Справа № 2-233/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

16 березня 2011 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

          в складі:   головуючого судді: Мороз В.П.

                            при секретарі:          Соболєвої Н.С.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Корвет – 2», треті особи –Дніпропетровська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Землевпорядник», про усунення перешкод в оформленні документів на користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Корвет –2»до ОСОБА_1, треті особи –Дніпропетровська міська рада, Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області, про зобов’язання знести самовільно встановлену ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

          У липні 2010 року позивач звернувся до суду  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет –2», треті особи –Дніпропетровська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Землевпорядник», про усунення перешкод в оформленні документів на користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позову, уточнивши вимоги, зазначив, що рішенням Дніпропетровської міської ради ХХ1У скликання № 48/15 від 18.02.2004 року «Про погодження місць розташування об’єктів у місті»було погоджено місце розташування пункту шиномонтажу в районі будинку АДРЕСА_1. На підставі п. 3 вказаного рішення позивачем розроблено та погоджено з Головним архітектурно –планувальним управлінням міської ради проектна документація на будівництво пункту шиномонтажу.

Відповідно до договору з ТОВ «Землевпорядник»з 2008 року проводяться роботи по відведенню земельної ділянки в натурі.

В ході проведення топографо –геодезичних робіт виникла необхідність погодження меж ділянки з ТОВ фірма «Корвет –2», директор якої відмовляється від даного погодження.

20.10.2008 року позивач звернувся з листом до Голови Дніпропетровської міської ради про подовження дії рішення міськради від 18.02.2004 року № 48/15. Листом Дніпропетровської міської ради земельного управління «Про рішення міської ради»№ 13/9-1749 від 12.11.2008 року вказано, що у зв’язку з виконанням позивачем п.2 вказаного рішення міської ради та замовлено розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також враховуючи, що термінів дії інших пунктів в рішенні не зазначено, то продовження строків дії рішення не потрібно.

З урахуванням викладеного просив суд, усунути перешкоди в оформлені документів на користування земельною ділянкою, виділеної позивачу під шиномонтаж в районі будинку АДРЕСА_1 та підписання документів про погодження, а саме: акту встановлення меж земельної ділянки та плану встановлення зовнішніх меж землекористування.

          В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на їх задоволенні наполягали.

У свою чергу ТОВ фірма «Корвет –2»звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи –Дніпропетровська міська рада, Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області, про зобов’язання знести самовільно встановлену ділянку.

В обґрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві та в ході судового засідання представник позивача за зустрічним позовом, посилався на те, що ТОВ фірма «Корвет-2»є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: пр. Мира, 61-А у м. Дніпропетровську і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:04:186:0161 на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 200/36 від 19.09.2008 року та договором оренди землі від 17.12.2008 року.  

На земельній ділянці по пр. Мира, 61-А в м. Дніпропетровську ТОВ фірма «Корвет-2»запроектувало будівництво торгівельного центру –супермаркету «Цент». 09.08.2010р. позивачу за зустрічним позовом інспекцією державного архітекрутрно –будівельного контролю у Дніпропетровській області був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва торгівельного центру по пр. Мира, 61 - А у м. Дніпропетровську.   

08.07.2010р. ТОВ фірма «Корвет –2»звернулось до Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області з заявою щодо перевірки законності використання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

01.10.2010р. Головним управлінням Держкомзему у Дніпропетровській області було направлено листа за № 3635/10-14, згідно якого ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,0018 га. під розміщення пункту шиномонтажу; правовстановлюючих документів щодо цієї земельної ділянки ОСОБА_1 не має, за результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та з метою усунення виявленого порушення, ОСОБА_1 надано припис з обов’язковим виконанням; головним державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП.

Проте, відповідач за зустрічним позовом продовжує самовільно використовувати земельну ділянку під розміщення пункту шино монтажу, чим перешкоджає позивачу за зустрічним позовом проводити будівництво за узгодженим проектом на орендованій земельній ділянці.

З урахування викладеного, просив суд забов’язати ОСОБА_1  за свій рахунок знести споруду пункту шиномонтажу, встановлену на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею 0,0018 га, розташованій в районі будинку АДРЕСА_1.

Представник Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив. У попередніх судових засіданнях просив суд винести рішення відповідно до чинного законодавства.

Третя особа ТОВ «Землевпорядник»свого представника для участі у розгляді справи не направив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Третя особа Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області свого представника для участі у розгляді справи не направив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін, всебічно та повно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ фірма «Корвет –2», суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ фірма «Корвет –2»є орендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: пр. Мира, 61-А у м. Дніпропетровську і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 12101000000:04:186:0161, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 200/36 від 19.09.2008 року та договором оренди землі від 17.12.2008 року, укладеного з Дніпропетровською міською радою та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі № 5197.

Відповідно до ст. ст. 92,93 ЗК України право користування землею може бути постійним (без встановлення строку) або тимчасовим (строковим). Строкове (тимчасове) володіння та користування земельною ділянкою –це право оренди.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, що відповідає положенням ч.3 ст. 126 ЗК України.  Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим у відповідності до закону, як то передбачено ч.5 ст. 126 ЗК України.

Статтею 126 ЗК України встановлений виключний перелік правовстановлюючих документів на земельні ділянки. До одержання зазначених  документів право користування земельною ділянкою є непідтвердженим, а користуватись земельною ділянкою –забороняється.

Проте, ОСОБА_1, посилаючись на рішення Дніпропетровської міської ради ХХ1У скликання № 48/15 від 18.02.2004 року «Про погодження місць розташування об’єктів у місті», на земельній ділянці площею 0,0018 га. в районі будинку АДРЕСА_1 встановив пункт шиномонтажу.

Однак відповідних правовстановлюючих документів на землю позивач у судовому засідання не надав.

08.07.2010р. ТОВ фірма «Корвет –2»звернулось до Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області з заявою щодо перевірки законності використання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

01.10.2010р. Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області на правило листа за № 3635/10-14, згідно якого ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,0018 га. під розміщення пункту шиномонтажу; правовстановлюючих документів щодо цієї земельної ділянки ОСОБА_1 не має, за результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та з метою усунення виявленого порушення, ОСОБА_1 надано припис з обов’язковим виконанням; головним державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,0018 га. в районі будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

На земельній ділянці по пр. Мира, 61-А в м. Дніпропетровську, ТОВ фірма «Корвет –2» запроектувало будівництво торгівельного центру –супермаркету «Цент».

09.08.2010р. Інспекцією державного архітектурно –будівельного контролю у Дніпропетровській області був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва торгівельного центру по пр. Мира, 61-А в м. Дніпропетровську.   

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку»обов’язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) посадовими особами та громадянами є Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій від 19.04.2004р. за № 126, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 04.11.2004р. за № 140/10009. Вказаними правилами встановлено, що тимчасові споруди, кіоски, ларки тощо повинні розміщуватися на відстані не менше 10м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібний більший протипожежний розрив або коли їх можна встановлювати  біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін.

Як встановлено в судовому засіданні, пункт шиномонтажу знаходиться на відстані 2 –х метрів від фасаду майбутнього супермаркету, що в свою чергу порушує дозволену Правилами пожежної безпеки в Україні протипожежну відстань між спорудою пункту шиномонтажу та будівлею супермаркету.

Відповідно до ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Виключно судами вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районі та областей.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, що спірна земельна ділянка не знаходиться, ані у власності, ані у постійному користування, ані в оренді ОСОБА_1, а є рішення Дніпропетровської міськради № 48/15 від 18.02.2004 року, яким позивачу надано погодження місця розташування пункту шиномонтажу.

Частинами 1 та 3 ст. 212 ЗК України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб. Які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, враховуючи положення ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України сплачений позивачкою судовий збір, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідачів на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. 212, 125,126,158 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 –відмовити в повному обсязі.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Корвет –2»- задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1  за свій рахунок знести споруду пункту шино монтажу, встановлену на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею 0,0018 га, розташованій в районі будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Корвет – 2»судові витрати в розмірі 45,50 грн.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги..

          Суддя:                                                                                            В.П. Мороз