АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    27 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді : Сіротюка В.Г.

Суддів   : Бондарева Р.В.,

  Горбань В.В.,

з участю секретаря : Галіч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах малолітньої ОСОБА_7 відмовлено.

    Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити і залишити рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність факту порушеного права позивачів діями чи бездіяльністю відповідачів.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та закону, який регулює спірні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8, Відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення матеріальної шкоди в сумі 5 100 грн., посилаючись на те, що тривалий час Відділом державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції Автономної Республіки Крим неналежно виконувалося рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2009 року про зобов’язання ОСОБА_8 не чинити ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перешкоди у користуванні нерухомим майном та виселення ОСОБА_8 з домоволодіння АДРЕСА_1

Позивачі також вказували, що за час виконання цього рішення суду, спірне домоволодіння було розграбоване та приведене у непридатний стан для проживання.

Зважаючи на те, що в порядку та строки, передбачені процесуальним законодавством, позивачі не надали та не повідомили суд про докази, які б підтверджували наявність неправомірних дій або бездіяльності відповідачів, що спричинили матеріальну шкоду позивачам, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачам в позові.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції виходячи з такого.

    Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписи частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України встановлюють, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Правила частин першої та другої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України вказують, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

    Письмові докази наявні в цивільній справі, свідчать про те, що рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2009 року, яке набрало законної сили 04 листопада 2009 року повивачам усунуто перешкоди у користування житловим будинком та господарськими спорудами, що розташоване по АДРЕСА_1 Сакського району, шляхом зобов’язання ОСОБА_8 не чинити перешкоди у користування нерухомим майном та виселення його з цього житлового будинку.

    14 грудня 2009 року на виконання зазначеного судового рішення було видано виконавчий лист та постановою державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ від 11 січня 2010 року відкрито  виконавче провадження, ОСОБА_8 запропоновано в п’ятнадцятиденний строк виконати судове рішення в добровільному порядку. 06 травня 2010 року до ВДВС Сакського МРУЮ надійшла заява ОСОБА_8 про добровільне виконання судового рішення і актом державного виконавця від 07 травня 2010 року встановлено, що ОСОБА_8 виселився з житлового будинку та вивіз всі особисті речі, що підтверджується його заявою.

    Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2010 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність державного виконавця ВДВС Сакського МРУЮ в частині відмови зафіксувати в акті від 07 травня 2010 року пошкодження житла по АДРЕСА_1 Сакського району відмовлено.

    Зокрема, в ухвалі колегії суддів судової палати вказано, що внесення до акту державного виконавця будь-яких інших відомостей, крім проведених дій по виконанню судового рішення про виселення, ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Інструкцією про проведення виконавчих дій не передбачено.

    Матеріали справи, що розглядується, не містять будь-яких доказів на обґрунтування позивачами доводів щодо порушення їх прав відповідачами.

    Відсутні підстави також вважати, що суд допустив порушення норм процесуального права, які можуть бути наслідком для скасування або зміни рішення.

При такому положенні рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення   без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 304, пунктом 1 частини першої статті 307, частиною першою статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

    Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2010 року залишити без змін.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Р. Бондарев В. Горбань В. Сіротюк