Справа № 2-2015/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2011 року                                                                                м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі :

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Мірошник Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

керуючись ч. 3. ст. 209 ЦПК України, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Рівненської міської ради про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_4.

Йому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, про що свідчить технічний паспорт на садибний ( індивідуальний) житловий будинок від 15.10.2009 року та спадкова справа, яка знаходиться у провадженні приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4.

Після смерті чоловіка, вона як спадкоємець першої черги фактично прийняла спадкове майно, оскільки постійно проживала із спадкодавцем до та на час відкриття спадщини.

Коли вона звернулася в Рівненську державну нотаріальну контору з питанням переоформлення спадкового майна на неї, нотаріусом було відмовлено, оскільки було відсутнє свідоцтво права власності на власника домоволодіння та як пояснили їй в КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»реєстрація права власності на зазначене будинковолодіння не здійснювалося.

У судовому засіданні позивач представник позивача позовні вимоги підтримали та просять визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечила з тих підстав, що при житті померлий ОСОБА_4 не оформив належним чином право власності на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1, тому дане будинковолодіння не попало у спадкову масу майна, що залишилося після його смерті, а тому ОСОБА_1 не може успадкувати дане будинковолодіння.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1 виданого відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до моменту смерті останнього перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу виданого 07 серпня 1982 року Шпанською сільською радою Рівненського району Рівненської області.

З дослідженої в судовому засіданні копії інвентаризаційної справи на домобудівлю АДРЕСА_2, яка була надана КП „Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації” вбачається, що на підставі рішення № 270 від 05 серпня 1997 року виконавчого комітету Великоомелянської сільської ради, на підставі зібраних матеріалів та висновку Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації керуючись параграфом 10-13 інструкції „Про порядок поведення реєстрації житлового фонду з типовими формати облікової документації” затвердженої наказом ЦСУ СРСР від 15.07.1985 року № 380 виконавчий комітет Великоомелянської сільської ради вирішив оформити право власності на ціле будинковолодіння АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 та було зобов’язано Рівненське ОБТІ видати ОСОБА_4 свідоцтво про право власності. Підставою для прийняття рішення № 270 від 05 серпня 1997 року виконавчим комітетом Великоомелянської сільської ради була заява ОСОБА_4, рішення про передачу земельної ділянки Великоомелянської сільської ради від 21.03.1997 року та акт державної технічної комісії про готовність закінчених будівництвом об’єктів садибної забудови до експлуатації від 10 квітня 1997 року.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_4 після прийняття рішення № 270 від 05 серпня 1997 року виконавчим комітетом Великоомелянської сільської ради правомірно набув право власності на збудований ним же будинок.

Згідно наказу Управління містобудування та архітектури від 02.10.2009 року № 103 земельній ділянці, що належить ОСОБА_4 на підставі рішення Великоомелянської сільської ради від 21.03.1997 року № 239, № 243 присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1.

З метою оформлення права власності на спадкове майно ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини, де їй повідомили, що без представлення свідоцтва про право власності на будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 виданого на померлого ОСОБА_4 та без належної реєстрації права власності в КП „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації” свідоцтво про право власності на спадкове майно вона отримати не зможе.

Крім того судом встановлено, що крім ОСОБА_1 до приватного нотаріуса звернулася мати померлого ОСОБА_6, яка на підставі заяви адресованої Нотаріальним органам Рівненської області відмовилася від належної їй частки спадщини за законом після смерті її сина, ОСОБА_4, на користь дружини померлого, ОСОБА_1. Інші спадкоємці померлого, а саме, дочка ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в нотаріальні органи з заявою про прийняття спадщини не зверталися, до суду подали заяви від 14.03.2011 року про те, що вони відмовляються від належної їм частки спадкового майна їх батька, ОСОБА_4, на користь їх матері ОСОБА_1. Крім того, зі слів позивача встановлено, що вони фактично не вступили в управління чи володіння спадковим майном, а тому, не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.

Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного Кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 5. ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із  закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки судом встановлено, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4, згідно закону є ОСОБА_1, яка фактично прийняла спадщину, а інші спадкоємці першої черги ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовилися від прийняття спадщини на її користь, є підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 327, 1254, 1261, 1268, 1270 ЦК України в редакції 2003 року , ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, ч. 4 ст. 130, ст. 174  ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання права власності на спадкове майно задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, як на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.03.2011 року.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  Рогозін С.В.