Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1438/11 Головуючий у 1 інстанції: Юрлагіна Т.В.
Суддя-доповідач: Дзярук М.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К РА Ї Н И
14 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів: Дзярука М.П.
Дашковської А.В.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Токпобут-Сервіс» на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 21 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Токпобут-Сервіс»про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Токпобут-Сервіс»про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, який уточнила в процесі розгляду справи (а.с.43-45).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй на праві власності належить нежитлове приміщення по АДРЕСА_1. 01.06.2009 року між нею та відповідачем був укладений договір оренди зазначеного нежитлового приміщення загальною площею 108,7 кв.м., термін дії договору був встановлений з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року.
Відповідно до п. 9.1 договору оренди, майно повинно бути повернуто орендарем та прийнято орендодавцем протягом 10 календарних днів з моменту закінчення договору оренди. Майно, що орендується вважається фактично переданим з моменту підписання орендодавцем та орендарем акту прийому-передачі.
Станом на 10.07.2010 року їй орендарем не було передано вказане приміщення, оскільки у орендаря залишилися не врегульовані фінансові зобов’язання перед орендодавцем, що передбачено п. 3.3. договору оренди. Врегулювання обов’язків по сплаті продовжувалося 09.07.2010р., 13.07.2010р., 27.07.2010р., що свідчить про фактичну наявність не врегульованих фінансових зобов’язань після закінчення строку договору оренди.
Відповідач залишив без відповіді її лист від 14.09.2010 року, де викладена вимога про передачу нежитлового приміщення за актом приймання-передачі відповідно до умов договору оренди. Таким чином до цього часу спірне нежитлове приміщення у визначеному договором порядку їй не повернуте, відповідач продовжує утримувати його в своєму розпорядженні, чим створив для неї перешкоди у користуванні нерухомим майном, у зв’язку з чим вона змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.
З огляду на зазначене просила, зобов’язати відповідача усунути перешкоди у розпорядженні належним їй на праві власності нежитловим приміщенням, шляхом повернення ключів від цього приміщення за його актом приймання-передачі та стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 21 грудня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Зобов’язано ТОВ «Токпобут-Сервіс»усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 нежилим приміщенням загальною площею 108,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить їй на праві власності, шляхом повернення ключів від цього приміщення по акту приймання-передачі.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ТОВ «Токпобут-Сервіс»подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Токпобут-Сервіс»підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно до вимог ст. 309 ч1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить нежитлове приміщення по АДРЕСА_1. 01.06.2009 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Токпобут-Сервіс» був укладений договір оренди зазначеного нежитлового приміщення загальною площею 108,7 кв.м., термін дії договору встановлений з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року. Відповідно до п. 9.1 договору оренди, майно повинно бути повернуто орендарем та прийнято орендодавцем протягом 10 календарних днів з моменту закінчення договору оренди. Майно, що орендується вважається фактично переданим з моменту підписання орендодавцем та орендарем акту прийому-передачі.
Станом на 10.07.2010 року їй орендарем не було передано вказане приміщення, оскільки у орендаря залишилися не врегульовані фінансові зобов’язання перед орендодавцем, що передбачено п. 3.3. договору оренди. Таким чином до цього часу спірне нежитлове приміщення у визначеному договором порядку позивачу не повернуте, відповідач продовжує утримувати його в своєму розпорядженні, чим створив для неї перешкоди у користуванні нерухомим майном, у зв’язку з чим вона змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, з урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у визначеному сторонами порядку не повернуто нежитлове приміщення, а іменно не повернуто ключі від нього. Внаслідок чого, позивачка немає вільного доступу до належного їй на праві власності нежитлового приміщення, що суттєво шкодить її інтересам.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи і набутим доказам.
Згідно ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 795 ЦК України зазначено, що передавання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди оформляється відповідним документом який підписується сторонами договору. З цього моменту починається строку договору найму , якщо інше встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найма оформляється відповідним документом( актом) який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до ст.759 ЦК України (в редакції 2003р.) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За ч.1 ст.785 ЦК України (в редакції 2003р.) у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як вбачається із матеріалів справи і це не оспорюється сторонами, що між сторонами 03.07.2010 року був укладений Акт приймання - передачі нежитлового приміщення, згідно договору оренди № 5 від 01.06.2009 року. Однак, позивач ОСОБА_3 відмовилась від підписання договору і фактичного приймання нежитлового приміщення.( а.с.14,17,22).
Також із матеріалів справи вбачається і це не заперечував в апеляційній інстанції представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, що в них є дублікат ключів від нежитлового приміщення. Представник відповідача ТОВ «Токпобут-Сервіс»- Ямковий В.І. в судовому засіданні пояснив, що ключі від нежитлового приміщення находяться в третіх осіб з метою передачі їх позивачеві, але вона відмовляється їх отримати. Дані обставини ніякими доказами по справі не спростовані.
Відповідно до ч.3 ст.10 ст.60, ст.61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, зазначені позивачем обставини, якими він аргументує свої позовні вимоги, наданими суду доказами не доведені. Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За таких обставин судова колегія приходить до висновку про відсутність обставин, що перешкоджають ОСОБА_3 користуватися її власністю
Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів на підставі ст. 309 ЦПК України прийшла до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову у позові до ТОВ «Токпобут-Сервіс».
Керуючись ст. ст. 304,307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш ИЛ А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Токпобут-Сервіс» задовольнити.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 21 грудня 2010 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення наступного змісту. В задоволені позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Токпобут-Сервіс»про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням –відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: