КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-2985/10/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Панова Г.В.  

Суддя-доповідач:  Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                    Бужак Н.П,

суддів:                                         Костюк Л.О.,

                                                       Твердохліб В.А.,

        при секретарі:                                Шевчук К.В.,

               розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Черкаського  окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України у Монастирищенському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Монастирищенському районні Черкаської області про стягнення коштів, -

                                                          В С Т А Н О В И В :

Управління пенсійного фонду України у Монастирищенському районі Черкаської області звернулися до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Монастирищенському районні Черкаської області виплачені кошти в розмірі 76236,62 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач по справі –Управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області –подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13  липня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в зв’язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем понесені витрати на виплату державної адресної допомоги відповідно до постанови КМУ від 26.03.2008 року та підвищення до пенсії відповідно до постанови КМУ від 11.03.2009 № 198 за лютий - травень 2010 року на загальну суму 76236,62 грн., що підтверджується актами щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, між позивачем та відповідачем за лютий - травень 2010 року.

Відповідачем не прийнято до відшкодування виплати на виплату адресної допомоги та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам за лютий-травень 2010 року на загальну суму 76236,62 грн., що підтверджується Таблицями розбіжностей.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР  від  14.01.1998р. встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.   

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття, інші види страхування, передбачені законами України.   

Згідно з пунктом 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання серед соціальних послуг та матеріального забезпечення надаються, зокрема відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо.

Статтею 10 Закону України  «Про пенсійне забезпечення»№ 1788-XII від 05.11.1991р.  передбачено, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.   

Отже, виплата щомісячної державної адресної допомоги особам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, повинна здійснюватись відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів, з яких виплачується основний вид пенсії по інвалідності чи у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.   

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 1105-XIV від 23.09.1999 р. передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.   

          Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та не можуть бути підставою для скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року.          

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

           Судді: