Справа № 2-а-1435/2011р.

  У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

           26 січня 2011 року                                                                                         м. Івано-Франківськ

           Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Дузінкевич І.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про зобов’язання здійснити підвищення, провести перерахунок та виплати  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за  період з 01 січня 2007 р. по 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008 р. до 31 грудня 2010 р., -

в с т а н о в и в:

Позивач 24.01.2011 р. звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про зобов’язання здійснити підвищення, провести перерахунок та виплати  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.2007р. по 31.12 2007р., з 22.05. 2008 р. до 31.12 2010р..

Відповідно до вимог ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Встановлено, що позивач звернувся до суду 24.01.2011 р.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 1.01.2006 р., офіційно опублікований в газетах «Урядовий кур’єр», 22.12.2004 № 244; «Голос України», 28.12.2004 № 247; «Офіційному віснику України», 2004, № 50 (31.12.2004), ст.3258; «Відомостях Верховної Ради України», 2005, № 4 (28.01.2005), ст.94. У відповідності до ст.57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян доводяться до відома населення у порядку, встановленому законом. Тобто, всі нормативні акти оприлюднюються та є загальнодоступними. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 також оприлюднювалися у встановленому порядку. Крім того, питання виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни широко висвітлювалося у доступних засобах масової інформації.

За таких обставин заявлений позов у частині вимог про зобов’язання здійснити підвищення, провести перерахунок та виплати  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008р. до 23 липня 2010 р. слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99,100,107 КАС України, –

у х в а л и в :

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про зобов’язання здійснити підвищення, провести перерахунок та виплати  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  01.01.2007р. до 31.12.2007р., з 22.05.2008р. до 31.12.2010р. , у частині вимог за період з  01 січня 2007 року   до  31 грудня 2007р., з 22 травня 2008р. до 23 липня 2010 р.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області.

Суддя                                                                                                          І.М.Дузінкевич