АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-890/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Федченко І.М.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів Денисенко Т.С.
Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа –Жовтневий ВДВС Запорізького МУЮ про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки.
В позові зазначала, що 08.08.1997 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 від цього шлюбу мають дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На підставі рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2007 року, яким з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1\4 частині усіх видів заробітку, було відкрите виконавче провадження № 654\7 по примусовому виконанню виконавчого листа.
У зв’язку з невиконанням судового рішення за період з 20.11.2007 року по 30.06.2009 року склалась заборгованість в розмірі 10182,69 коп.
За період з 20.11.2007 р. по 04.03.2010 р., тобто до моменту подачі позову про стягнення заборгованості з аліментів, відповідачем було погашено з цієї суми 950,00 грн. після її звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з аліментів та до 26.10.2010 р. було погашено 8000 грн.
Таким чином вважає, що на 01.11.2010 р. заборгованість зі сплати аліментів за період з 20.11.2007 року по 30.06.2009р. складає 1232,69 грн. За період з 01.06.2009 р. по 17.11.2010р. заборгованість з поточних аліментів склала 5151,27 грн., а всього 6383,96 грн - сума основного боргу зі сплати аліментів. За період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року неустойка за виникнення заборгованості по сплаті аліментів складає 10182,69 х 1% х 772 дні = 78612,76 грн., а неустойка за виникнення заборгованості по сплаті аліментів з 01.10.2009 року по 17.11.2010 р. складає 6356,67 х1% х 413 дні = 26235,05 грн.
В ході судового розгляду справи позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги та остаточно просила стягнути з відповідача заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 6383, 96 грн., неустойку за виникнення заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 78612,76 грн. за період з 20.11.2007 року по 30.09.2009р., а також неустойку за виникнення заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 26253,05 за період з 01.10.2009 року по 17.11.2010 рік.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість зі сплати аліментів, призначених на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в суму боргу по аліментам в розмірі 6342 грн.58 коп. , неустойки за виникнення заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 13702 грн., судовий сбір в розмірі 51 грн., та 120 грн - за інформаційне технічне забезпечення, а всього 20107 грн.58 коп. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий сбір в розмірі 149 грн.44 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та її представника, заперечення відповідача та його представника, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що позивачка від шлюбу з відповідачем має неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2007 року з ОСОБА_4 на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуті аліменти у розмірі ј частини усіх видів заробітку, що не може бути меншою ніж 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів проводити з 20.11.2007 року.
На підставі рішення суду був виданий виконавчий лист, про виконання якого позивачка звернулася з заявою до Жовтневого відділу державної виконавчої служби тільки 28.05.2009 року. Після її звернення 28.05.2009 року Жовтневим ВДВС було відкрито виконавче провадження.
Позивачка, звертаючись до суду з позовом, просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментам починаючи з 20.11.2007 року по 17.11.2010 року в розмірі 6383,96 грн. та неустойку (пеню) в розмірі 104865,71 грн., розмір якої вирахувала, виходячи із загальної суми заборгованості за цей період.
Згідно зі ст. 196 Сімейного Кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідно до роз’яснень, наданих у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Відповідно до ч.3 ст.197 Сімейного Кодексу України суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_4 та його представник пояснили, що заборгованість по аліментам слід вираховувати з 28.05.2009 року, тобто після звернення позивачки до ВДВС про примусове виконання виконавчого листа від 24.12.2007року. Проте, з рішенням суду вони згідні та не оскаржили його, оскільки на день ухвалення рішення суду відповідач сплатив позивачці заборгованість по аліментам та неустойку в розмірі 9200 грн. Після ухвалення рішення суду відповідачем також сплачено позивачці заборгованість та неустойку в розмірі 6880грн., а всього сплачено на день розгляду апеляційної скарги заборгованість по аліментам та неустойку в розмірі 16080 грн., що підтверджується поштовими квитанціями.
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, доводи та заперечення сторін, дав належну юридичну оцінку доказам наданим по справі в їх сукупності та дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, стягнувши з відповідача на її користь заборгованість по аліментам в розмірі 6342,58грн. та зменшивши неустойку до 13702грн. з врахуванням матеріального та сімейного стану відповідача.
Враховуючи викладене та фактичні обставини справи судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення не допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: