Справа  № 2- 706/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У К Р А Ї Н И

  14  лютого   2011 року                         м.  Феодосія

             Феодосійський  міський  суд   Автономної  Республіки  Крим у  складі: головуючого судді Микитюк  О.А. , при секретарі Маричевій  С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні   в м. Феодосії  справу за  позовом   ОСОБА_1    до КП  «Комунальне   упорядкування  2000»   про  стягнення  частини  заробітку,  моральної  шкоди,

                              Встановив:

Позивач пред'явив до суду позов до Комунального підприємства «Комплексне упорядкування -2000» про стягнення з відповідача  недоплаченої   заробітної  плати за  серпень, вересень,  жовтень 2009 року в сумі 645 грн., недоплату  по  компенсації за  невикористану  відпустку в сумі 136.68 грн. та недоплату за  місячне  вихідне  пособіє в сумі 225,65  грн.  з розрахунку середньоденного заробітку 115 грн. 17 коп., мотивуючи вимоги тим, що він працював у відповідача та звільнився з 02.11.2009 р. Прийнятий  він  був  на  роботу  з  посадовим окладом  2413 грн. ,  але  з  01  серпня  2009  року  його  оклад  був  зменшений  на  215  грн.  до  розміру  2198  грн.,  але  його  у  встановлений  законом  термін  не  попередили про  цю  обставину,  чим  порушили  ч. 3 ст. 32 КЗпП  України   та  його  права. А  отже  при  розрахунку  необхідно  було  виходити  з  окладу  2413  грн., у  зв.язку  з  чим  його   заробітна  плата  за  22  дні   в вересні  та  жовтні  2009  року повинна   складати по 2533,65  грн.  і розрахунки  при  звільненні  повинні були зробити  саме  з  цієї  заробітної  плати. Крім  того,  просив  стягнути 12000  грн.  моральної  шкоди.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю з  підстав  викладених в позовній  заяві.

      представник відповідача - Комунального підприємства «Комплексне упорядкування -2000» в судовому засіданні позов не визнав і  суду  пояснив,  що  позивач був  прийнятий  на  роботу  головним  економістом,  сам  розробляв штатний  розпис  і  посадові  оклади, в тому  числі в  серпні 2009  року, а  тому не  було  потреби  його  знайомити  з  наказом  про введення в дію  нового  окладу.  Крім  того, оклад  розроблений у відповідності  до рекомендації  незалежних  профспілок  та управління  ЖКГ  м.  Феодосії а  отже  підстав  для задоволення  позову  не  має.

Згідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами, які беруть участь у справі і інших осіб, доказів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитав свідка ОСОБА_2-головного бухгалтера підприємства, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти.

Судом установлено, що позивач працював на Комунальному підприємстві «Комплексне упорядкування -2000»  та звільнений 02.11.2009 р. за п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штатів. Розрахунок з ним було проведено шляхом перерахування 03.11.2009 р.   належних до виплати сум   в  розмірі 4863,92  грн. на платіжну картку   з  розрахунку  середнього  заробітку   2308  грн і посадового  окладу  2198 грн.

Згідно ст.32  ч. 3 КЗпП України, у зв'язку  із  змінами  в  організації  виробництва  і  праці допускається  зміна  істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці -  систем  та  розмірів  оплати  праці,  пільг,  режиму роботи,  встановлення  або  скасування  неповного  робочого  часу,суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник  повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У  відповідності  до  положень  п. 12  Постанови  Пленуму  Верховного  суду  України «Про  практику  застосування  судами законодавства   про  оплату  праці»  від 24  грудня  1999  року  № 13 оскільки при зміні систем та розмірів оплати праці у  зв'язку зі  змінами  в  організації  виробництва і праці (ч.3 ст.32 КЗпП), введенні нових або зміні діючих умов оплати праці у бік погіршення (ст.103 КЗпП) роботодавець повинен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два місяці до  їх  запровадження,  порушення  цього строку  може  бути  підставою для задоволення вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами за період,  на який було скорочено зазначений строк попередження.

Як  вбачається  з  наказу №  94-к від 16  червня  2009  року ОСОБА_1  був  прийнятий  на  роботу в  КП  «Комплексне  упорядкування-2000» на  посаду  головного  економіста. На  момент  прийняття  на  роботу  був  затверджений та  введений  в дію наказом  №   76-0  від 01.06.20099  року  штатний  розпис, у відповідності  до  якого  посадовий  оклад головного  економіста  складав  2413  грн.,  про  що  не  заперечував  в судовому  засіданні  представник  відповідача.

На  підставі  наказу № 110/3   з  01  серпня  2009  року  введений в дію  штатний  розпис, у  відповідності  до  якого  посадовий  оклад головного  економіста  складає  2198 грн.

Суду  не  надано  відповідачем  доказів,  що  ОСОБА_1  був  належним  чином  повідомлений  про зміну  умов  оплати  праці  з  01  серпня  2009  року. Посилання  представника  позивача на  ту обставину,  що  ОСОБА_1  Готував  ці  зміни, а тому  йому  було  відомо  про зазначені  обставини, є  безпідставними,  оскільки як  пояснив  позивач і  з  цим  погодився  суд,  підготовка штатного  розпису не  є підтвердженням введення  його в дію. Штатний  розпис  вводиться в дію  на  підставі  наказу, а  про  час  виготовлення  та  введення  в дію  підготовленого  позивачем штатного  розпису останнього   не  повідомили.

    Отже, в серпні, вересні та  жовтні  2009  року  позивачу  повинно  бути  нараховано  заробітну  плату  виходячи з  посадового  окладу  2413  грн. і  розрахунок повинен  бути  проведений з  розрахунку  вищезазначеного  окладу. Отже, за  серпнь,  вересень,  жовтень 2009  року  на  користь  позивача  необхідно стягнути по  215 грн.  (  2413-2198=215), середньомісячна  заробітна  плата  за  вересень  та  жовтень 2009  року  складає  по 2533,65 грн.за  22  дні, у зв,язку  з  чим  місячне  вихідне  пособіє  також  складає  2533,65 грн. а компенсація  за  невикористану  відпустку - в сумі 1370,44  грн.  

У  відповідності  до  вимог ст. 237-1 КЗпП  України   відшкодування власником   або   уповноваженим   ним   органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати  нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагають  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем  не  надано  доказів  що  дії  відповідача щодо  не донарахування  заробітної  плати  призвели до  моральних страждань,  втрати  нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагали  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.32,237-1 КЗпП України, суд, -    

                          в и р і ш и в :

          Позов  задовольнити частково.

     Стягнути  з  КП  «Комунальне  упорядкування 2000»  на  користь  ОСОБА_1   за  серпень, вересень,  жовтень 2009 року заборгованість  по  заробітній  платі в сумі 645 грн.,    компенсацію  за  невикористану  відпустку в сумі 136,68  грн.,  вихідне  пособіє  225,65  грн, а  всього 1007,33  грн.,  

    В  задоволенні  іншої  частини  позовних  вимог  відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Феодосійський  міський  суд   шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної  скарги.  У  разі  подання  останньої   рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Головуючий                  (підпис)                 О.А. Микитюк

Копія  вірна:  суддя-                             секретар -