УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі
головуючого, судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів: Полянської В.О.,
Іщенка В.І.,
при секретарі: Кувшиновій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_5 на дії начальника Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського РУЮ АР Крим ОСОБА_6, треті особи – Відкрите акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ», Відкрите акціонерне товариство «Ощадбанк», ОСОБА_8, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2010 року ОСОБА_5 на підставі статті 383 Цивільного процесуального кодексу України звернулася до суду із скаргою на дії начальника Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського РУЮ АР Крим ОСОБА_6, треті особи: ВАТ «Піреус Банк МКБ», ВАТ «Ощадбанк», ОСОБА_8
Скарга мотивована тим, що у серпні 2010 року ОСОБА_5 отримала повідомлення про оцінку майна та акт опису та арешту майна від 08 вересня 2009 року, якій був складений начальником ВДВС Нижньогірського РУЮ АР Крим ОСОБА_6 та стосується погашення заборгованості за кредитними зобов’язаннями її чоловіка – ОСОБА_8 перед ВАТ «Ощадбанк» та ВАТ «Піреус Банк МКБ». Зазначені дії вважає незаконними та такими, що порушують її права, як власника частини описаного майна, оскільки держаним виконавцем не було з’ясовано кому належить на праві власності описане та арештоване майно. Також апелянт вважає, що оцінка описаного майна, яка була проведена державним виконавцем, не відповідає ринковим цінам, у зв’язку з чим до участі в оцінці майна державний виконавець повинен був залучити експерта.
Крім того, в скарзі зазначено, що майно, передане в заставу за згодою ОСОБА_5 за кредитними зобов’язаннями ОСОБА_8 перед ВАТ «Ощадбанк», описано вдруге 08 вересня 2009 року в забезпечення виконання обов’язків перед ВАТ «Піреус Банк МКБ», проте згоду на отримання ОСОБА_8 кредиту у наведеному банку вона не надавала і тільки згодом дізналася про його існування.
ОСОБА_5 просила визнати незаконними дії начальника Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського РУЮ АР Крим ОСОБА_6 щодо опису та арешту майна
Ухвалою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2010 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 було відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом першої інстанції були порушенні норми матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначила, що постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_5 не була учасником виконавчого провадження, а отже не має права звернутися до суду із скаргою на дії державного виконавця. Крім того, апелянт вважає, що оцінка майна, яка була проведена державним виконавцем навмисно занижена та худоба, яка входила до акту опису та арешту майна від 08 вересня 2009 року, оцінена державним виконавцем з перевищенням повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, державним виконавцем було описано та арештовано майно, частина якого належить їй на праві власності .
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про задоволення скарги повністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 не є учасником виконавчого провадження та не залучалась до проведення виконавчих дій, а отже, не може звертатися до суду із скаргою на підставі статті 383 Цивільного процесуального кодексу України.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2009 року начальником Відділу державної виконавчої служби Нижньогірського РУЮ АР Крим ОСОБА_6 був складений акт опису й арешту майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений акт був складений у присутності боржника ОСОБА_8, якій прийняв описане майно на відповідальне зберігання, та двох понятих. (а.с. 7-9).
Згідно з статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання. Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 85 Закону, на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій, стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Як вбачається зі статті 383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Отже, суб'єктами права на звернення до суду із скаргою відповідно до ст. 383 ЦПК України окрім органів і посадових осіб державної виконавчої служби, мають бути учасники виконавчого провадження, а саме сторони та їх представники, органи державної влади та місцевого самоврядування, прокурор, який представляє інтереси держави або фізичної особи, а також особи, які залучаються до проведення виконавчих дій (спеціалісти, перекладачі, поняті, зберігачі майна боржника, спеціалізовані організації, що здійснюють оцінку та реалізацію майна боржника, працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки та піклування тощо).
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 не надано доказів , які підтверджують її права власності на майно, включене до акту опису та арешту, вона не була учасником виконавчого провадження, по якому проводились дії з опису та арешту майна, належного ОСОБА_8, не залучалась до проведення виконавчих дій, а отже не має право для звернення до суду в порядку статті 383 Цивільного процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що вона має право звернутися до суду із цією скаргою, оскільки фактично є учасником виконавчого провадження, нічим не підтверджені і спростовуються зібраними у справі доказами.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно, включене до акту опису, та про звільнення вказаного майна з-під арешту на підставі статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення при вирішенні даної справи і не можуть бути підставою для скасування рішення. прийнятого судом першої інстанції.
Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтями 313 – 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2011 року - відхилити.
Ухвалу Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді:
Т.І. Моісеєнко В.І. Іщенко В.О.Полянська