АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Кувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_5, зацікавлена особа Керченська міська рада Автономної Республіки Крим, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, за апеляційною скаргою Керченської міської ради Автономної Республіки Крим на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
30 листопада 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою, у якій просила встановити факт сумісного проживання однією сім’єю разом з спадкодавцем ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, з січня 2000 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, на час відкриття спадщини.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 з січня 2000 року постійно проживала за адресою по АДРЕСА_1 разом з матір’ю ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та вітчимом ОСОБА_8 з яким вони були пов’язані спільним побутом, мали спільні права та обов’язки по утриманню квартири. Після смерті вітчима ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частки квартири АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що отримати свідоцтво про право на спадщину вона не має можливості, оскільки спадкодавець при житті не залишив заповіт, а для отримання спадщини необхідно встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю. Оскільки, іншим шляхом вона не може підтвердити цей факт, просить встановити його у судовому порядку, допросивши свідка.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 14 грудня 2010 року заяву ОСОБА_5 було задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_5 зі спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім'єю з січня 2000 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1.
Керченська міська рада АР Крим не погодилася з рішенням суду та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і відмовити у задоволенні заяви. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального закону, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції були прийняті до уваги докази ОСОБА_5, які на його думку не достатні та не повні для встановлення факту сумісного проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_6 з січня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, а також вказує, що судом не було належним чином сповіщено апелянта.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_5, суд першої інстанції встановив, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27.12.2006 року, яке видано Виконавчим комітетом Керченської міської Ради, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7, яка є матір’ю заявниці і яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та вітчиму ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Суд зазначив, що факт проживання заявниці однією сім’єю з ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_9, яка пояснила, що ОСОБА_5 постійно проживала у квартирі АДРЕСА_1 разом з матір’ю та вітчимом з народження по час їх смерті. Оскільки, іншим способом заявниця не змогла підтвердити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_10, суд вважав за можливе встановити цей факт в судовому порядку.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ч.1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було встановлено, що заявниця ОСОБА_5 з 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала однією сім’єю з вітчимом ОСОБА_6 на день його смерті, оскільки свідок ОСОБА_9, показання якої є належним доказом, у судовому засіданні підтвердила, що у квартирі постійно проживала ОСОБА_5 з матір’ю та вітчимом.
Посилання апелянта не неостаточність і неповноту доказів для встановлення факту сумісного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, наданих заявницею суду першої інстанції, є неспроможними, оскільки апелянтом не надано апеляційному суду доказів, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, які б спростовували показання свідка, допитаного у суді першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону.
Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апелянта про неналежне сповіщення апелянта про час і місце розгляду справи спростовуються інформацією голови Керченського міського суду АР Крим від 07 лютого 2011 року, з якої вбачається, що згідно журналу обліку врученої кореспонденції ( розносної книги) за 2010 рік копія ухвали про відкриття провадження по справі, в якій вказано дата і час розгляду справи в суді отримана працівником Керченської міської ради під розпис в журналі – 13 грудня 2010 року.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну правову оцінку наданим доказам, ухвалив рішення з дотриманням вимог ст.213 Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, з урахуванням усіх суттєвих обставин у справі та наданням належної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Керченської міської ради АР Крим та скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Керченської міської ради Автономної Республіки Крим відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.І. Іщенко Т.І. Моісеєнко В.О. Полянська