РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року колегія суддів судової палаті у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
Головуючого, судді: Моісеєнко Т.І.,
суддів: Полянської В.О.,
Іщенка В.І.,
при секретарі: Кувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, про визнання дій незаконними, зобов’язання виконати певні дії, стягнення майнової та відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ВАТ „Крименерго”, на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2008 року ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, звернулась до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, про визнання дій Феодосійського РЕМ ВАТ «Крименерго» з відключення від електропостачання незаконними, зобов’язання провести підключення будинку №23 по вул. Сейсмічній до електропостачання і відновити енергопостачання споживачів. Також просила стягнути з відповідача збитки в розмірі 30390 грн. та у відшкодування моральної шкоди кожному з позивачів по 5000 грн.
Позов мотивований тим, що позивачі проживають у АДРЕСА_1 Працівниками Феодосійського РЕМ ВАТ «Крименерго» 17.12.2008 року зазначений будинок було неправомірно відключено від електромережі. 18.12.2008 року вона звернулась до суду з позовом про визнання дій посадових осіб незаконними, однак, незважаючи на її чисельні звернення, і в порушення п.2 ст.36 Правил КЕЕН, підключення домоволодіння до енергопостачання зроблено не було.
Позивач вказує, що для отримання електроенергії вона вимушена була придбати бензомоторний генератор, який працює на бензині. До відключення її будинку від електропостачання вона та члени її сім’ї щомісячно споживали 200 кВт. електроенергії, для отримання яких через бензомоторний генератор необхідно 200 літрів бензину. Протягом з 17.01.2009 року по 16.11.2010 року нею було придбано 4400 літрів бензину, а сума прямих збитків склала 30390 грн.
Позивач вважає, що неправомірними діями відповідачів їй та членам її сім’ї спричинена моральна шкода, оскільки на протязі 22 місяців вони позбавлені нормальних життєвих умов, діти страждають, в них виявляється вкрай низька самооцінка, оскільки вони не можуть зрозуміти та пояснити іншим, чому вони позбавлені нормальних звичайних життєвих благ, а вона вимушена звертатись до відповідних організацій за захистом свого порушеного права. Вказує, що за результатами перевірок відповідачу рекомендовано підключити належний їй будинок до електропостачання, однак останній цього не виконує, що також спричиняє їй моральні страждання
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30.11.2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 були задоволені частково. Визнані незаконними дії ВАТ «Крименерго» з відключення від електропостачання будинку АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_5, та зобов’язано ВАТ «Крименерго» відновити електропостачання.
З ВАТ «Крименерго» на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 27390 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також судом було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що у результаті неправомірних дій працівників відповідача, якими були порушені вимоги пунктів 35,36 Правил КЕЕН, будинок позивачів був відключений від електромережі на протязі 22 місяців, чим позивачам спричинено збитки, пов’язані із витратами, необхідними для відновлення порушеного права, які підлягають відшкодуванню. Суд також вказав, що вартість бензомоторного генератору в розмірі 3000 грн. не може вважатиметься збитками, спричиненими позивачу, оскільки вказаний генератор залишається у її власності, яким вона має можливість розпорядитись на власний розсуд.
Суд також вказав, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки на спірні правовідносини розповсюджуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», п. 5 ст. 4 якого передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров’я продукцією.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в який просить рішення суду змінити і стягнути з відповідача 30390 грн., які є витратами на придбання бензину, до яких не входить вартість бензомоторного генератора, як помилково зазначив у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції. Апелянт зазначає, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на придбання бензомоторного генератора нею взагалі не заявлялись.
ВАТ „Крименерго” також не погодилось з рішенням суду першої інстанції і подало апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі, представник відповідача вказує, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не прийнято до уваги те, що в матеріалах справи є докази, які підтверджують користування позивачем електричною енергією у спірний період, через самовільне підключення до електромережі належного їй будинку
Крім того, апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на ті обставини, що ОСОБА_5 користувалась електричною енергією без приладу обліку з 2006 року і не вжила заходів щодо встановлення електролічильника. У листопаді 2009 року працівники ВАТ «Крименерго» приїхали для встановлення електролічильника на фасаді будинку АДРЕСА_1 однак представник ОСОБА_5 перешкоджала виконанню ними своїх обов’язків.
На підставі наведеного, ВАТ «Крименерго» вважає, що ОСОБА_5 порушила Правила користування електричною енергією для населення, у зв’язку з чим її позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як вбачається зі статей 1, 26 Закону України „Про електроенергетику” споживачем енергії є суб’єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують електричну енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 є власником Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 та споживачем послуг з користування електричною енергією, яка надається ВАТ «Крименерго» (а.с. 73).
За наслідками проведення огляду електричних установок за вищевказаною адресою контролерами Феодосійського РЕМ 16 грудня 2006 року був складений акт № 117882 про порушення Правил користування електричною енергією, а саме було встановлено пошкодження пломби Держспоживстандарту на приборі обліку електричної енергії. Лічильник знятий для проведення експертизи. Енергопостачання домоволодіння ОСОБА_8 було підключено напряму.(а.с. 58).
Як вбачається з матеріалів справи, попередження про відключення домоволодіння позивача від електричної енергії датовано 03 грудня 2008 року. За нарядом №0011642 від 03.12.2008 року домоволодіння ОСОБА_8 було відключено від електромережі 18 грудня 2008 року (а.с. 76).
Порядок та умови відключення споживача від електричної мережі передбачені п. 27 Правил КЕЕН в якому визначено,що споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі не усунення недоліків, визначених в попередженні, на 30 день після його отримання споживачем , енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання.
Як вбачається з п. 36 Правил КЕЕН, відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику. У разі розгляду спірних питань у судовому порядку, термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.
Ухвалюючи рішення від 30 листопада 2010 року суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду справи не встановлено обставин, які б давали відповідачу право на відключення будинку позивача від електропостачання.
Разом з тим колегія судів не може повністю погодитися з даними висновками суду з таких підстав.
Правовий аналіз усіх зібраних у справі доказів у їх сукупності свідчить про наявність підстав,передбачених п. 35 Правил КЕЕН, для відключення домоволодіння позивача від електропостачання, а саме у зв’язку з не оплатою за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 Правил. Зазначеним пунктом Правил передбачено, що постачання електричної енергії без приладу обліку понад 3 місяці забороняється, а також визначені умови оплати встановлення нового приладу обліку споживачем .
Разом з тим, колегія суддів вважає, що відповідачем при відключенні домоволодіння №23 по вулиці Сейсмічній у місті Феодосія від електропостачання були порушені вимоги нормативно-правових актів щодо користування електричною енергією, а саме: був порушений порядок відключення, передбачений п. 27 Правил КЕЕН, а також п. 36 Правил КЕЕН, який регулює порядок та терміни відновлення енергопостачання.
Вище зазначене підтверджується листом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні № 04/05–1126 від 3 листопада 2009 року та листом Департаменту з питань електроенергетики Міністерства палива та енергетики України № 32–01/6–2895 від 14 грудня 2009 року.(а.с. 42-46).
Таким чином, дії ВАТ «Крименерго» з відключення будинку №23 по вулиці Сейсмічній у місті Феодосія є незаконними, оскільки вони не відповідають вимогам нормативних документів щодо користування електричною енергією, які регулюють порядок відключення від мережі енергопостачання та порядок та терміни відновлення енергопостачання, а не з підстав, на які посилався суд першої інстанції.
Колегія суддів також не може погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність у матеріалах справи доказів на підтвердження розміру збитків у сумі 27390 грн., які нібито були витрачені позивачем на паливо для бензомоторного генератора, з метою забезпечення домоволодіння електричною енергією за період з 17 січня 2009 року до 16 листопада 2010 року.
Так, при судовому розгляді справи позивачем зазначалось, що для створення нормальних побутових умов для життя її родини щомісячно необхідно 200 кВт електричної енергії, для споживання яких за допомогою бензомоторного генератора необхідно 200 літрів бензину щомісяця.
Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення родини електричною енергією 03 січня 2009 року позивачем був придбаний бензомоторний генератор, потужністю 2,5 кВт вартістю 3000 грн.(а.с. 66). На підтвердження розміру спричинених збитків позивачем були надані квитанції на придбання палива для генератора за період 2009 – 2010 років на загальну суму 31490 грн.(а.с. 82-96). Разом з тим, позивач просила стягнути з відповідача спричинені збитки на суму 30390 грн. У розмір зазначених збитків вартість бензомоторного генератора не входила. Проте, у оскаржуваному рішенні суду помилково зазначено, що ОСОБА_5 просила стягнути з відповідача вартість бензомоторного генератора у розмірі 3000 грн., і вказана сума була виключена судом з загальної суми збитків.
У вказаній частині рішення суду не є обґрунтованим і колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_5, однак всі надані нею квитанції щодо придбання палива для генератора не можуть бути прийняти до уваги з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за 2009 рік позивачем надано квитанцій на придбання палива на суму 3183,04 грн. (а.с. 93,94,96). Колегія суддів приймає зазначені квитанції, як належний доказ у справі, що підтверджує розмір спричинених позивачу збитків у наслідок незаконних дій ВАТ «Крименерго» у 2009 році.
Крім того, враховуючи те, що відповідачем неоскаржувалось тих обставин,що для створення нормальних умов для життя сім’ї позивача щомісячно необхідно 200 кВт електричної енергії, а для їх отримання за допомогою бензомоторного генератора необхідно 200 літрів бензину щомісяця,колегія суддів вважає,що з 01 січня 2010 року до 16 листопада 2010 року позивачу знадобилось 2100 літрів бензину.
Виходячи з того, що середня вартість літру бензину АІ–92 за 2010 рік дорівнює 7,50 грн., що вбачається з наданих позивачем квитанцій, загальна сума збитків, які понесла позивач у 2010 році складає 15750 грн. (2100 літрів х 7,50 грн. = 15750 грн.).
З урахуванням вищенаведеного розрахунку, колегія суддів не бере до уваги, як належний доказ у справі, решту квитанцій, наданих позивачем за 2010 рік, як на підтвердження збитків з придбання палива для генератора.
Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги ВАТ «Крименерго» про те, що з боку споживача – ОСОБА_5 мало місце самовільне підключення і споживання електричної енергії без укладення відповідного договору, або підключення з порушенням ПКЕЕН, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що після складання акту № 117882 від 16 грудня 2006 року саме відповідач зняв лічильник та для здійснення енергопостачання домоволодіння ОСОБА_8 підключив дроти напряму.
Колегія суддів вважає,що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Цивільним кодексом України, ЗУ «Про електроенергетику», та Правилами КЕЕН не передбачена обов’язкова письмова форма укладення договору про користування електричною енергією, оскільки фактичні дії сторін з постачання електричної енергії та її оплати свідчать про те, що вони визнавали наявність такого договору.
Не є обґрунтованими доводи апеляційної скарги ВАТ «Крименерго» про те, що ОСОБА_5 цілеспрямовано перешкоджає встановленню електролічильника для обліку спожитої електричної енергії та укладенню договору. В підтвердження зазначеного апелянт посилається на акт від 26.11.2009 року. Однак, з вказаного акту вбачається, що недопущення персоналу Феодосійської РЕМ ВАТ «Крименерго» та перешкоди для встановленню прибору обліку у домоволодінні АДРЕСА_1 мали місце з боку ОСОБА_9 ( а.с.52) Разом з тим, матеріали справи містять довіреність, з якої вбачається, що ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_9 представляти її інтереси в судових органах. Відомостей про те, що ОСОБА_9 мала повноваження представляти інтереси ОСОБА_5 перед третіми особами, зокрема у стосунках з підприємствами, організаціями та іншими установами, матеріали справи не містять.(а.с.21)
Таким чином, посилання ВАТ «Крименерго» на те, що ОСОБА_5 перешкоджає встановленню на її домоволодінні лічильника ні чим не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.
За такими обставинами, зазначені доводи апеляційної скарги ВАТ «Крименерго» не підлягають задоволенню.
Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а наданим доказам надана неналежна оцінка, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити апеляційні скарги, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5
Відповідно до частини 5 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наведене та керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 3,4 частини 1 статті 309, статтею 313, частиною 2 статтею 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» – задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2010 року, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, – скасувати.
Ухвалити у вказаній частині нове рішення, яким позов ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”, про визнання дій незаконними, зобов’язання виконати певні дії, відшкодування майнової шкоди – задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з відключення від електропостачання домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» відновити енергопостачання зазначеного домоволодіння.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (вул. Київська, 74/6 м. Сімферополь) на користь ОСОБА_5 у відшкодування майнової шкоди 18933 (Вісімнадцять тисяч дев’ятсот тридцять три) грн. 04 коп.
У решті позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди відмовити.
В іншої частині рішення Феодосійського міського суду від 30 листопада 2010 року- залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (вул. Київська, 74/6 м. Сімферополь) на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 31,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 18,70 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” в дохід держави судовий збір у сумі 157,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 56 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у сумі 8,50 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до суду касаційної інстанції .
Судді
Т.І. Моісеєнко В.І. Іщенко В.О.Полянська