АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-а/0191/62/2011 Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Іщенко В.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді Іщенка В.І.,
Суддів: Моісеєнко Т.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Кувшиновій А.Д..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим, третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 вересня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА :
29 квітня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим (далі – ГУ ПФУ), третя особа Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі (далі - УПФУ), якому з подальшими змінами, просив визнати дії посадових осіб УПФУ у м. Керчі по нарахуванню і виплаті пенсії незаконними, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати йому додаткову пенсію згідно із ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і підвищення до пенсії як інваліду III-ї групи згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 01.04.2010 року.
Ухвалою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2010 року, за клопотанням позивача ОСОБА_6, проведена заміна неналежного відповідача Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим на належного відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим(а.с.34).
Позовні вимоги мотивовані тим, що, будучи учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС І-ої категорії, а також інвалідом 3-ої групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, він отримує пенсію і додаткову пенсію у розмірі, меншому ніж передбачено ст. ст. 50 і 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де вказано, що розмір пенсії по 3-ій групі інвалідності не може бути менше шести мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії для цієї категорії осіб - 50 % мінімальної пенсії за віком. Також, він має право на отримання доплати до пенсії згідно із ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Окрім того йому призначена надбавка за особі заслуги перед Україною в розмірі 30% прожиткового мінімуму і загальний розмір його пенсії повинен складати 3896,40 грн. На даний час йому призначена пенсія за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» в розмірі 2155,25 грн. Позивач посилаючись на ст.10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначив, що громадянин має право отримувати різні види пенсій одночасно, самим обирати той вид пенсії, який їм підходить більше і просить зобов’язати відповідача призначити йому пенсію в розмірі 3896,40 грн., з подальшою її індексацією при зміні розміру мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 01 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії УПФУ у м. Керчі по нарахуванню та виплаті ОСОБА_6 пенсії згідно із ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконними. Зобов'язано УПФУ у м. Керчі нарахувати та виплачувати позивачу додаткову пенсію згідно із ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і підвищення до пенсії як інваліду 3-ої групи згідно із ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 01.04.2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Судом було вирішено питання, щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням суду УПФУ у м. Керчі подало апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у позові. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що позивач є отримувачем пенсії по інвалідності, яка була призначена військовим комісаріатом АР Крим, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб», і позивач знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в АР Крим. Управління ПФУ у м. Керчі не призначало і не виплачує позивачу пенсію і суд необґрунтовано визнав дії управління по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії незаконним та зобов’язав нарахувати та виплачувати йому пенсію.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1-ой категорії, а також інвалідом 3-ої групи по захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Розмір його пенсії на квітень 2010 року становив 2155,25 грн. (згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі). Відсутність механізму виплат зазначених пенсій в законі у відповідності зі ст. 3 Конституції України не дає підстав Пенсійному Фонду України відмовити позивачу в її виплаті, тому що норми ст. ст. 50 і 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є діючими, а при відсутності закону, що регулює дані правовідносини, повинен застосовуватися закон, що регулює подібні правовідносини. Тому твердження відповідача, що мінімальний розмір пенсії застосовується виключно до визначення пенсій, призначених за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є неспроможними. Таким чином, вимоги позивача по визнанню незаконними дій відповідача по нарахуванню й виплаті пенсії та додаткової пенсії з 01.04.2010 року згідно із ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають задоволенню. Разом з тим, суд зазначив, що не може підміняти УПФУ в притаманній йому компетенції з нарахування і виплати пенсії, тому, на думку суду, він має не стягувати конкретну суму недоплати пенсійних виплат, а зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплачувати пенсі з 01.04.2010 року згідно із ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З висновком суду першої інстанції про визнання дій незаконними УПФУ у м. Керчі та зобов’язання УПФУ у м. Керчі нарахувати та виплатити пенсію згідно із ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" колегія суддів погодитися не може, виходячи з слідуючого.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 24 жовтня 2007 р. №1261, і здійснює свої повноваження, зокрема на підставі п.15 зазначеного Положення безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 отримує пенсію, яка призначена Військовим комісаріатом АР Крим відповідно до Закону України від 09.04.92 № 2262 – ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб» і знаходиться на обліку у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим(а.с.1-6) .
Колегія суддів відмічає, що Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим не є належним відповідачем у даній справі, оскільки управління не призначало пенсію позивачу, у нього не знаходиться пенсійна справа і воно не порушувало прав позивача.
За змістом частин 1 та 3 ст. 52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, чинних на момент прийняття судового рішення судом першої інстанції, що потягло за собою неправильне вирішення спору по суті позовних вимог.
Оскільки, судом першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим було залучено по справі як третю особу, то апеляційний суд позбавлений права залучити його в якості відповідача по справі і ухвалити нове рішення.
Суд не звернув увагу на те, що позов подано до належного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, та відповідно до ст. 52 КАС України неправомірно здійснив заміну відповідача неналежним відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим. В даному випадку суд не перевірив яким суб'єктом владних повноважень допущено порушення прав та законних інтересів позивача, та хто має це порушення усунути.
Судом першої інстанції не застосовані до спірних правовідносин вказані норми матеріального права, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, яке з урахуванням приписів ст.195 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові.
На підставі наведеного, керуючись статтею 195, пунктом 4 частини 1 статті 202, Кодексу адміністративного судочинства України, розділом ХП «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2748-УІ від 02.12.2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі АР Крим задовольнити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 вересня 2010 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м.Керчі АР Крим неправомірними та зобов’язання призначити пенсію по інвалідності відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.І. Іщенко Т.І. Моісеєнко В.О. Полянська