справа №732/1719/24

провадження № 2/732/532/24

Ухвала

про передачу справи за підсудністю

04.10.2024                                                         м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Агропромислового кооперативу «Старосільський» (юридична адреса: вул. Дніпрова, 7, селище Відрадне Запорізького району Запорізької області, 70406, код ЄРДПОУ 03798636) про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИЛА:

01 жовтня 2024 на адресу Городнянського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Агропромислового кооперативу «Старосільський» про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 75509,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення вимог КЗпП не виплатив позивачці заробітної плати за 2022 та 2023 роки, яка звільнена з 01.01.2024 на підставі наказу №4 від 01.01.2024 за згодою сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Бойко А.О.

Відповідно до відповіді № 826805 від 04.10.2024, отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань актуальний стан відповідача у справі – Агропромислового кооперативу «Старосільський» зазначений як «порушено справу про банкрутство» (справа № 908/1114/24).

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Запорізької області від 05 вересня 2024 року по справі № 908/1114/24, серед іншого, визнано Агропромисловий кооператив Старосільський, (70406, Запорізька область, Запорізький район, селище Відрадне, вул. Дніпрова, 7, код ЄДРПОУ 03798636) банкрутом (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121658090).

Отже, визнано банкрутом ту юридичну особу, яку у позовній заяві як відповідача вказала позивачка звернувшись до Городнянського районного суду Чернігівської області.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судова юрисдикція – це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге – суб`єктний склад такого спору.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до п. 8) ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

21 жовтня 2019 р. почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018р. та який набрав чинності 21 квітня 2019 р.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

У постанові ВП ВС від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, зазначено, що законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. За встановлених обставин у цій справі суди повинні були передати справу до господарського суду. Спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не можна погодитися з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII.

Згідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Пункт 1) ч. 1 ст. 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Водночас, суд враховуючи правову позицію ВП ВС викладену у постанові від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, вимоги ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, враховуючи виключну підсудність даного спору господарському суду у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи, а саме Господарського суду Запорізької області (справа № 908/1114/24), доходить до висновку, що цивільну справу слід передати до Господарського суд Запорізької області

На підставі вище зазначеного, та керуючись статтями 19, 31, 258 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства,

УХВАЛИЛА:

Матеріали позовної заяви у справі № 732/1719/24 (провадження № 2/732/532/24) за позовом ОСОБА_1 до Агропромислового кооперативу «Старосільський» про стягнення заборгованості по заробітній платі передати на розгляд за підсудністю до Господарського суду Запорізької області, в провадженні якого перебуває господарська справа № 908/1114/24 відносно Агропромислового кооперативу «Старосільський».

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.О. Бойко