У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого, судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів: Іщенка В.І.,
Полянської В.О.
при секретарі: Джан Е.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного підприємства рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» до ОСОБА_5, Керченської міської ради АР Крим, Виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, Приватного підприємства «Проектна фірма «Керчпроект», третя особа – Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Державного підприємства рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2009 року Державне підприємство рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» (далі – ДП «Укрчорметгеологія») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5, Керченської міської ради АР Крим, Виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, ПП «Проектна фірма «Керчпроект», третя особа – Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії.
П озовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Виконавчого комітету Керченської міської ради № 960 від 15 травня 1992 року було затверджено проект відводу земельних ділянок та відведено управлінню «Укрчорметгеологія» у постійне користування земельну ділянку площею 2,981 га по АДРЕСА_1.
14 січня 2002 року за договорами купівлі-продажу ОСОБА_5 придбав три виробничих будівлі , що розташовані на території зазначеної земельної ділянки. Після придбання зазначених будівель він самочинно добудовував до них декілька споруд, які до цього часу знаходяться на земельній ділянці, яка відведена ДП «Укрчорметгеологія» у постійне користування під виробничу базу, та позбавляють можливості встановити межі, відповідно до Проекту розділу території № 119.85 – ГП, оскільки межа проходить по самовільно збудованим спорудам.
Крім того, у позові зазначено, що колишнім заступником директора ДП «Укрчорметгеологія» за відсутності відповідних узгоджень та повноважень була укладена угода з Керченським БТІ на зміну Схематичного плану БТІ від 15 червня 2003 року, пов’язану з переносом будівлі літ. «У» в інше місто. Позивач вважає, що ОСОБА_5 самовільно привласнив та перепланував споруду «У», яка належить ДП «Укрчорметгеологія», та в технічному паспорті відповідача №454 вона вже зазначена як літ «Б», «Г» та навіс «Д». Також, у позові зазначено, що ОСОБА_5 не повідомив виконком Керченської міської ради та Керченську міську раду про наявність самовільних споруд, збудованих до придбаних їм будівель, у зв’язку з чим Виконавчим комітетом Керченської міської ради було прийнято незаконне рішення № 220 від 23 лютого 2007 року «Про надання згоди гр. ОСОБА_5 на перепланування з переобладнанням будівель» та Керченською міською радою були прийняті незаконні рішення від 27 квітня 2007 року «Про надання згоди на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки у власність та в оренду ОСОБА_5»
Уточнивши позовні вимоги ДП «Укрчорметгеологія» просило суд визнати недійсними правочини, що були укладені між ДП «Укрчорметгеологія» та ОСОБА_5, між ОСОБА_5 та КРП «Керченське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», між ОСОБА_5 та ПП «Проектна фірма «Керчпроект», визнати за державою право власності на будівлі, а за ДП «Укрчорметгеологія» право повного господарського відання на них, зобов’язати КРП «Керченське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» зареєструвати право власності та зобов’язати ОСОБА_5 знести самовільні будівлі.
Рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог ДП «Укрчорметгеологія» було відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ДП «Укрчорметгеологія» подало апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову у позові дійшов помилкового висновку про те, що оскаржувані правочини не зачіпляють інтереси підприємства та не мають ознак правочинів у сенсі ст.ст. 202, 203 Цивільного кодексу України, оскільки вони стосуються земельної ділянки, яка відведена підприємству у постійне користування. Також, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права щодо відмови у позові про визнання за підприємством права повного господарського відання на споруди літ. «Б» і «Г», оскільки зазначені висновки суду не відповідають положенням Статуту підприємства.
У апеляційній скарзі ДП «Укрчорметгеологія» просило суд скасувати рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Керченської міської ради № 960 від 15 травня 1992 року було затверджено проект відводу земельних ділянок управлінню «Укрчорметгеологія» та відведено управлінню у постійне користування під виробничу базу земельну ділянку площею 2,981 га по АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Як вбачається із Статуту ДП «Укрчорметгеологія», підприємство є правонаступником управління «Укрчорметгеологія» (а.с. 56-62). Однак, відомостей про те, що земельна ділянка, відведена у користування управлінню «Укрчорметгеологія» була закріплена за ДП «Укрчорметгеологія», матеріали справи не мстять. Матеріали справи також не містять Державного акту про право постійного користування земельною ділянкою, оформленого на підставі рішення виконкому від 15.05.1992 рокую.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 відповідно до договорів купівлі-продажу № 196, 197, 198, укладених на аукціоні 14 січня 2002 року, набув право власності на камеральну будівлю літ. «Б», будівлю лабораторію літ. «А-а», будівлю кернохранилища літ. «В,В1,в», що розташовані по АДРЕСА_1.(а.с. 7-15). За заявою ОСОБА_5, рішенням Виконавчого комітету Керченської міської ради № 326 від 29 березня 2002 року «Про змінну нумерації об’єкта нерухомості по вул. Восточна в м. Керчі», придбаному ним нерухомому майну була присвоєна нова адреса – АДРЕСА_2 (а.с. 207).
З матеріалів справи також вбачається, що будівля літ. «У» була включена до зведеного акту вартості будівель та споруд по АДРЕСА_1, її оціночна вартість за станом на 15.06.2003 року складала 3864 грн. ( а.с.93, 93 зв.). 19 квітня 2004 року на зазначену будівлю була заведена інвентарна картка ДП «Укрчорметгеологія». Надалі, ДП «Укрчорметгеологія» звернулось до БТІ м. Керчі з проханням виконати роботи по замірам будівлі літ. «У» із змінами схематичного плану території за адресою АДРЕСА_1, що вбачається з листа підприємства від 21 лютого 2006 року (а.с.96). Платіжним дорученням № 133 від 16.03.2006 року ДП «Укрчорметгеологія» перерахувало БТІ м. Керчі суму 200 грн. за реєстрацію поточних змін в схематичному плані будівель та споруд підприємства (а.с.91 зв.).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог ДП «Укрчорметгеологія» про визнання недійсною угоди, яка була укладена в 2006 році між колишнім заступником директора ДП «Укрчорметгеологія» та Керченським БТІ про зміну схематичного плану будівель та споруд підприємства, складеного БТІ 15 червня 2003 року, в частині переносу будівлі «У» в інше місто, з таких підстав.
Відповідно до статті 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 3,4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, із позовом про неправомірність переносу будівлі літ. «У» в інше місце, ДП «Укрчорметгеологія» звернулося до суду у травні 2009 року, тобто за межами 3-річного строку позовної давності, передбаченого законом. На застосуванні строку позовної давності і відмові у позові із зазначених підстав наполягав ОСОБА_5 у запереченнях на зміни до позовних вимог ДП «Укрчорметгеологія» (а.с. 274).
З матеріалів справи також вбачається, що будівля літ «У» була перебудована ОСОБА_5 з дозволу виконавчого комітету Керченської міської ради. Після перебудування, зазначеній будівлі були присвоєні літери «Б» і «Г».
Колегія суддів вважає, що оскільки не підлягають задоволенню вимоги ДП «Укрчорметгеологія» про визнання неправомірними змін, внесених БТІ в схематичний план , не підлягають задоволенню і вимоги позивача про визнання за державою права власності на будівлі літ. «Б» і «Г» , з передачею їх на праві повного господарського відання ДП «Укрчорметгеологія».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ДП «Укрчорметгеологія», в частині визнання недійсним правочину, укладеного між ОСОБА_5 та КРП «КГ БРТІ» на виготовлення технічного паспорту НОМЕР_1 на житловий будинок АДРЕСА_2, як вчиненого під впливом обману, оскільки, на думку позивача, ОСОБА_5 були надані завідомо неправдиві відомості.
Відповідно до п. 1.4, 1.7, 3.1 Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна», яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - Бюро технічної інвентаризації. Для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними - замовлення-зобов'язання. Технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно ( будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди).
Тобто, проведення технічної інвентаризації органами БТІ за замовленням фізичних осіб, не може бути визнане правочином в розумінні положень ст.202,203 ЦК України, на що правомірно звернув увагу суд першої інстанції.
Не підлягають задоволенню і вимоги ДП «Укрчорметгеологія» про визнання недійсним правочину, укладеного між ОСОБА_5 та ПП «Проектна фірма «Керчпроект» на виготовлення Предпроектної пропозиції «Перепланування з переобладнанням будівель під індивідуальний житловий будинок та виробничу ділянку по АДРЕСА_2 та Плану № 119.85 – ГП. Зазначений договір між сторонами був укладений на підставі пункту 2 рішення Виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим від 25 лютого 2007 року № 220 «Про надання згоди ОСОБА_5 на перепланування з переобладнанням будівель під індивідуальний житловий будинок та виробничу ділянку по АДРЕСА_2. Вказаним рішенням виконкому ОСОБА_5 був зобов’язаний розробити проект перепланування з переобладнанням будівель, благоустроєм прилеглий території та узгодити його у встановленому порядку. (а.с. 42). Тобто, будь якого обману з боку ОСОБА_5 при укладенні договору з проектною організацією не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ДП «Укрчорметгеологія» про визнання недійсними правочинів, як вчинених під впливом обману, укладених між ОСОБА_5 та Виконкомом Керченської міської ради АР Крим при прийнятті рішення № 220 від 23 лютого 2007 року «Про надання згоди гр. ОСОБА_5 на перепланування з переобладнанням будівель під індивідуальний житловий будинок та виробничу ділянку по АДРЕСА_2 та між ОСОБА_5 та Керченською міською радою АР Крим при прийнятті двох рішень від 27 квітня 2007 року про надання згоди на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,1 га у власність та площею 0,0821 га в оренду гр. ОСОБА_5, оскільки зазначені рішення не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. У даному випадку фактично мова йде про незгоду позивача з рішеннями органів місцевого самоврядування, до яких не можна застосовувати положення щодо недійсності правочинів, які передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.
Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що не підлягають задоволенню вимоги ДП «Укрчорметгеологія» про зобов’язання ОСОБА_5 знести самовільно побудовані споруди, оскільки із зазначеним вимогами відповідно до ст. 212 ЗК України та ст. 376 Цивільного кодексу України до суду можуть звертатися власники землі, землекористувачі, або відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування.
Крім того, позивачем не надано безсуперечних доказів, що самовільно побудовані ОСОБА_5 споруди знаходяться на земельній ділянці, належній підприємству, оскільки позивачем не надано Державного акту на право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не містять безсуперечних доказів, які спростовують висновки суду першої інстанції.
Підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Державного підприємства рудникової геології промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» – відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді: