17.09.2024

ЄУН 390/1212/21

Провадження №1-кп/389/77/23

У Х В А Л А

17 вересня 2024 року Колегія суддів Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121040000285 від 09.06.2021 стосовно

ОСОБА_6 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

16 травня 2023 року до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 08.05.2023 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021121040000285 від 09.06.2021 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.

       07.08.2024 прокурором Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_5 до канцелярії суду було подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України,  а також тяжкістю покарання, що може загрожувати ОСОБА_6 , в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується. Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .

Ухвалою судді із складу колегії ОСОБА_3 13.08.2024, на підставі ч.6 ст.615 КПК України, обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжений до вирішення відповідного питання визначеним складом суду, але не більше ніж на два місяці, тобто до 13.10.2024 включно.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та зазначив, що ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою, має міцні соціальні зв`язки, тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт цілодобово.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника та крім того, подав письмове клопотання, в якому просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за місцем проживання, зобов`язується з`являтися до суду вчасно. Дане клопотання мотивує незгодою із обставинами, що викладені в обвинувальному акті та стверджує, що фактично є потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду повідомлені неналежним чином, подали заяви про розгляд даного кримінального провадження за їх відсутності.

Вислухавши у судовому засіданні думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого  ОСОБА_6 колегія суддів враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.                

Водночас колегія суддів своїм рішенням повинна забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.

Так, рішенням ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, колегією суддів взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Під час розгляду даного клопотання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які наразі не зменшилися та не зникли.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, у тому числі, є особливо тяжкими, наслідком яких є заподіяння смерті іншій людині, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 років до довічного позбавлення волі, тому усвідомлення тяжкості можливого покарання у разі доведення його вини, вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом залишення постійного місця проживання.

Водночас  колегією суддів враховано, що обвинувачений до затримання не працював, не мав постійного джерела доходу, не одружений, утриманці відсутні, тобто не має сталих соціальних зв`язків, переховувався до часу затримання його працівниками правоохоронних органів.

На даний час судом ще не допитані свідки та потерпілі, тому є вагомі підстави вважати, що з метою уникнення покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, усвідомлюючи тяжкість покарання, може незаконно впливати, у тому числі засобами фізичного та психологічного примусу на даних осіб, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь. Слід зазначити, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких є особливо тяжким, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, і як наслідок, є схильним до вчинення злочинів, не працюючий, не маючий стійкого джерела прибутку, тому колегія суддів вважає, що наявний обґрунтований ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Колегією суддів також враховано характер кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_6 та, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Доводи захисника обвинуваченого та обвинуваченого ОСОБА_6 про необгрунтованість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого колегією суддів не можуть бути враховані із вищезазначених підстав, а відтак і клопотання обвинуваченого про заміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене та заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, продовжують існувати, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні, у тому числі, особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, то відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України  розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 392 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Підгайці Кіровоградського району Кіровоградської області, продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, який обчислювати з 11 години 45 хвилин 17 вересня 2024 року по 11 годину 45 хвилин 15 листопада 2024 року.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошений о 13.00 год. 17.09.2024.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

                                                                ОСОБА_3