Справа № 2-1085/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 січня 2011 року                                                      Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

Головуючого –судді Лібстера А.С.

при секретарі –Рубан М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  АТЗТ «Торговий дом Астрон»до ОСОБА_2, ЗАТ «Луганський енергетичний альянс»про визнання угоди недійсною –

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та АТЗТ «Торговий дом Астрон»звернулися із позовною заявою до ОСОБА_2, ЗАТ «Луганський енергетичний альянс»про визнання договору про уступку права вимоги від 07.07.2003 року недійсним, як невідповідним вимогам закону, мотивуючі свої позовні вимоги тим, що 01.04.2010 р. у процесі розгляду Ленінським районним судом  цивільної справи №2-1233/10 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та АТЗТ «Торговий дом Астрон»про відшкодування шкоди, заподіяної злочином позивачам стало відомо про договір про уступку права вимоги від 07.07.2003 року, укладений між ЗАТ «Луганський енергетичний альянс», як первісним кредитором і ОСОБА_2, як новим кредитором. Раніше позивачам про існування даного договору не було відомо. Позивачі вважають, що даний договір суперечить вимогам цивільного законодавства, як теперішньому, так і минулому ЦК, в період дії якого його було укладено та не може бути підставою для заміни кредитора в зобов’язанні і правом пред’явлення позову до позивачів. Позивачі у позові також зазначають, що між позивачами та відповідачами ніяких зобов’язань не існувало і переуступка права вимоги у ЗАТ «Луганський енергетичний альянс»не має та не було на це підстав. Спірний договір не відповідає вимогам закону та своїм змістом підміняє договір поруки.

Представники позивачів у попередньому судовому засіданні уточнили позовні вимоги та просили визнати договір про уступку права вимоги, укладеного  07.07.2003 року між ЗАТ «Луганський енергетичний альянс», як первісним кредитором і ОСОБА_2, припиненим у зв’язку із ліквідацією, з моменту припинення юридичної особи.

У судовому засіданні представники позивачів підтримали зміст уточнених позивних вимог та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся судом про місце, дату та час судового засідання.

Представники відповідача –ОСОБА_2  уточнені позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, та зазначиа що оскільки договір відступлення права вимоги від 07.07.2003 року є чинним, оскільки керуючись умовами договору він звернувся до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, що також передбачено п. 5 договору, а також те, що позивачі взагалі не є сторонами за договором, тому не можуть заявляти дані вимоги, крім того посилання на ст. 609 ЦК України є помилковим, оскільки право вимоги перейшло до фізичної особи ОСОБА_2, який своїм правом намагається скористатися.

 Суд вислухавши пояснення представників позивачів, представників відповідача та дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.

  07.07.2003 року між ЗАТ «Луганський енергетичний альянс»(первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги.

  Із п. п. 1.1 договору первісний кредитор передав належне йому право вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті пошкодження автомобіля MERSEDES-BENZ S320 при ДТП від 21.04.2010 року згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 28.05.2005 року та іншим доказам.

  Відповідно до п. п. 1.2 договору новий кредитор займає місце первісного кредитору в зобов’язаннях, що виникли з питання відшкодування шкоди в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

          Відповідно до п.  1 ч.  1 ст.  512 ЦК України  кредитор  у  зобов'язанні  може  бути  замінений  іншою особою   внаслідок   передання  ним  своїх  прав  іншій  особі  за правочином (відступлення права вимоги).

          Відповідно до  ст.  514  ЦК  України  до нового кредитора переходять права первісного кредитора у  зобов'язанні  в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до п. 5 договору про відступлення права вимоги, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором  та до повного відшкодування завданої  матеріальної та моральної шкоди при ДТП 21.04.2002 року.

          12.02.2004 року ухвалою господарського суду Луганської області ліквідовано Закрите акціонерне товариство «Луганський енергетичний альянс», 91000 м. Луганськ, вул. Радянська, буд 62, ідентифікаційний код № 24845050, як юридичну особу.

          Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 842329 від 18.10.2010 року підтверджується факт припинення юридичної особи  ЗАТ «Луганський енергетичний альянс».

          Як вбачається із матеріалів справи та наданих пояснень сторін, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої в результаті пошкодження автомобіля MERSEDES-BENZ S320 при ДТП від 21.04.2010 року здійснено не було, тому відповідно до п. 5 договору, договір відступлення права вимоги від 07.07.2003 року є чинним, оскільки на сьогоднішній день право вимоги належить фізичній особі –ОСОБА_2, який є кредитором, а не ЗАТ «Луганський енергетичний альянс», який вже своє право передав та ліквідація даного товариства не припиняє зобов’язань перед новим кредитором, оскільки  ЗАТ «Луганський енергетичний альянс»вже не є кредитором.

               Посилання позивачів на положення ст. 609 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання   припиняється  ліквідацією  юридичної  особи (боржника або кредитора),  крім випадків,  коли законом або іншими нормативно-правовими  актами  виконання  зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну  особу,  зокрема  за зобов'язаннями про відшкодування шкоди,  завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, судом оцінюються критично, оскільки позивачі стверджують, що між ними та відповідачами ніяких зобов’язань не існувало, тому і відступати право їх вимоги у ЗАТ «Луганський енергетичний альянс»не було підстав та що між ними виникли відносини, що регулюються позадоговірними зобов’язаннями, а при цьому як на підставу для підтвердження обґрунтування свого позову посилаються на ст. 609 ЦК України.

 Таким чином, судом встановлено, що сторонами за договором про відступлення права вимоги є ЗАТ «Луганський енергетичний альянс»(первісний кредитор) та ОСОБА_2 (новий кредитор), тобто позивачі взагалі не мають ніякого відношення до укладеного договору, і зобов’язань, що виникли у сторін за договором.

 Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна  особа має право на захист  свого  цивільного  права  у  разі  його  порушення,  невизнання  або оспорювання.  Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які  у  передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення  порушеного,  оспорюваного  чи  невизнаного  цивільного права.

Способами захисту  цивільних  прав  та  інтересів,  згідно зі ст. 16 ЦК України,  може  бути:  визнання  права; визнання правочину недійсним;  припинення дії,  яка порушує право; відновлення  становища,  яке  існувало  до  порушення;   примусове виконання  обов'язку в натурі;  зміна правовідношення;  припинення правовідношення;  відшкодування   збитків   та   майнової   шкоди; відшкодування  моральної (немайнової) шкоди;  визнання незаконними рішення,  дій  чи  бездіяльності  органу  державної  влади,  їхніх посадових і службових осіб.

Припинення правовідношення застосовується, як правило, у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов'язків  і до   них   відносяться  позови  про  розірвання  цивільно-правових договорів,  про визнання угоди такою,  що  не  підлягає  виконанню тощо.

Відповідно до ч.2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжуються існувати після набрання ним чинності.

Окрім того, пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що до договорів,  що були укладені до 1  січня  2004  року  і продовжують  діяти  після набрання  чинності  Цивільним  кодексом України,  застосовуються  правила  цього  Кодексу  щодо підстав, порядку  і  наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

 На підставі вищевикладеного, уточнені позовні вимоги є необгрунтованими та  такими, що не підлягають задоволенню.

    Керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.15, 16, 512, 514, 609 ЦК України,-

В И Р І Ш И В :

 В уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 та  АТЗТ «Торговий дім Астрон»до ОСОБА_2 про визнання договору про уступку права вимоги від 07 липня 2003 року припиненим, у зв’язку із ліквідацією, з момента припинення юридичної особи - відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом  десяти  днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя                                                                                               А.С. Лібстер