АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-39/2011 р.                                        Головуючий у 1-й інстанції:

Категорія: ст.165-2 КПК України                     Покровська Т.С.

                                                                                Доповідач: Ржепецький О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області

    у складі:                                                             Ржепецького О.П.

головуючого:                                                  Івченко О.М., Чернявського А.С

суддів:                                                            Данчука В.М

за участю: прокурора:                                        

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2011 року, якою  у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 02.07.1996 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст..ст. 101 ч.3, 206 ч.3, 94, 215- 3 ч.3, 222 ч.1, 42 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, звільненого 19.03.2010 року,

-          відмовлено в  обранні запобіжного заходу у виді  взяття під варту.

Згідно подання слідчого СВ Корабельного РВ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Обґрунтовуючи необхідність обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років, він раніше засуджений за тяжкі злочини, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого суд вказав, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, має постійне місце проживання, дружину та дитину, з якими проживає разом та веде спільне господарство, за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, має тяжку хворобу. Крім того, є дані, які свідчать про те, що ОСОБА_3 співпрацює зі слідством, повністю визнає свою вину у скоєному, а доказів, які б підтверджували намір обвинуваченого скритися від слідства та тим самим перешкодити встановленню об’єктивної істини по справі, суду надані не були.

В апеляції прокурор, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, просить постанову суду скасувати, подання направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Стверджує, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі строком до п’яти років. Вказує, що судом не врахована  та обставина, що обвинувачений раніше засуджений за скоєння ряду тяжких злочинів, в тому числі за умисне вбивство, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які потягли за собою смерть, скоєних з застосування вогнепальної зброї, судимість за які в установленому порядку не знята та не погашена, звільнився з місць позбавлення волі 19.03.2010 року за відбуттям строку покарання. На теперішній час відносно ОСОБА_3 встановлений адміністративний нагляд. Враховуючи вищезазначені обставини та відсутність у  обвинуваченого місця роботи свідчать про те, що обрання відносно ОСОБА_3 іншого запобіжного засобу, крім взяття під варту, не забезпечать його належної поведінки до закінчення досудового слідства по справі та в суді, а сам обвинувачений, знаходячись на волі, може продовжити займатися злочинною діяльністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив апеляцію задовольнити, а постанову суду скасувати, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ст. ст. 148, 150 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу,  враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вказані вимоги закону судом належним чином не виконані. Мотивуючи своє рішення, суд послався на те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, сім’ю, позитивно характеризується та страждає на тяжку хворобу. Але при цьому залишив поза увагою та не дав оцінки таким обставинам які характеризують особу: наявність судимостей за умисні тяжкі злочини, притягнення до адміністративної відповідальності в період знаходження під адміністративним наглядом.

Крім того, посилання суду на пояснення слідчого про сприяння ОСОБА_3 слідству не відповідає даним протоколу судового засідання.

Протокол судового засідання від 15 лютого 2011 року свідчить і про те, що судом суттєво порушені вимоги ч. 5 ст. 165- 2 КПК України, оскільки обвинувачений при розгляді подання слідчого не допитувався.

Оскільки судом допущені суттєві порушення вимог кримінально – процесуального закону, постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суду слід належним чином виконати вимоги ст. ст. 148, 150, 155 КПК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а :

Апеляцію прокурора. який приймав участь у розгляді справи, задовольнити.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 лютого 2011 року, у відношенні ОСОБА_3, скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.

Головуючий:                                    Судді: