АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
___________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Іщенка В.І.,
суддів Моісеєнко Т.І.,
Полянської В.О.,
при секретарі: Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Приватного підприємства «ЮРОСТ-КРИМ» Совєтського району АР Крим до ОСОБА_5 про відшкодування збитку, заподіяного порушенням правил водокористування, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ЮРОСТ-КРИМ» Совєтського району АР Крим на рішення Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
19 жовтня 2010 року Приватне підприємство «ЮРОСТ-КРИМ» (далі – ПП «ЮРОСТ-КРИМ») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитку, заподіяного порушенням правил водокористування, в розмірі 2139 грн. 69 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 квітня 2008 року між сторонами укладено Договір про надання послуг по централізованому постачанню холодної води і водовідведенню, відповідно до якого ОСОБА_5 зобов’язався, в тому числі забезпечувати цілісність засобів обліку води та не втручатися в їх роботу. Проте, 25 червня 2010 року представниками ПП «Юрост-Крим» за місцем проживання відповідача було встановлено факт порушення вимог Договору та Правил користування системами комунального водопостачання і водовідводу у містах та селищах України, а саме відсутність пломби на засобі обліку води, що заподіяло позивачу матеріальний збиток у сумі 2139 гривень 69 копійок. Оскільки, відповідач у добровільному порядку сплатити заподіяний збиток відмовляється, позивач просив відшкодувати суму збитку з відповідача у судовому порядку.
Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 20 грудня 2010 року у позові ПП «ЮРОСТ-КРИМ» було відмовлено.
ПП «ЮРОСТ-КРИМ» не погодилося з рішенням суду та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального закону, неповне з’ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції допущена помилка при з’ясуванні спірних правовідносин і як слідство предмету доказування за позовом, що потягло ухвалення необґрунтованого рішення. Окрім того, у матеріалах справи є докази самовільного зняття відповідачем пломби із засобу обліку (водоміру), що дає підприємству право нарахування за водокористування відповідно до п.п.3.3-3.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ПП «ЮРОСТ-КРИМ», суд першої інстанції виходив з того, що у порушення статей 59, 60 Цивільного процесуального кодексу України позивачем не надано суду безсуперечних доказів того, що мав факт винних дій відповідача щодо самовільного втручання в роботу засобу обліку води шляхом зняття або пошкодження державної пломби та спричинення цими діями ПП «ЮРОСТ-КРИМ» матеріального збитку на суму 2139 гривень 69 копійок, у зв’язку із чим, в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені без належного дослідження доказів, яким надана неналежна правова оцінка. Судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і ухвалено рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2008 року між ПП «ЮРОСТ-КРИМ» та ОСОБА_5 був укладений договір про надання послуг по централізованій поставці холодної води та водовідводу № 1025, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов’язання забезпечувати цілісність встановлених засобів обліку води та не втручатися в їх роботу – п.14.3 Договору(а.с.3-4).
25 червня 2010 року контролером ПП «ЮРОСТ-КРИМ» Зуєвої Н.В. у присутності абонента ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, за місцем проживання відповідача, був зафіксований факт відсутності заводської пломби на засобі обліку води, розташованого у підвальному приміщенні про що було складено акт № 66 від 25 червня 2009 року, який був підписаний споживачем ОСОБА_5 без заперечень і який ним не оскаржено.(а.с.5).
На підставі зазначеного акту позивачем був проведений розрахунок збитків за період з 25 травня 2010 року по 25 червня 2010 року, сума якого склала 2139 гривень 69 копійок (а.с.6).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позивачем не надано безсуперечних доказів, що мав факт винних дій відповідача щодо самовільного втручання у роботу засобу обліку води, оскільки такі висновки спростовуються актом № 66 від 25 червня 2010 року, яким встановлено відсутність заводської пломби на засобі обліку води і відповідачем не спростовано, що втручання у засіб обліку відбулося з вини третіх осіб.
З пояснень ОСОБА_5, які були надані ним в суді першої інстанцій випливає, що він самовільно зняв засіб обліку, таким чином підтвердив самовільне втручання в роботу засобу обліку води та безоблікове користування водою.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позову, що споживачем ОСОБА_5 було допущено порушення Договору № 1025 від 03 квітня 2008 року про надання послуг по централізованому постачанню холодної води і водовідведенню і Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, і він повинен сплатити вартість використаної поза прибором обліку води, та погоджується з розрахунком витрат води, наданий ПП « ЮРОСТ-КРИМ », згідно якого, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу і розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування, а якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 Цивільного процесуального кодексу України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи рішення суду першої інстанції неправильним, необґрунтованим та таким, що ухвалено без дотримання вимог норм матеріального і процесуального права, без урахування усіх суттєвих обставин у справі та надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися сторонами, вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги ПП «ЮРОСТ-КРИМ» Совєтського району АР Крим та скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ПП «ЮРОСТ-КРИМ» Совєтського району АР Крим та стягнення з ОСОБА_5 у відшкодування збитків 2139 грн. 69 коп.
Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд, відповідно, вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
З відповідача ОСОБА_5 на користь позивача «ЮРОСТ-КРИМ» Совєтського району АР Крим підлягає стягненню судовий збір у розмірі 25 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., які сплачено ним при поданні апеляційної скарги (а.с.47,48) та при ухваленні нового рішення підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 309, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЮРОСТ-КРИМ» Совєтського району АР Крим на рішення Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року задовольнити.
Рішення Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Приватного підприємства «ЮРОСТ-КРИМ» Совєтського району АР Крим до ОСОБА_5 про відшкодування збитку, заподіяного порушенням правил водокористування, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Приватного підприємства «ЮРОСТ-КРИМ» Совєтського району АР Крим у відшкодування збитків 2139 (дві тисячі сто тридцять дев’ять) грн. 69 коп., судовий збір у розмірі 25 грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 2285(дві тисячі двісті двадцять п’ять) грн. 19 коп. та у дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Судді:
В.І. Іщенко Т.І. Моісеєнко В.О. Полянська