АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 330/11                                                                                           Головуючий у 1-й інстанції Коломієць В.В.

Категорія  48                                                                                                       Доповідач апеляційного суду  Яворська Ж.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем          України

        11 січня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

        головуючого – Базовкіної Т.М.,

        суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,

        при секретарі – Бобуйок  І.Ф.,

        за участю

        позивача – ОСОБА_2,

        відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Миколаєві  цивільну  справу

                                                           за   апеляційною   скаргою

                                              ОСОБА_3     

         на рішення Ленінського  районного суду м. Миколаєва від  18 листопада  2010 року

                                                                   за   позовом

         ОСОБА_2 до ОСОБА_3    

   про стягнення аліментів на утримання дружини та  неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И Л А:

   У серпні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини  у розмірі ? частини з усіх видів заробітку та з позовом  про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини  з усіх видів заробітку  до її повноліття.

   В позові вказувала, що вони з відповідачем  перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2008 р., мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В даний час вона не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. З серпня 2010 р. з відповідачем не проживають однією сім’єю. З цього часу відповідач матеріальної допомоги на її утримання та на утримання  дитини не надає.

   За такого просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі ? частини з усіх видів заробітку та аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі ? частини з усіх видів заробітку до її повноліття.

   Дані позови об’єднано в одне провадження.

   Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2010 р. позов задоволено.

   Постановлено: стягнути щомісячно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини  всіх видів заробітку, починаючи з 19 серпня 2010 року по 20 квітня 2012 року;

   стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 серпня 2010 року до досягнення дитиною повноліття, допущено негайне виконання рішення суду у межах місячного платежу та стягнуто судові витрати.

   В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині щомісячного стягнення  з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання скасувати.

      ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

      Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.        

       Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2008 року( а.с.3).

       Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка проживає з матір’ю, знаходиться на її утриманні ( а.с. 4,9).

       Суд першої інстанції, вирішуючи спір,  виходив з того, що відповідач  спроможний сплачувати аліменти як на дитину у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку до досягнення  повноліття донькою, так і на дружину  щомісячно у розмірі ? частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною 3-х річного віку.

    Між тим, повністю погодитись з такими висновками  суду не можна, оскільки він дійшов до них без установлення всіх обставин, що мають значення для справи.

    Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

    Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з його дружиною – ОСОБА_2, яка в даний час не працює, знаходиться в відпустці по догляду за дитиною.  В зв’язку з чим, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач зобов’язаний утримувати позивачку до досягнення дитиною трьох років.   

    Разом з тим, при визначенні розміру аліментів, суд не в повній мірі врахував матеріальне становище відповідача щодо можливість надавати таку матеріальну допомогу дружині (ч. 4 ст. 84 СК України).

          Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідач отримує заробітну плату в розмірі 1640 грн., з якої  за рішенням суду будуть стягуватися аліменти на утримання  доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини. Іншої можливості отримувати додатковий дохід він не має, оскільки є військовослужбовцем.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що аліменти на утримання ОСОБА_2 необхідно зменшити з 1/4 частини до 1/6 частини усіх видів доходів відповідача.

Оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права, то у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_2 до досягнення дитиною трьохрічного віку підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги  про те, що він взагалі має бути звільнений від сплати аліментів на утримання дружини, оскільки на його утриманні знаходяться хворі батьки, які потребують матеріальної допомоги, а сім`я сестри  позбавлена  можливості  надавати  таку допомогу, є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються  наявними в матеріалах справи доказами, а також, враховуючи вік дитини та відсутність у позивачки, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, інших доходів.

Посилання апелянта на те, що він не отримував позовну заяву позивачки про стягнення аліментів на її утримання і при розгляді справи у попередньому судовому засіданні, помилково вважав, що розглядається позов про стягнення аліментів на утримання  неповнолітньої доньки, не можуть бути прийняті до уваги судом. Із матеріалів справи, зокрема протоколу судового засідання від 18 листопада 2010 р., вбачається, що відповідач у попередньому судовому засіданні визнав заявлені ОСОБА_2 позовні вимоги.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2010 року в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 апелянтом не оскаржується.

     Керуючись ст.ст.303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

                                                                 в и р і ш и л а:

 Апеляційну скаргу   ОСОБА_3   задовольнити частково.

 Рішення Ленінського  районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2010 року змінити.

 Зменшити стягнення з ОСОБА_3   аліментів на користь   ОСОБА_2  з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 19 вересня 2010 року до досягнення донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.

 В іншій частині рішення залишити без змін.

 Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

 Головуючий                                                        

 Судді