387 грн. 21 коп., пеня за несплату процентів за договором  - 483 грн. 55 коп., штраф за невиконання прийнятих зобов’язань –7000 грн., що разом складає 27870 грн.76 коп. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Статтею 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності  інших обставин, які мають істотне значення.     

Частина 2 ст. 22 ЦК України відносить до збитків втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушення права (реальні збитки) та доходи, які могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).   

Проте, в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження того, що в результаті невиконання зобов’язання Відповідачем 1 Позивачу заподіяні будь-які збитки, розмір яких дорівнював би сумі нарахованої позивачем пені, або перевищував би вказану суму.           

Таким чином, з огляду на викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись, при цьому, принципів розумності та справедливості, вважає, що суму нарахованої пені відповідно до кредитного договору № 00144/D від 22.07.2008 року можливо зменшити до 3000 грн. При цьому, суд врахував інтереси не лише Відповідача 1, але і Позивача, прийшовши до висновку, що зменшення суми пені до 3000 грн. не завдасть значних збитків кредитору. Враховуючи вищенаведене з Відповідача 1 на користь Позивача підлягає стягненню відсотки за період користування кредитом з 25.02.2010  по 10.03.2010 в сумі 2138 грн. 35 коп. та пеня в сумі 3 000 грн., що разом складає 5 138 грн. 35 коп.

Щодо солідарної відповідальності Відповідача 1, Відповідача 2 та Відповідача 3 по відношенню до Позивача, то суд всебічно та об’єктивно дослідивши  матеріали справи встановив.   

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В силу ст. 523 Цивільного кодексу України порука, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Аналогічна норма припинення договору поруки міститься у ст. 559 Цивільного кодексу України. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач 2 та Відповідач 3 не поручався перед Позивачем стосовно виконання зобов’язання  правонаступником Відповідача 1 (новим Боржником –ТОВ «Торговий Будинок «Нафта-Плюс»), а отже вони не може нести відповідальність за неналежне виконання останнім зобов’язань за кредитним договором.  

Таким чином, оскільки основне зобов’язання було забезпечене порукою інших осіб, то заміна боржника у такому зобов’язанні тягне за собою припинення вищевказаних забезпечень. Тобто з моменту заміни боржника в кредитному договорі № 00144/D від 20 липня 2008 року, договір поруки між Позивачем та Відповідача 2 №00481-СD від 20.07.2009 та договір поруки між Позивачем та Відповідачем 3 №00420-СD від 22.07.2008 припиняється.

За таких обставин вимоги Позивача в частині повернення тіла кредиту в сумі боргу 249 937 грн. 23 коп. та сплати відсотків за користування кредитом з 11.03.2010 до Відповідач 2 та Відповідач 3, які були поручителями за кредитним договором, не підлягають задоволенню у зв’язку із припиненням поруки.  

В частині порушення Відповідачем 1 зобов’язання по сплати відсотків за період користування кредитом з 25.02.2010 по 10.03.2010 в сумі 2138 грн. 35 коп., оскільки нараховані на час складання розподільчого балансу відсотки не були передані правонаступнику по виконанню умов кредитного договору № 00144/D від 20 липня 2008 року, а також  пені в сумі  3000 грн., то Відповідач 1, Відповідач 2, Відповідач 3 виступають перед Позивачем як солідарні боржники з виконання цього зобов’язання.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, таким чином судовий збір у розмірі 30 грн. 57 коп. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 2 грн. 16 коп. підлягають солідарному стягненню з Відповідача 1,  Відповідача 2, Відповідача 3 на користь Позивача.

Згідно статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституції України,  ст.ст. 56 , 59 Господарського кодексу України, ст.ст. 105, 106, 107, 109, 509, 520, 523, 526, 527, 536, 549, 551, 554, 559, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -   

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»до ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «НАФТА-ПОЛЮС», ТОВ «СТЕП 2004», ОСОБА_1 про стягнення  заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.    

Стягнути солідарно з ТОВ«ТОРГОВИЙ БУДИНОК «НАФТА-ПОЛЮС», ТОВ «СТЕП 2004», ОСОБА_1 на користь Філії Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»у м. Дніпропетровську заборгованість в розмірі 5 138 грн. 35 коп., з яких : заборгованість по відсоткам за користування кредитом –2138 грн. 35 коп.;   пеня до сплати –3000 грн., витрати, понесені по сплаті судового збору в розмірі 30 грн. 57 коп. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі 02 грн. 16 коп., а всього 5171 (п’ять тисяч сімдесят одну) гривню 08 копійок.   

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                       Н.Г. Овчаренко