- Відповідач (Боржник): Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області
- Заявник апеляційної інстанції: Товариство з обмеженою відповідальністю "Роскосметика"
- Відповідач (Боржник): Директор Територіального управління Державного бюро розслідувань
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
28 січня 2022 р. № 400/1132/22
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., перевіривши матеріали позовної заяви за
адміністративним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика", пр-т Богоявленський, 47/3, м. Миколаїв, 54018,
до відповідача:Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Миколаєві Титора Дмитра Павловича, вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр-т Центральний, 141-В, м. Миколаїв, 54055,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
26 січня 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РосКосметика» (далі – позивач) до Директора Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Миколаєві, Дмитра Титора (далі – відповідач 1) і Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області (далі – відповідач 2), у якій позивач просить:
« 1. Визнати протиправними рішення/дію/бездіяльність суб`єкта владних повноважень директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Дмитра Титора та стягнути з відповідача кошти витрачені на правову допомогу 3 000 грн. та моральну шкоду в суммі 50 000 грн.
2. Зобов`язати відповідача вчинити певні дії: а саме Розглянути заяву № 11/РК-152 від 03.11.21р відповідно до закону про звернення громадян та надати мені відповідь по суті про стан виконання ухвали суду від 17.04.2020р. (справа 761/10473/20, Пр. № 1-кс/761/6535/2020) та направлення на мою адресу витягу з ЕРДР, що підтверджує виконання ухвали суду».
Підставою позову позивач вказує те, що відповідачем 1 не була розглянута у встановленому правовому порядку і у встановлені строки його заява відповідно до закону про звернення громадян від 03.11.2021 вих № 11/РК-152.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що остання не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Пунктами 1 і 2 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір – спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Виходячи із вказаних норм встановлено, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження – досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з пунктами 1, 2, 7, 13, 14 частини першої статті 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право відповідно:
бути повідомленим про свої права та обов`язки, передбачені цим Кодексом;
знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
оскаржувати рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
Суд встановив, що предметом цього позову є бездіяльність відповідача 1, що полягає в ненадані позивачу відповіді на його заяву від 03.11.2021 вих. № 11/РК-152. В цій заяві позивач просив у відповідача 1:
1) повідомити про виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2020 у справі № 761/10473/20, якою постановлено скаргу представника позивача задовольнити, а також зобов`язати слідчого Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за направленою до Державного бюро розслідувань заявою представника ТОВ «Рос Косметика» – Дубовик М.В. від 30.03.2020 про вчинення кримінального правопорушення, яка отримана уповноваженою особою Державного бюро розслідувань 03.04.2020;
2) виконати положення Закону України від 13.04.2012 № 4651-VI 5. І 214 (як вбачається з матеріалів справи – пункту 1 частини п`ятої статті 214 КПК України), вручити пам`ятку про права потерпілого та надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, вищезазначена заява позивача до відповідача 1 стосувалась процесуальних дій у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а саме:
1) внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою позивача про вчинення кримінального правопорушення;
2) вручення пам`ятки про права потерпілого у відповідному кримінальному провадженні;
3) надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відповідне кримінальне провадження.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що у межах спірних правовідносин позивач і відповідач діють як учасники, права і обов`язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, адже заява позивача від 03.11.2021 вих. № 11/РК-152 стосувалась його процесуальних прав у кримінальному провадженні щодо вчинення відповідачем відповідних процесуальних дій.
Тому спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, оскільки має вирішуватись в порядку кримінального судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на викладене, суд роз`яснює позивачу, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду за правилами КПК України.
Суд також звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подання цієї позовної заяви може бути повернутий йому за ухвалою суду в разі подання ним до Миколаївського окружного адміністративного суду відповідного клопотання.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 19, 21, 46, 170, 171, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 400/1132/22.
2. Роз`яснити позивачу що:
він має право звернутись з цим позовом до місцевого загального суду у порядку кримінального судочинства;
повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається;
сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами. Копію позовної заяви залишити в Миколаївському окружному адміністративному суді.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду (адреса: проспект Гагаріна, 19-21, м. Одеса, 65039) протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Г.Ярощук
- Номер: 854/2420/22
- Опис: визнання бездіяльності протиправною
- Тип справи: Адміністративна апеляційна скарга
- Номер справи: 400/1132/22
- Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Ярощук В.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.03.2022
- Дата етапу: 03.03.2022