Справа №2-59/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

14 березня 2011 року            Уманський міськрайонний суд Черкаської області  

в складі:                        головуючого    -      Коваль А.Б.

                                при секретарі  -      Безвенюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань справу за позовом -  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про розподіл майна спільної сумісної власності та витребування особистого майна з чужого незаконного володіння та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про розподіл майна спільної сумісної власності  -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про те, що з червня 1989 року по жовтень 2008 року він проживав однією сім’єю з відповідачкою та вели спільне господарство.

За час спільного проживання, крім нерухомого майна, питання про яке уже вирішене в суді, вони придбали спільно і рухоме майно. Так, було придбано: тумбу під телевізор в 2006 році, вартістю 100 гривень; диван та два крісла, в 2006 році, вартістю 500 гривень; телевізор LG, в 2006 році, вартістю 500 гривень; телевізор Samsung, в 2001 році, вартістю 300 гривень; музикальний центр, в 2004 році, вартістю 300 гривень; меблі для кухні, в 2007 році, вартістю 1000 гривень; мікрохвильову піч, в 2007 році, вартістю 200 гривень; пральну машину автомат Indesit, в 2003 році, вартістю 800 гривень; пилосос LG, в 2003 році, вартістю 250 гривень; кухонний стіл, табуретки, в 2007 році, вартістю 500 гривень; меблі для вітальні, в 2007 році, вартістю 500 гривень; електроводонагрівач, в 2006 році, 250 гривень; три кофейних сервізи, вартістю 300 гривень; столовий сервіз вартістю 250 гривень; чотири килими розміром 2 х 1,5 м кожен, вартістю 600 гривень; одіяло шерстяне, розміром 2 х 2 м, вартістю 500 гривень; газову плиту „Дружківка”, вартістю 100 гривень; всього на суму 6950 гривень.

Також у відповідачки в приміщенні гаража, який належить їй, багато майна, яке є його особистим, це майно, яке було нажите ним до часу спільного проживання з відповідачкою, та майно, як речі його професійного заняття, оскільки він проводив ремонти автотранспорту як свого власного, так і чужого, це слідуючи майно: набір слюсарного інструменту, вартістю 1500 гривень; зарядно-пусковий пристрій, вартістю 200 гривень; трансформатор для пониження струму, вартістю 100 гривень; два редуктори заднього мосту М-412, вартістю 700 гривень; двигун М-412, вартістю 5000 гривень; трос буксировочний, вартістю 100 гривень; дві рибацькі вудки, вартістю 100 гривень; обігрівач автомобільний ЗАЗ 968 М, вартістю 100 гривень; дві болгарки електричні, вартістю 400 гривень; дрель електричну, вартістю 500 гривень; комплект гальмівних колодок передніх М-412, вартістю 50 гривень; комплект гальмівних колодок задніх М-412, вартістю 50 гривень; комплект вкладишів М-412, вартістю 375 гривень; комплект вкладишів ВАЗ 2101, вартістю 240 гривень; каністру алюмінієву 20-ти літрову, вартістю 200 гривень; керосин 20 л, вартістю 100 гривень; дві каністри металевих 20-ти літрових, вартістю 200 гривень; каністру металеву 10-ти літрову, вартістю 50 гривень; стіл слюсарний, вартістю 100 гривень; електроточило, вартістю 300 гривень; тиски великі, вартістю 350 гривень; тиски малі, вартістю 50 гривень; тиски ручні, вартістю 40 гривень; сталь кутову, вартістю 1500 гривень; пристрій для піднімання вантажу „Лебідка”, вартістю 200 гривень; два 5-ти літрові балони для скріпленого газу, вартістю 80 гривень; балон для скріпленого газу 50-ти літровий з газом, вартістю 150 гривень; два таганки газових, вартістю 80 гривень; ліжко дерев’яне, вартістю 100 гривень; шафу трьох дверну, вартістю 100 гривень; п’ять дерев’яних стільців, вартістю 250 гривень; два бідони алюмінієві, вартістю 200 гривень; каструлю з нержавіючої сталі, вартістю 100 гривень; всього на суму 13565 гривень.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України, він, як власник, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В добровільному порядку вирішити цей спір відповідач не бажає, тому він вимушений звернутися з цим позовом до суду.

Просить ухвалити рішення суду, яким провести розподіл майна спільної сумісної власності і виділити йому в користування слідуючи майно: тумбу під телевізор, 2006 року, вартістю 100 гривень; телевізор LG, 2006 року, вартістю 500 гривень; музикальний центр, 2004 року, вартістю 300 гривень; мікрохвильову піч, 2007 року, вартістю 200 гривень; пилосос LG, 2003 року, вартістю 250 гривень; кухонний стіл, табуретки, 2007 року, вартістю 500 гривень; три кофейних сервізи, вартістю 300 гривень; столовий сервіз вартістю 250 гривень; два килими розміром 2 х 1,5 м кожен, вартістю 300 гривень; одіяло шерстяне, розміром 2 х 2 м, вартістю 500 гривень; газову плиту „Дружківка”, вартістю 100 гривень; всього на суму 3300 гривень.

Відповідачці виділити к користування таке майно: диван та 2 крісла, вартістю 500 гривень; телевізор „Samsung”, 2001 року, вартістю 300 гривень; меблі для кухні, 2007 року, вартістю 1000 гривень; пральну машину автомат „Indesit”, 2003 року, вартістю 800 гривень; меблі для вітальні, 2007 року, вартістю 500 гривень; електроводонагрівач, 2006 року, вартістю 250 гривень; два килими розміром 2 х 1,5 м кожен, вартістю 300 гривень; всього на суму 3650 гривень.

Зобов’язати відповідачку повернути належне йому на праві особистої власності таке майно: набір слюсарного інструменту, вартістю 1500 гривень; зарядно-пусковий пристрій, вартістю 200 гривень; трансформатор для пониження струму, вартістю 100 гривень; два редуктори заднього мосту М-412, вартістю 700 гривень; двигун М-412, вартістю 5000 гривень; трос буксировочний, вартістю 100 гривень; дві рибацькі вудки, вартістю 100 гривень; обігрівач автомобільний ЗАЗ 968 М, вартістю 100 гривень; дві болгарки електричні, вартістю 400 гривень; дрель електричну, вартістю 500 гривень; комплект гальмівних колодок передніх М-412, вартістю 50 гривень; комплект гальмівних колодок задніх М-412, вартістю 50 гривень; комплект вкладишів М-412, вартістю 375 гривень; комплект вкладишів ВАЗ 2101, вартістю 240 гривень; каністру алюмінієву 20-ти літрову, вартістю 200 гривень; керосин 20 л, вартістю 100 гривень; дві каністри металевих 20-ти літрових, вартістю 200 гривень; каністру металеву 10-ти літрову, вартістю 50 гривень; стіл слюсарний, вартістю 100 гривень; електроточило, вартістю 300 гривень; тиски великі, вартістю 350 гривень; тиски малі, вартістю 50 гривень; тиски ручні, вартістю 40 гривень; сталь кутову, вартістю 1500 гривень; пристрій для піднімання вантажу „Лебідка”, вартістю 200 гривень; два 5-ти літрові балони для скріпленого газу, вартістю 80 гривень; балон для скріпленого газу 50-ти літровий з газом, вартістю 150 гривень; два таганки газових, вартістю 80 гривень; ліжко дерев’яне, вартістю 100 гривень; шафу трьох дверну, вартістю 100 гривень; п’ять дерев’яних стільців, вартістю 250 гривень; два бідони алюмінієві, вартістю 200 гривень; каструлю з нержавіючої сталі, вартістю 100 гривень; всього на суму 13565 гривень.

Стягнути з відповідачки на його користь судові витрати відповідно дол. квитанцій наданих ним суду у відповідності до ст. 79 ЦПК України.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною заявою до ОСОБА_1 про розподіл майна спільної сумісної власності, в якій вказала, що вона проживала однією сім’єю в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 1989 року по 2007 рік. Вели спільне господарство і, відповідно, купували спільне майно. За час спільного проживання придбали чотири легкових автомобілі: Москвич 412 державний номерний знак НОМЕР_4, вартістю 2000 гривень; ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 16000 гривень; ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю 40000 гривень; Москвич 2141, державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю 9600 гривень. На загальну суму 67600 гривень.

Всі вказані автомобілі зареєстровані на ім’я відповідача ОСОБА_1 і знаходяться на обліку в Уманському ВРЕР УДАІ УМВС України у Черкаській області.

17 листопада 2009 року відповідач звернувся до Уманського міськрайонного суду з позовом до неї про розподіл майна спільної сумісної власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, проте вказане майно, яке відповідно до ст. 74 СК України також є спільною сумісною власністю і має бути розділене між ними в рівних частинах, відповідачем не вказане.

В добровільному порядку розділити вказане майно відповідач відмовляється.

Крім того, 10 вересня 2008 року, коли шлюбні стосунки з відповідачем припинили, ним було самовільно, без його згоди, забрано з її домоволодіння майно, яке також є їх спільною сумісною власністю: 12 односпальних металевих ліжок, вартістю по 250 гривень кожне; 12 шерстяних ковдр, вартістю 100 гривень кожне; 12 подушок, вартістю 50 гривень кожна; шерстяну ковдру розміром 2 х 2, вартістю 500 гривень, на загальну суму 5300 гривень.

Розділити в добровільному порядку вказане майно відповідач також відмовляється.

Просить визначити її право власності на таке майно: легковий автомобіль Москвич 412, державний номерний знак НОМЕР_4; легковий автомобіль ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1, легковий автомобіль ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2; легковий автомобіль Москвич 2141, державний номерний знак НОМЕР_3; 12 односпальних металевих ліжок; 12 шерстяних ковдр; 12 подушок; шерстяну ковдру розміром 2 х 2. На загальну суму 72900 гривень, що є об’єктом права спільної сумісної власності і на 1/2  частину якого, вона має законне право.

Стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію 1/2 частини вартості спільного майна в сумі 36450 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати по справі в сумі 632 гривні 10 копійок.

В подальшому ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про уточнення та зменшення позовних вимог, зазначених у зустрічній позовній заяві, у якій вказала, що при подачі зустрічної позовної заяви були вказані не точні дані, які можуть мати значення для вирішення справи.

У зустрічній позовній заяві зазначено, що вона проживала однією сім’єю в незареєстрованому шлюбу з ОСОБА_1 з 1989 року по 2007 рік. Уточнює, що з ОСОБА_1 спільно проживали з 1993 року, тобто з часу його прописки по вул. С.Перовської, 10а в м. Умань до 01 листопада 2008 року.

Пункт 2 позовних вимог просить читати у такій редакції: визнати за нею, ОСОБА_2, право власності на 1/2 частину спільно придбаного майна, а саме: легковий автомобіль ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2; легковий автомобіль ІЖ 2715 державний номерний знак НОМЕР_3; 12 односпальних металевих ліжок; 12 шерстяних ковдр; 12 подушок.

Позивач він же відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов підтримує в повному об’ємі та просить його задоволити, позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 не визнає та просить відмовити в його задоволенні.

Представник позивача – відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна та витребування майна з чужого незаконного володіння, набутого при спільному проживанні сторонами з 1989 року по 2008 рік просить задоволити в повному обсязі з наступних підстав. Сторони однією сім’єю почали проживати з 1989 року по 2008 року, при цьому вели спільне господарство, мали спільний бюджет. На спільні кошти придбали майно, яке перераховане в позовній заяві. Вважає, що сторони мають рівні права на придбане майно. Доказами того, що це майно придбане при спільному проживанні є копії  паспортів, долучених до матеріалів справи, чеки, які свідчать про проведення оплати закупівлі того чи іншого майна, показання свідків, а також пояснення ОСОБА_2, яка частково визнала позовні вимоги ОСОБА_1 Стосовно витребування особистого майна ОСОБА_1 із чужого незаконного володіння, а саме із домоволодіння ОСОБА_2, яка добровільно не повертає це майно позивачу, а саме слюсарні інструменти, запасні частини до автомобіля Москвич, двигун та інші. Доказом того, що це майно є особистою власністю ОСОБА_1 і належить лише йому підтверджується показаннями свідків в судовому засіданні, а також і самими поясненнями ОСОБА_2, яка в дійсності і пояснювала, що в гаражі, який належить їй, були запасні частини, інструменти, але вона відмовляється їх передати ОСОБА_1 Стосовно зустрічного позову просить суд відмовити в повному обсязі на тій підставі, що зазначене майно, а саме 10 ліжок, 10 подушок позивач по зустрічному позову ОСОБА_2, не надала доказів про належність цього майна їй. Як випливає із відмовного матеріалу, витребуваного судом та дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що ці ліжка належать ОСОБА_1 Стосовно автомобілів, зазначає, що автомобіль  ВАЗ 21093 був проданий ОСОБА_1 до того часу, як особи припинили спільне проживання тобто до 2008 року, автомобіль  ІЖ 2715 є особистою власністю ОСОБА_1, оскільки придбаний ним був особисто після того, як спільне проживання було припинено, а саме 16 травня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 77). Тому просить первісний позов задоволити в повному об’ємі, поклавши на ОСОБА_2 судові витрати, а в задоволенні позову ОСОБА_2 – відмовити.

Відповідач вона ж позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги первісної позовної заяви визнала частково, пояснила, що ОСОБА_1 до 1996 року перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою. З 1993 року вона, за його проханням, зареєструвала  його в своєму будинку, але спільно вони не проживали, він проживав в с. Іваньки Уманського району Черкаської області. Підтвердженням цього є той факт, що рішення суду щодо розподілу спільного майна було скасовано касаційним судом. Із всього переліченого майна, ОСОБА_1 належить лише музичний центр, газова плита, кофейний та столовий сервізи, але столовий сервіз він забрав одразу. Все інше майно було придбане за гроші ОСОБА_3. Речі, які були в гаражі, він забрав і відвіз, куди саме їй не відомо. Він зривав замки в гаражі, що змусило її звернутися до друзів, так як вона не могла зачинити гараж. Дійсно, ОСОБА_1 звертався до неї із проханням забрати його речі із гаража, але вона йому в цьому відмовила лише по тій причині, що хотіла щоб це було оформлено документально, у встановленому порядку. Не заперечує проти часткового задоволення первісного позову.

Зустрічний позовну заяву підтримує в повному об’ємі, пояснила, що за час спільного проживання ОСОБА_1 придбав чотири автомобілі, де ці автомобілі зараз знаходяться їй не відомо. За 12 ліжок вона одразу розрахувалася з ОСОБА_1, тому просить зустрічну позовну заяву задоволити в повному об’ємі.

Представник відповідача – позивача, третьої особи без самостійних вимог, ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, пояснив, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 певний час проживали однією сім’єю, тому ОСОБА_2 не заперечує повернути ОСОБА_1 його речі. Та вважає, що ті речі, які були набуті ними спільно, також необхідно розділити як спільне майно. Але пральна машина, телевізор LG, м’який куточок, кухонний гарнітур – це майно належить ОСОБА_3, оскільки купувалося за її гроші. На його думку, доведено той факт, що деякі речі, які перераховує ОСОБА_1 у своїх вимогах, є особистим майном ОСОБА_2, а тому вони не можуть бути визнаними спільним майном. Тому просить суд первісний позов задоволити частково.

Позов ОСОБА_2 підтримує, з урахуванням уточнення до позовних вимог, та просить суд його задоволити. Вважає, що ОСОБА_2 в підтвердження своїх позовних вимог надала достатньо доказів, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 її мати. Вона зареєстрована та фактично проживає, разом з чоловіком, у матері по АДРЕСА_1. Вони з чоловіком їздили на заробітки до м. Москва і приїжджаючи, давали кошти на придбання певного майна, для влаштування побуту. За її кошти придбано пилосос, пральну машину, прихожу, мікрохвильову піч. Тому вважає, що первісний позов не може бути задоволеним.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що майже два роки тому, восени, приходила до ОСОБА_1 додому, оскільки хотіла домовитися з ним про будівництво гаража. Коли зайшла до будинку, на ліжку побачила рябе, чорно-біле одіяло. Звернула на нього увагу, так як таке одіяло хотіла придбати собі, але оскільки воно дороге, такі привозять із Західної України, ще не мала можливості його купити. Також в квартирі бачила телевізор середніх розмірів, який стояв на тумбочці та двохспальне ліжко. З ОСОБА_1 знайома приблизно 20 років, вважає, що весь цей час він проживав однією сім’єю з ОСОБА_2 Проживали вони по вул. Пушкінській в м. Умані Черкаської області. Спільне проживання припинили приблизно 2 роки тому.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що часто бував в гаражі у ОСОБА_1, оскільки останній робив йому двигуна до автомобіля „Волга”. В гаражі бачив дві болгарки, дрель, новий двигун до автомобіля Москвич, уголки металеві, гільзи, комплект поршневих кілець. Вважає, що всі інструменти належали ОСОБА_1, так як знаходилися в його гаражі. Також декілька раз був в будинку, але тільки в коридорі і в кухні. Бачив, що є стіл, газова плита та ще якісь меблі, які саме не пам’ятає. Також йому було відомо, що ОСОБА_1 розлучається з дружиною, але які саме речі він забирав не знає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_3 Відомо, що ОСОБА_3 приблизно сім років назад купляла пральну машину, телевізор. Пральну машину вона купила в подарунок на день народження ОСОБА_2  ОСОБА_3 працює в м. Москва, і коли приїжджає, завжди купляє щось ОСОБА_2 в подарунок. З нею, як з подругою, радилася де вигідніше придбати меблі та техніку. Оскільки проживає по сусідству з ОСОБА_2, тому їй відомо, що ОСОБА_1 проживав з останньою до листопада 2008 року. Спочатку у нього був старенький автомобіль „Москвич”, потім „шестірка”, а пізніше восьма модель, а потім все це було продано і куди ділося їй не відомо.  Також особисто бачила як ОСОБА_1 приїздив на своєму автомобілі до ОСОБА_2, забирав якісь речі і кудись відвозив. Чи бачив її в цей момент ОСОБА_1 не знає. Ключі від гаража у ОСОБА_1 були постійно. В їх гаражі була, бачила там полички, інструменти, але які саме це були інструменти не знає, так як в цьому не обізнана.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що так як є подругою ОСОБА_2 часто буває у неї вдома. В квартирі є телевізор, мікрохвильова піч, м’яка частина, все це було придбано за кошти ОСОБА_3, яка працює в м. Москва, та подаровано ОСОБА_2 Коли ОСОБА_3 приїздить до міста Умані, завжди щось купляє в квартиру, оскільки намагається облаштувати житло. Зі слів ОСОБА_1 відомо, що музичний центр купив він, також плита належить йому, оскільки отримав її в рахунок заробітної плати. Всі килими належать ОСОБА_2, один вона купувала разом з нею, один залишився після смерті матері, а інші у неї були тривалий час. Електронагрівач купувала ОСОБА_2 за власні кошти. Одного разу бачила як ОСОБА_1 виносить із будинку якість речі в двох синіх пакетах, одразу зателефонувала ОСОБА_2, яка відповіла, що їй байдуже, хай що він хоче те й робить. Один раз бачила, як він грузив „желєзяки”, всі ліжка забрав. Відомо, що у ОСОБА_1 було декілька автомобілів, які саме сказати не може, оскільки не розбирається. На її думку „Москвичи” і „Жигулі”, він постійно їх міняв, одні продавав, інші купляв. Куди дівав гроші не знає, але ОСОБА_2 він гроші не давав навіть на їжу.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що неодноразово бувала в гостях у ОСОБА_2 та ОСОБА_1, але з останнім близько знайома не була. Вона приходила до них в двір, оскільки їх діти товаришують, бувала на днях народження, але останні два роки ОСОБА_1 не бачила навіть під час таких святкувань. Бачила як привозили пилосос і сказали, що він придбаний для ОСОБА_2 Щоб ОСОБА_1 взагалі щось привозив не бачила жодного разу. Взимку 2008 року була в гостях у ОСОБА_8 в гостях і чула як у ОСОБА_2 була якась бійка. У вересні 2008 року бачила як ОСОБА_1 приїхав на власному автомобілі та грузив ліжка, подушки, матраси, бильця. Кому належали ці речі їй не відомо, у ОСОБА_1 нічого з цього приводу не питала, так як з ним ніколи взагалі не спілкувалася. Також бачила як він приїздив і в ящиках вивозив якісь речі із гаража, що було в цих ящиках також не знає, але щось металеве, так як чула дзвін металу.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що очолює квартальний комітет з 1975 року. В її обов’язки входить перевірка документів, а саме перевірка будинкових книг, наявність місця реєстрації, тощо. Довідка про склад сім’ї була видана нею на підставі наявних документів, відміток про реєстрації в паспортах та даних будинкової книги. ОСОБА_3 проживає в будинку згідно вищевказаних документів, також цей факт підтвердили сусіди. В цьому випадку питання ставилося лише відносно довідки, про акт мови не йшло. У неї на прийомі були ОСОБА_2 з дочкою та зятем. Як би було підняте питання щодо акту, перевірка була б проведена декілька раз. Ще була наявні довідка дільничного, видана за заявою ОСОБА_2, про те, що ОСОБА_1 не проживає але з якого саме часу, в довідці не вказано. На час видачі довідки, а саме станом на 10.12.2009 року достовірно було відомо, що ОСОБА_1 не проживав за адресою: АДРЕСА_2.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про розподіл майна спільної сумісної власності та витребування особистого майна з чужого незаконного володіння, підлягає до задоволення.

Судом достовірно встановлено, що сторони проживали однією сім’єю з 1989 року по листопад 2008 року. В період спільного проживання придбали майно, яке є предметом позову. Крім цього, судом також встановлено, що на момент початку спільного проживання ОСОБА_1 мав в особистій власності та користуванні особисте майно, а саме набір слюсарного інструменту, вартістю 1500 гривень; зарядно-пусковий пристрій, вартістю 200 гривень; трансформатор для пониження струму, вартістю 100 гривень; два редуктори заднього мосту М-412, вартістю 700 гривень; двигун М-412, вартістю 5000 гривень; трос буксировочний, вартістю 100 гривень; дві рибацькі вудки, вартістю 100 гривень; обігрівач автомобільний ЗАЗ 968 М, вартістю 100 гривень; дві болгарки електричні, вартістю 400 гривень; дрель електричну, вартістю 500 гривень; комплект гальмівних колодок передніх М-412, вартістю 50 гривень; комплект гальмівних колодок задніх М-412, вартістю 50 гривень; комплект вкладишів М-412, вартістю 375 гривень; комплект вкладишів ВАЗ 2101, вартістю 240 гривень; каністру алюмінієву 20-ти літрову, вартістю 200 гривень; керосин 20 л, вартістю 100 гривень; дві каністри металевих 20-ти літрових, вартістю 200 гривень; каністру металеву 10-ти літрову, вартістю 50 гривень; стіл слюсарний, вартістю 100 гривень; електроточило, вартістю 300 гривень; тиски великі, вартістю 350 гривень; тиски малі, вартістю 50 гривень; тиски ручні, вартістю 40 гривень; сталь кутову, вартістю 1500 гривень; пристрій для піднімання вантажу „Лебідка”, вартістю 200 гривень; два 5-ти літрові балони для скріпленого газу, вартістю 80 гривень; балон для скріпленого газу 50-ти літровий з газом, вартістю 150 гривень; два таганки газових, вартістю 80 гривень; ліжко дерев’яне, вартістю 100 гривень; шафу трьох дверну, вартістю 100 гривень; п’ять дерев’яних стільців, вартістю 250 гривень; два бідони алюмінієві, вартістю 200 гривень; каструлю з нержавіючої сталі, вартістю 100 гривень; всього на суму 13565 гривень. Оскільки зазначене майно на цей час перебуває у чужому незаконному володінні, тому має бути витребуване та передано власнику.

Суд також вважає, що виділення майна сторонам найбільш прийнятне за варіантом запропонованим позивачем, тому позов підлягає задоволенню в повному об’ємі.

Оскільки судом в ході розгляду справи достовірно встановлено, що транспортні засоби, а саме автомобіль ВАЗ 21093 був відчужений позивачем у період спільного проживання сторін, а автомобіль ІЖ 2715 придбаний та зареєстрований ОСОБА_1 у 2009 році, після припинення спільного проживання. Інше майно, зазначене в позові, а саме ліжка, ковдри та подушки, належить ОСОБА_1

Суд також вважає, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 не надано будь-яких доказів щодо визнання права власності за нею на 1/2 частину спільно придбаного майна. За вказаних обставин зустрічний позов не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 113 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 74 СК України, ст. 387 ЦК України суд –

                                                                       В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про розподіл майна спільної сумісної власності та витребування особистого майна з чужого незаконного володіння – задоволити.

Виділити в користування ОСОБА_1 наступне майно: тумбу під телевізор, вартістю 100 гривень; телевізор LG, вартістю 500 гривень; музикальний центр, вартістю 300 гривень; мікрохвильову піч, вартістю 200 гривень; пилосос LG, вартістю 250 гривень; кухонний стіл, табуретки, вартістю 500 гривень; три кофейних сервізи, вартістю 300 гривень; столовий сервіз вартістю 250 гривень; два килими розміром 2 х 1,5 м кожен, вартістю 300 гривень; одіяло шерстяне, розміром 2 х 2 м, вартістю 500 гривень; газову плиту „Дружківка”, вартістю 100 гривень; всього на суму 3300 гривень.

Виділити ОСОБА_2 в користування наступне майно: диван та 2 крісла, вартістю 500 гривень; телевізор „Samsung”, вартістю 300 гривень; меблі для кухні, вартістю 1000 гривень; пральну машину автомат „Indesit”, вартістю 800 гривень; меблі для вітальні, вартістю 500 гривень; електроводонагрівач, вартістю 250 гривень; два килими розміром 2 х 1,5 м кожен, вартістю 300 гривень; всього на суму 3650 гривень.

Зобов’язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1, належне йому на праві особистої власності наступне майно: набір слюсарного інструменту, вартістю 1500 гривень; зарядно-пусковий пристрій, вартістю 200 гривень; трансформатор для пониження струму, вартістю 100 гривень; два редуктори заднього мосту М-412, вартістю 700 гривень; двигун М-412, вартістю 5000 гривень; трос буксировочний, вартістю 100 гривень; дві рибацькі вудки, вартістю 100 гривень; обігрівач автомобільний ЗАЗ 968 М, вартістю 100 гривень; дві болгарки електричні, вартістю 400 гривень; дрель електричну, вартістю 500 гривень; комплект гальмівних колодок передніх М-412, вартістю 50 гривень; комплект гальмівних колодок задніх М-412, вартістю 50 гривень; комплект вкладишів М-412, вартістю 375 гривень; комплект вкладишів ВАЗ 2101, вартістю 240 гривень; каністру алюмінієву 20-ти літрову, вартістю 200 гривень; керосин 20 л, вартістю 100 гривень; дві каністри металевих 20-ти літрових, вартістю 200 гривень; каністру металеву 10-ти літрову, вартістю 50 гривень; стіл слюсарний, вартістю 100 гривень; електроточило, вартістю 300 гривень; тиски великі, вартістю 350 гривень; тиски малі, вартістю 50 гривень; тиски ручні, вартістю 40 гривень; сталь кутову, вартістю 1500 гривень; пристрій для піднімання вантажу „Лебідка”, вартістю 200 гривень; два 5-ти літрові балони для скріпленого газу, вартістю 80 гривень; балон для скріпленого газу 50-ти літровий з газом, вартістю 150 гривень; два таганки газових, вартістю 80 гривень; ліжко дерев’яне, вартістю 100 гривень; шафу трьох дверну, вартістю 100 гривень; п’ять дерев’яних стільців, вартістю 250 гривень; два бідони алюмінієві, вартістю 200 гривень; каструлю з нержавіючої сталі, вартістю 100 гривень; всього на суму 13565 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 168 гривень 65 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про розподіл майна спільної сумісної власності – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                            А.Б. Коваль