АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року                                                                                       м. Феодосія

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді: Іщенка В.І.,

суддів     Моісеєнко Т.І.,

Полянської В.О.,  

при секретарі: Джан Е.Е.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим, зацікавлена особа ОСОБА_6, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

08 жовтня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на дії державного  виконавця Відділу Державної виконавчої служби Керченського МУЮ АР Крим (далі – ВДВС) та просив визнати неправомірними дії державного виконавця по нарахуванню заборгованості по аліментах на утримання дитини.

Вимоги скарги мотивовані тим, що на виконанні у ВДВС знаходиться виконавчий лист № 2-938 від 24.02.2000 року про стягнення з нього на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів) на користь ОСОБА_6. Державним виконавцем була нарахована заборгованість по аліментах у розмірі 5708,96 коп., у зв'язку з несплатою аліментів. ОСОБА_5 зазначає,  що він знаходиться у містах позбавлення волі, виконавчий лист надійшов до колонії 11.03.2010 року, при цьому ВДВС було відомо про місце його знаходження. Він звернувся до суду з позовом про звільнення його від сплати заборгованості по аліментах в розмірі 11732,60 грн., проте судом було відмовлено у задоволенні його позовних вимог оскільки він звернувся з вимогою не до ОСОБА_6, яка не пред’являла виконавчий лист на виконання без поважної причини. Ознайомившись з матеріалами справи йому стало відомо, що державним виконавцем Журавльовою І.П. до суду була надана довідка від 17.08.2010 року з розрахунком суми заборгованості по аліментах в розмірі 5708 грн. 96 коп., а решту суми заборгованості за період з 10.07.2007 року по 01.09.2010 року  державний виконавець списала з нього у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 отримувала допомогу і не має до нього претензій. Заборгованість  по аліментах на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 5708 грн. утворилася за період з 10.07.2004 року по липень 2007 року і нарахована державним виконавцем необґрунтовано, оскільки не відповідає вимогам ч.1 ст.194 СК України, і таким чином дії державного виконавця вважає незаконними.  

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 07 грудня 2010 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 було відмовлено.

ОСОБА_5 не погодився з таким судовим рішенням та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, та ухвали нове рішення про задоволення його скарги. Апелянт зазначає, що судом під час розгляду справи до УСЗН Ленінського району був направлений  запит чи отримувала ОСОБА_6 допомогу на сина ОСОБА_7 за період з 2002 року по 2007 рік, проте у порушення ст.179 ЦПК України справа була розглянута без отримання відповіді на цей запит.    

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України  під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, суд першої інстанції вказав, що рішенням Керченського міського суду АР Крим від 17.09.2010 року було встановлено факт наявності у заявника заборгованості у сумі 11732 грн. 60 коп. і рішення набрало законної сили, має преюдиціальне значення і даний факт не підлягає доведенню і у суду відсутні підстави для задоволення скарги.    

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі ретельно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка. Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлено ухвалу, яка відповідає вимогам процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 17.09.2010 року, яке набрало законної сили, було встановлено факт наявності у заявника ОСОБА_5 заборгованості по аліментах у сумі 11732 грн. 60 коп. і було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 про звільнення його від сплати заборгованості по аліментах(а.с.9).

Згідно розрахунку наданого ВДВС від 17.08.2010 року №02-2/2/25, за виконавчим листом №2-938 від 24.02.2000 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частки усіх видів заробітку (доходу) боржника, вбачається, що за період з 10.07.2004 року по 10.07.2007 року заборгованість по аліментах склала 5708,96 грн. Розрахунок заборгованості був зроблений у відповідності зі ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.6).  

13.07.2007 року державним виконавцем ВДВС було відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого документу – дублікату виконавчого листу № 2-938 від 24.02.2000 року, виданого Ленінський районний суд АР Крим відповідно до ухвали від 02.07.2007 року і цього ж дня копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу ОСОБА_5 (а.с.16).  

 06.11.2007 року державним виконавцем ВДВС на адресу Сімферопольського СІЗО в АР Крим був направлений лист з проханням сповістити про місце відбування покарання (а.с.18).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки заявником пропущено строк на звернення до суду зі скаргою, а також судом вирішено вказане питання рішенням  від 17 вересня 2010 року, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали.

 Таким чином, колегія суддів вважаючи судове рішення суду першої інстанції правильним, ухваленим з додержанням норм процесуального права, з належним урахуванням всіх суттєвих обставин по справі та наданням належної правової оцінки доказам по справі, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5  та скасування оскаржуваного ним судового рішення.

На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 312, 313, 314, 315, 383, 385 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

Судді:

В.І. Іщенко Т.І. Моісеєнко     В.О. Полянська