Справа № 761/45334/21

Провадження № 1-кс/761/24666/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у  кримінальному провадженні № 12021100000000909, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12021100000000909, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 із визначенням розміру застави в сумі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 681 000 грн.

Клопотання мотивовано тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням місці, час та день, але не пізніше 10.10.2021, в ОСОБА_7 та ОСОБА_5 винник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – 4-ММС (4-метилметкатинон) в особливо великих розмірах, що вони придбали при невстановлених обставинах та яка зберігалась у двадцяти герметичних поліетиленових пакетах.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне перевезення з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – 4-ММС (4-метилметкатинон), в особливо великих розмірах, із використанням власного транспортного засобу марки «Lexus is300», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням місці, час та день, але не пізніше 10.10.2021, придбали з метою збуту у невстановленої досудовим розслідуванням особи поліпропіленовий мішок білого кольору, в якому містилося двадцять прозорих вакумованих поліетиленових пакетів, масою близько 500 грам кожен, з кристалоподібною речовиною світло-жовтого кольору всередині, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину – 4-ММС (4-метилметкатинон), та яку ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_5 зберігали при собі з метою збуту, а в подальшому перевезли у напрямку міста Київ.

Так, ОСОБА_7 , знаходячись за кермом транспортного засобу марки «Lexus is300», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , спільно із ОСОБА_5 , який також перебував у салоні даного автомобіля, 10.10.2021 приблизно о 23 год. 29 хв., здійснюючи незаконне перевезення у багажному відділенні даного транспортному засобі з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – 4-ММС (4-метилметкатинон), в особливо великих розмірах, що знаходилась у двадцяти прозорих вакумованих поліетиленових пакетах, масою близько 500 грам кожен, що в свою чергу були поміщені до поліпропіленового мішку білого кольору, рухався по вулиці Карла Маркса в напрямку вулиці Оноре де Бальзака у місті Києві, та на відстані приблизно 140 метрів від вказаного перехрестя були затримані працівниками поліції, а дані речовини вилучені в ході обшуку.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту психотропних речовин, у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором зазначено, що ОСОБА_5 інкримінуються діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесені до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає виключно позбавлення волі строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав, та зазначив, що у даному кримінальному провадженні необхідно ще провести судово-психіатричну експертизу щодо стану підозрюваного.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив визначити ОСОБА_5 мінімальний розмір застави, оскільки діючий розмір застави є непомірним для підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, а також зазначив, що його батьки працюють, водночас він проживає з бабусею. Крім того, підозрюваний відзначив, що він не у повній мірі усвідомлював відповідальність за вчинені ним дії.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Так, слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021100000000909 від 10.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

11.10.2021 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

11.10.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

12.10.2021 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.12.2021.

01.12.2021 постановою заступника керівника Київської міської прокуратури м. Києва ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування до 11.01.2022.

03.12.2021 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 продовжено на 60 діб, тобто до 11.01.2022, з визначенням застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 681 000 грн.

21.12.2021 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 11.03.2021.

11.01.2022 закінчується строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , однак завершити розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не виявляється за можливе, оскільки у даному кримінальному провадженні необхідно забезпечити повноту встановлення обставин, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим необхідно провести відповідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, без яких неможливо завершити досудове розслідування.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно вимог до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення(рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Так, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_5 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом обшуку автомобіля «Lexus is300», державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_7 та на якому їхав ОСОБА_5 ; протоколом огляду місця події за адресою м. Київ, вул. Дімітрова 11-1, де було вилучено особисті речі ОСОБА_7 ; допитом свідка ОСОБА_9 ; допитом свідка ОСОБА_10 ; допитом свідка ОСОБА_11 ; допитом підозрюваного ОСОБА_7 ; проведенням експрес-тесту під час обшуку автомобіля «LEXUS is300»; протоколом огляду мобільного телефону від 20.10.2021; висновок експерта № КСЕ-19/111-21/49092-Д від 23.10.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_5 ознак інкримінованого йому злочину.

Крім того, обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановлена слідчими суддями Шевченківського районного суду міста Києва під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу та під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ухвалах від 12.10.2021 та від 03.12.2021.

Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано ризики переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, – бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Так, інкриміноване ОСОБА_5 діяння відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено виключно у вигляді позбавлення волі строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.

Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення стосуються продажу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, що вказує на антисоціальну спрямованість підозрюваного та дає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_5 .

Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Також, що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що підозрюваний не одружений, дітей на утриманні не має, постійного місця роботи не має, що вказує на відсутність стримуючих факторів щодо ненастання даного ризику та відсутність міцних соціальних зв`язків.

Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки ОСОБА_5 стороною обвинувачення підозрюється, зокрема, у збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, тобто отриманні від незаконної діяльності прибутку. Крім того, на підтвердження вказаного ризику вказують і обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, роль, яку за твердженням органу досудового розслідування виконував підозрюваний, обсяг наркотичних речовин, вилучених в рамках кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя також вважає доведеним існування ризику того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 особисто знайомі, їх неправомірні дії нерозривно пов`язані між собою, а відтак вони можуть мати можливість розробити загальну узгоджену стратегію уникнення від кримінальної відповідальності.

Також з вказаних підстав на переконання слідчого судді ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Водночас, даних про незадовільний стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявністю реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також слідчий суддя вважає доведеними і об`єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: з метою з`ясування ряду конкретно визначених важливих питань за виявленими та вилученими 11.10.2021 в ході обшуку в автомобілі Lexus IS 300, чорного кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 і який на момент проведення обшуку перебував за адресою: АДРЕСА_3 речовими доказами, а саме порошкоподібною речовиною білого кольору вагою близько 10 кілограмів, що знаходилась у поліетиленовому мішку, стосовно якої орган досудового розслідування 11.10.2021 призначив проведення комплексної судової дактилоскопічної, молекулярно-генетичної та експертизи матеріалів, речовин і виробів, про що виніс відповідну постанову, а її виконання доручив Київському НДЕКЦ МВС України, результати якої станом на 23.11.2021 органом досудового розслідування ще не отримані; з метою з`ясування ряду конкретно визначених важливих питань за виявленими та вилученими 11.10.2021 в ході обшуку в автомобілі Lexus IS 300, чорного кольору, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності належить ОСОБА_7 і який на момент проведення обшуку перебував за адресою: АДРЕСА_3 , а також в ході огляду місця події, речовими доказами, а саме предметів схожими на набої та предмет схожий на пістолет, стосовно якої орган досудового розслідування 04.11.2021 призначив проведення комплексної судової дактилоскопічної, молекулярно-генетичної та експертизи зброї, про що виніс відповідну постанову, а її виконання доручив Київському НДЕКЦ МВС України, результати якої станом на 23.11.2021 органом досудового розслідування ще не отримані; з метою з`ясування ряду конкретно визначених важливих питань за виявленими та вилученими 11.10.2021 в ході огляду місця події, речовими доказами, а саме предмету схожому на ніж, стосовно якого орган досудового розслідування 04.11.2021 призначив проведення комплексної судової дактилоскопічної, молекулярно-генетичної та експертизи холодної зброї, про що виніс відповідну постанову, а її виконання доручив Київському НДЕКЦ МВС України, результати якої станом на 23.11.2021 органом досудового розслідування ще не отримані; з метою з`ясування ряду конкретно визначених важливих питань за вилученими 11.10.2021 зразками букального епітелію у підозрюваних, стосовно якого орган досудового розслідування 04.11.2021 призначив проведення молекулярно-генетичної експертизи, про що виніс відповідну постанову, а її виконання доручив Київському НДЕКЦ МВС України, результати якої станом на 23.11.2021 органом досудового розслідування ще не отримані; з метою з`ясування факту осудності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно провести стаціонарну судово-психіатричну експертизу, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас, слідчий суддя відзначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2021 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до п`яти місяців, тобто до 11.03.2022, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, слідчий суддя враховує не лише обсяг повідомленої підозри, а також і правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти»).

Відтак, з однієї сторони розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншої – не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, зокрема, наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, а також враховуючи майновий стан підозрюваного, який не працевлаштований, є особою молодого віку, проживає з бабусею, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 227 000 гривень, є співмірною з існуючими ризиками її втрати та в достатній мірі, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та майнового стану підозрюваного, на даний час буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не суперечитиме положенням ст. 182 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 196, 199, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100000000909, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України – задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити у межах строку досудового розслідування, тобто до 18.02.2022 включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 227 000 грн. (двісті двадцять сім тисяч) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2021 у справі № 761/45334/21.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків – 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1