Справа № 2- 60/ 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 травня 2007 року.

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Віговського СІ.

при секретарі Кропивлянській CM. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Сквира цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1  до  ОСОБА_2  про  усунення  перешкод  по користуванню земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із названим позовом,  зазначаючи,  що йому адміністрацією радгоспу „Сквирський» м.  Сквира Київської області згідно наказу за № 71 від 19.03.1983 року виділена земельна ділянка площею 600 кв.м для будівництва будинку по АДРЕСА_1 теперішній номер 10. Рішенням виконкому Сквирської міської ради за № 100 від 26 травня 1983 року йому надано дозвіл на будівництво житлового будинку на виділеній земельній ділянці радгоспом «Сквирський». По його заяві,  адміністрацією радгоспу „Сквирський»,  згідно наказу за № 248 від 28 листопада 1986 року додатково була виділена земельна ділянка площею 0, 10 га під город,  по АДРЕСА_1,  про що були внесені відповідні зміни до шнурової книги радгоспу «Сквирський». Таким чином,  йому виділена земельна ділянка загальною площею 0, 16 га,  якою він повинен користуватись. По сусідству,  по АДРЕСА_2,  проживає відповідач ОСОБА_2,  якому наказом радгоспу «Сквирський» м.  Сквира за № 167 від 27.05.1985 року виділена земельна ділянка площею 0, 06 га,  крім цього рішенням Сквирської міської ради за № 68 від 24.06.1997 року виділено також 0, 06 га та передано безкоштовно в приватну власність по АДРЕСА_2. Таким чином,  на думку позивача,  за відповідачем закріплена земельна ділянка загальною площею 0, 12 га. Але невідомо із яких причин рішенням 16 сесії 24 скликання від 24 червня 2004 року Сквирської міської ради відповідачу ОСОБА_2  надано дозвіл на виготовлення технічної документації на отримання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 17 га,  з них 0, 10 га для обслуговування житлового будинку та 0, 07 га для ведення сільськогосподарського виробництва. Виготовлення державного акту на землю на цей час призупинено.

Відповідач весною 2006 року без дозволу позивача в кінці його городу заволодів його земельною ділянкою площею 0, 02 га,  що підтверджується актом комісії Сквирської міської ради від 27.06.2006 року. Ширина самовільно захваленої земельної ділянки складає 9 погонних метрів та довжина 24 погонних метра,  чим порушена межа відповідачем.  Після захвату землі відповідачем у нього,  у нього в користуванні залишилась земельна ділянка площею 0, 13 га замість 0, 16 га. Оскільки відповідач не бажає в добровільному порядку повернути йому захоплену земельну ділянку площею 0, 02 га,  він змушений звертатися до суду про вирішення спору,  тобто на думку позивача,  відповідач повинен повернути йому в примусовому порядку земельну ділянку в кінці його городу в кількості 0, 02 га.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали,  посилаючись на вищевказані обставини.

Відповідач заперечив проти заявлених вимог при цьому пояснивши,  що наказом радгоспу «Сквирський» м.  Сквира за № 167 від 27.05.1985 року йому виділена земельна ділянка площею 0, 06 га,  крім цього рішенням Сквирської міської ради за № 68 від 24.06.1997 року йому виділено також 0, 06 га та передано безкоштовно в приватну власність по АДРЕСА_2. Спірна земельна ділянка відповідно до земельної документації не належала нікому,  в тому числі позивачу та

2

протягом тривалого часу ( з 1986 року ) перебуває в його фактичному володінні. Ніяких дій по захвату спірної земельної ділянки він не вчиняв,  межі чи будь-яких межових знаків він не знищував,  оскільки протягом тривалого часу володіє вказаною земельною ділянкою,  а саме обробляє її та доглядає за нею. Позивач ніколи не користувався спірною земельною ділянкою. Відповідно до рішення 16 сесії 24 скликання від 24 червня 2004 року Сквирської міської ради йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації на отримання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0, 17 га.,  яка перебувала в його фактичному володінні,  з них 0, 10 га для обслуговування житлового будинку та 0, 07 га для ведення сільськогосподарського виробництва,  по АДРЕСА_2. Відповідно до зазначеного рішення відповідач на цей час володіє земельною ділянкою загальною площею 0, 17 га. до якої також відноситься спірна земельна ділянка. Крім того,  в 2005 році в акті про погодження зовнішньої межі земельної ділянки,  яка розташована за адресою АДРЕСА_2,  претензій щодо межі позивач не мав,  що стверджено його підписом.  Крім того,  позивачу згідно рішення № 128 від 12 грудня 1996 року виконавчого комітету Сквирської міської ради надано земельну ділянку площею 0, 10 га. для ведення особистого підсобного господарства,  яка розташована не по АДРЕСА_1,  а по АДРЕСА_3.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив,  що проживає по -сусідству із сторонами по справі по АДРЕСА_4. Спірна земельна ділянка нікому не належала,  але протягом тривалого часу володіє вказаною земельною ділянкою відповідач,  а саме обробляє її та доглядає за нею. Позивач спірну земельну ділянку ніколи не обробляв та не використовував. Відповідач не захоплював будь-яких земельних ділянок в позивача,  межі чи будь-яких межових знаків між своєю земельною ділянкою та ділянкою позивача він ніколи не знищував. Йому відомо,  що у позивача крім цього,  є земельна ділянка в межах м.  Сквира,  але де точно вона знаходиться та який її розмір він не знає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила,  що в неї та її матері з відповідачем по справі склались неприязні відносини,  оскільки з відповідачем мається земельний спір,  щодо земельної ділянки в АДРЕСА_5. Крім того,  її земельна ділянка межує із земельними ділянками сторін по справі. Спірна земельна ділянка,  відносно якої наявний судовий спір,  до 2000 року використовувалась її матір'ю. У 2001 році вона подавала до Сквирської міської ради заяву щодо оформлення вказаної земельної ділянки на себе,  але починаючи з 2004 року даною земельною ділянкою користується відповідач по справі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив,  що він проживає в АДРЕСА_3. Біля його житлового будинку за вказаною адресою за ним рахується земельна ділянка площею 0, 10 га. Про існування будь-яких належних позивачу земельних ділянок за адресою АДРЕСА_3 йому нічого не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила,  що у серпні 2006 року до неї як депутата Сквирської міської ради звернувся відповідач по справі з приводу земельного спору із суміжним землекористувачем,  що є позивачем по справі. 07.08.2006 року вона за участю осіб,  які є сусідами сторін по справі,  кого саме на цей час не пам»ятає,  розглянула на місцевості вказане звернення відповідача. При цьому,  в той час вона не пам»ятає точно чи були присутні сторони по справі,  а здається був присутній відповідач,  який надавав їй документи з приводу своєї земельної ділянки. За наслідками розгляду вказаного звернення був дійсно складений акт за її підписом та підписами осіб,  які є сусідами сторін по справі,  в якому зазначено що земля позивача площею 0, 10 га. знаходиться не по АДРЕСА_1,  а за 100 м.  від будинку позивача. Поряд з цим,  вказаний акт належно не завірений та не являється офіційним.

Суд,  заслухавши пояснення позивача,  представника позивача та відповідача,  перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази,  прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2  ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю,  навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою,  і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. б,  ч.3  ст. 152 ЗК України визначено,  що одним із шляхів захисту прав громадян на земельні ділянки є відновлення стану земельної ділянки,  який існував до порушення прав,  і запобігання вчиненню дій,  що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Підставою для задоволення позовних вимог,  як зазначено в позові та підтверджено позивачем в судовому засіданні,  є те що спірна земельна ділянка раніше була виділена позивачу згідно наказу по радгоспу „Сквирський» за № 248 від 28 листопада 1986 року,  до 2006 року перебувала у користуванні позивача та відповідач весною 2006 року без його дозволу самовільно заволодів вказаною земельною ділянкою.

3

Суд,  безпосередньо дослідивши та оцінивши належність,  допустимість,  достовірність кожного наданого позивачем доказу окремо,  а також оцінивши достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності,  вважає що позивачем не доведено обставин,  на які він посилається,  як на підставу своїх вимог,  зокрема не доведено обставин що він являється власником чи землекористувачем спірної земельної ділянки,  що саме спірна земельна ділянка раніше була виділена йому згідно наказу по радгоспу „Сквирський» за № 248 від 28 листопада 1986 року,  а також не доведено обставин що до 2006 року спірна земельна ділянка перебувала у його фактичному користуванні та відповідач весною 2006 року без його дозволу самовільно заволодів нею.

Зокрема,  суд не бере до уваги надану позивачем копію наказу № 248 від 28 листопада 1986 року по радгоспу „Сквирський» ( а.с.  10) та відповідну архівну довідку ( а.с.  42),  оскільки із змісту даних документів не вбачається точного розташування наданої позивачу земельної ділянки,  а також вони суперечать витягу із земельнокадастрової книги радгоспу «Сквирський» ( а.с.  36) та рішенню виконавчого комітету Сквирської міської ради від 12.12.1996 року,  згідно яких надана позивачу земельна ділянка площею 0, 10 га. розташована по АДРЕСА_3.

Суд не бере до уваги надану позивачем копію довідки ДНІ у Сквирському районі від 15.06.2006 року ( а.с.  11),  оскільки із змісту даної довідки не вбачається точного розташування земельної ділянки,  за яку позивач сплачував земельний податок.

Також,  суд не бере до уваги надану позивачем копію комісійного акту по розгляду спірного питання межі землекористування сторін по справі від 27.06.2006 року ( а.с.  12 ),  оскільки зазначений акт складений без участі сторін по справі та носить рекомендаційний характер.

Суд не бере до уваги надану позивачем копію листа начальника Сквирського районного відділу земельних ресурсів від 07.09.2006 року (а.с.  14),  оскільки із змісту даного листа не вбачається точного розташування належної позивачу земельної ділянки,  а також він суперечить витягу із земельнокадастрової книги радгоспу «Сквирський» ( а.с.  36),  згідно якого надана позивачу земельна ділянка розташована по АДРЕСА_3.

Суд не бере до уваги покази допитаного в судовому засіданні за клопотанням позивача свідка ОСОБА_5 та надану позивачем копію наказу № 131 по радгоспу «Сквирський» від 20.05.1974 року ( а.с.  48) про виділення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0, 06 га. по АДРЕСА_3,  оскільки вказані докази в порушення вимог  ст.  58 ЦПК України не містять інформацію на підтвердження обставини,  на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Суд не бере до уваги покази допитаної в судовому засіданні за клопотанням позивача свідка ОСОБА_4,  оскільки покази ОСОБА_4 в частині користування спірною земельною ділянкою суперечать поясненням самого позивача та іншим доказам по справі,  а також як вбачається із показів самої ОСОБА_4 в неї склались неприязні відносини з відповідачем по справі у зв»язку з тим,  що між ними наявний інший земельний спір.

Крім того,  суд не бере до уваги надані позивачем до суду письмові пояснення свідків ОСОБА_7 ( а.с.  43) та ОСОБА_8 ( а.с.  51),  оскільки вказані докази згідно ч. 1  ст.  59 ЦПК України,  суд вважає недопустимими,  які одержані з порушенням порядку встановленого в  ст.  ст.  50,  63,  132,  180, 183 ЦПК України.

Інших доказів,  що можуть підтвердити обставини,  на які позивач посилається,  як на підставу своїх вимог до суду не надано.

Таким чином,  позивач не виконав вимоги ч.3  ст.  10,  ч. 1  ст.  60 ЦПК України,  відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевказане ,  керуючись  ст.  ст.  10,  11,  59,  60,  84,  88,  131,  209,  212- 218 ЦПК України,   ст.  152 ЗК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч. 4 ст/Щ> ЦПК України.