КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-11540/09/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:   Васильченко І.П.  

Суддя-доповідач:  Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                   Бужак Н.П.,

Суддів:                                                              Костюк Л.О.,

                                                                               Твердохліб В.А.,

при секретарі:                                                   Воронець Н.В..,          

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національного банку України про зобов’язання надати відповідь на звернення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом Національного банку України про зобов’язання надати відповідь на звернення позивача від 12.05.2008 р., 11.06.2008 р. та 28.08.2008 р.   

Постановою Окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач по справі –ОСОБА_3 –10.01.2010 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.05.2008 р. позивач звернувся до Національного банку України з заявою про роз’яснення з приводу, чи підлягає індексації сума нарахованої компенсації –купони.

Як вбачається з матеріалів справи, листом НБУ від 27.05.2008 р. №40-215/248-7063 було повідомлено позивача про те, що його звернення розглянуто, та надано відповідь на питання ОСОБА_3

11.06.2008 р. ОСОБА_3 повторно звернувся до НБУ з заявою, в якій просив надати відповідь, чи підлягають індексації купони (сума нарахованої компенсації), що передбачено умовами випуску державних казначейських зобов’язань СРСР.

На дане звернення 11.06.2008 р. Державним ощадним банком України за дорученням Національного банку України було надано відповідь щодо наслідків розгляду вказаного звернення та повідомлено позивача, що чинним законодавством не передбачена індексація суми нарахованої компенсації, відсотки по компенсаційних розрахунках не нараховуються.

28.08.2008 року позивач знову звернувся до НБУ із заявою з приводу індексації купонів.

У відповідь на звернення позивача Національним банком України було направлено лист від 15.09.2008 року, в якому зазначено, що питання, порушені позивачем, вже двічі розглядалися НБУ, а відповіді направлялись на його адресу, таким чином. відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», подальше листування НБУ з позивачем з приводу того ж питання припиняється.    

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян»визначено поняття заяви (клопотання), а саме, це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод, тощо.  

На підставі ст. 15 вищевказаного Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). 

Положеннями ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Разом із тим, ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону встановлено, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.

Припиняючи листування з позивачем з приводу індексації купонів, НБУ діяло, як того вимагає ст. 19 Конституції України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки позивачу було двічі надано відповідь з приводу одного і того ж питання.   

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                               

          Судді:      

            Повний текст виготовлено: 04 квітня 2011 року