АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 195 /2011 рік Головуючий у 1 інстанції
Категорія ч.2 ст.185 Крутій Ю.П.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Чернявського А.С., Кваші С.В.
За участю прокурора: Гаврилко О.О.
Засудженої : ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2011 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Ільїнка Біляєвського району Одеської області, громадянка України, раніше засуджена:
1) 22.02.2007 року Суворовським районним судом м. Херсона за ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;
2) 26.05.2008 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільнилась 12.02.2009 року згідно акту амністії;
3) 10.09.2009 року Суворовським районним судом м. Херсона за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік;
4) 09.08.2010 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 с. 185, ч.3 ст.357, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- засуджена за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.08.2010 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено 3роки 9 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1 980 (одну тисячу дев’ятсот вісімдесят) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винною в тому, що 18.11.2009 року приблизно о 08.30 годині вона, повторно, знаходилась на зупинці громадського транспорту пл. Перемоги в м. Миколаєві, маючи умисел на викрадення чужого майна, з сумки, яка знаходилася в руках у ОСОБА_5, таємно викрала мобільний телефон «Соні – Еріксон К 300 І», який належав останній, заподівши шкоду потерпілій на загальну суму 830 гривень та втекла з місця скоєння злочину. Викраденим розпорядилася за власним розсудом.
24.11.2009 року приблизно о 15.00 годині, ОСОБА_3, повторно, знаходячись на зупинці громадського транспорту пл. Перемоги в м. Миколаєві, маючи умисел на викрадення чужого майна, з кармана куртки ОСОБА_6 таємно викрала мобільний телефон «Соні – Еріксон W 595», який належав останній, заподівши шкоду потерпілій на загальну суму 1950 гривень та втекла з місця скоєння злочину. Викраденим розпорядилася за власним розсудом.
14.12.2009 року приблизно о 14.00 годині, ОСОБА_3, повторно знаходячись на зупинці громадського транспорту пл. Перемоги в м. Миколаєві, маючи умисел на викрадення чужого майна, з кармана пальто ОСОБА_7 таємно викрала мобільний телефон «Самсунг С. 300», який належав останній, заподівши шкоду потерпілій на загальну суму 830 гривень та втекла з місця скоєння злочину. Викраденим розпорядилася за власним розсудом.
23.12.2009 року приблизно о 13.00 годині, ОСОБА_3, повторно знаходячись на ринку «Колос» по пр. Миру в м. Миколаєві, маючи умисел на викрадення чужого майна, з сумки, яка знаходилася в руках ОСОБА_8, таємно викрала мобільний телефон «Соні – Еріксон W 800 I», який належав останній, заподівши шкоду потерпілій на загальну суму 1530 гривень та втекла з місця скоєння злочину. Викраденим розпорядилася за власним розсудом.
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, пом’якшити призначене судом покарання, взявши до уваги те, що вона повністю визнала свою вину, щиро кається у скоєних злочинах, має двох неповнолітніх дітей. Посилається на те, що тяжко хворіє та потребує медичного лікування, яке не надається у місцях позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженої ОСОБА_3 в підтримку апеляції, думку прокурора Гаврилко О.О. про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 в інкримінованому їй злочині відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на зібраних у справі доказах, які судом перевірені та засудженою не оспорюються.
Дії засудженої кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував як характер і тяжкість вчинених нею злочинів, що є злочинами середньої тяжкості, особу засудженої, яка за місцем тимчасового утримання характеризується позитивно, обставини, що пом’якшують покарання, а саме повне зізнання та щире каяття у скоєному, наявність двох малолітніх дітей та тяжкої хвороби, тобто ті обставини на які засуджена посилається у апеляції, та призначив покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 ст.185 КК України.
Крім того, суд першої інстанції правильно застосував правила ч.4 ст. 70 КК Україна і призначив остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, призначених оскаржуваним вироком та вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 серпня 2010 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що покарання засудженій призначено необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2011 року, відносно ОСОБА_3, залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :