АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-626/11 Головуючий у 1-й інстанції Семенова Л.М.
Категорія 37 Доповідач апеляційного суду Яворської Ж.М.
У Х В А Л А
Іменем України
22 лютого 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
з секретарем судового засідання – Величковською В.С.,
за участю: представника позивача – Шияна А.П.,
представників відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третьої особи – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_6 – ОСОБА_3
на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 січня 2010 року
за позовом
публічного акціонерного товариства „МегаБанк” (далі- Банк) до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_8 про задоволення вимог кредитора спадкодавця, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2010 р. Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 20 березня 2008 року між АБ „Металург”( правонаступником якого є ПАТ „МетаБанк”) та ОСОБА_9 було укладено кредитний договір №634000852299, відповідно до якого останньому надано кредит на покупку автомобіля у розмірі 38917 грн.25 коп. на строк до 20 березня 2013 року та сплатою 14.8% річних.
В забезпечення виконання зобов’язань за даним договором, цього ж дня між Банком та ОСОБА_9 було укладено договір застави автомобіля марки ІЖ 2717 5036 01, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та договір поруки між Банком та ОСОБА_8.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказаний автомобіль та житловий будинок АДРЕСА_1.
Спадкоємцями першої черги після його смерті є дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які в установленому порядку прийняли спадщину.
За період з 01 грудня 2008 року по 02 червня 2010 року ОСОБА_8 в рахунок погашення заборгованості сплачено 18240 грн.
Згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області від 08 червня 2010 року за ОСОБА_8 визнано право власності на 49/100 частин заставленого автомобіля, а тому 51/100 частина автомобіля фактично складається із заборгованості за кредитним договором.
З липня 2010 року кредит не погашається, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26039 грн.81 коп.
Посилаючись на вищевикладені обставини та враховуючи суму, яку сплатила ОСОБА_8 та суму боргу за кредитом на липень 2010 року (44279.81= 18240+26039.81), позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором по 22 139 грн. 91 коп. з кожного, шляхом звернення стягнення на спадкове майно.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 січня 2011 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Банку по 8335 грн.43 коп. з кожного та судові витрати - по 143 грн.35 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 – ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, представника позивача, третю особу, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 20 березня 2008 року між АБ “Металург”(правонаступником якого є ПАТ „МетаБанк”) та ОСОБА_9 було укладено кредитний договір № 6340008562299А, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 38 917 грн. 25 коп. на придбання транспортного засобу під 14.8 % річних зі строком повернення кредитних коштів до 20 березня 2013 року (а.с. 7-8).
В забезпечення виконання даного кредитного договору цього ж дня між Банком та ОСОБА_8 було укладено договір поруки №9340008522902, за умовами якого остання у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору зобов’язана в порядку, передбаченому цим договором, погасити суму наданого кредиту, відсотки за кредитом, комісію, суми неустойки нанесені збитки і інші платежі за кредитним договором( а.с.9-10)
Також між Банком та ОСОБА_9 цього ж дня було укладено договір застави № 9340008522901 автомобіля ІЖ 2717 5036 01, реєстраційний номер НОМЕР_1(а.с. 11-15).
Задовольняючи частково позовні вимоги Банку, суд виходив з того, що оскільки боржник помер, то кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, оскільки в установленому порядку, відповідачі звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.
Такий висновок суду є вірним.
Так, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 1216, 1218, ч. 2 ст. 1220, ч. 3 ст. 1223 ЦК України, відповідно до яких з моменту смерті особи до спадкоємців переходять права та обов’язки спадкодавця, які належали йому на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому зобов’язання правонаступників спадкодавця-боржника перед кредитором виникають з моменту смерті спадкодавця-боржника, а не з часу отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину (ст. ст. 1296, 1298 ЦК України).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер (а.с. 16).
Як вбачається із матеріалів справи, після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина у вигляді заставленого автомобілю ІЖ 2717 5036 01, реєстраційний номер НОМЕР_1; житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,25 га за цією адресою, що належала спадкодавцеві на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку ( серія ЯБ №835727 від 03 травня 2006 року), на земельну ділянку площею 0,.15 га за адресою АДРЕСА_1
( а.с.25-28).
Спадкоємцями першої черги після його смерті є дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч. 2,4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені ч.2 та 3 цією статті, позбавляється права вимоги.
Згідно матеріалів спадкової справи №54/2009, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 до нотаріальної контори в строки, установлені законом звернулися дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_6, ОСОБА_7
Із заявою до нотаріальної контори про наявність невиконаних кредитних зобов’язань у померлого ОСОБА_9 Банк звернувся 05 січня 2009 року. Тобто в строки визначені нормами матеріального права.
Відповідно до змісту ч.2 ст.1281 ЦК України, вимога кредитора може бути заявлена безпосередньо спадкоємцеві, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, установлений вищевказаною статтею приймає претензії від кредиторів спадкодавця.
За такого посилання представника апелянта на те, що ОСОБА_6 спадщину не прийняв, оскільки у видачі свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом йому відмовлено, а зобов’язання правонаступників спадкодавця-боржника перед кредитором виникають з часу отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину також те, Банком пропущено строк на пред’явлення вимог до правонаступників, оскільки звернувся до них з вимогами лише у липні 2010 року, є безпідставними.
Доводи скарги, в частині того, що судом на користь Банку з спадкоємців стягнуто певні суми, при цьому не визначено розмір спадкового майна не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 08 червня 2010 року вартість належної на час смерті ОСОБА_9 51/100 частки автомобіля становила 34977 грн. З відповідачів же стягнуто по 8335 грн. 434 коп. з кожного. За такого, сума яка підлягає стягненню із спадкоємців не перевищує розмір цього спадкового майна. Між тим, відповідачі інших доказів на підтвердження вартості цього та іншого спадкового майна до суду не надали.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що воно відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись статтями 303, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_3 – відхилити, рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04 січня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку.
Головуючий
Судді