Справа № 2-908/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

11 лютого 2011 року Павлоградський  міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді                                                                   Токар Н.В.,

при секретарі                                                                            Хоменко Н.Ю.,

за участю позивача                                                          ОСОБА_1,

за участю відповідачки                                                      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив шлюб з відповідачкою, зареєстрований 16 липня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області, актовий запис № 472 –розірвати. В обґрунтування позову він вказав на те, що від шлюбу вони мають неповнолітню доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя з відповідачкою не склалося. Фактичні шлюбні відносини припинені. Причиною розпаду сім'ї є несумісність характерів, різні погляди на життя і побут. Сторони втратили почуття любові та поваги. Позивач вважає, що сім'я  розпалася остаточно і відновлена бути не може.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

У судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала в повному обсязі не заперечувала проти їх задоволення.

Вислухавши позивача, відповідачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У судовому засіданні встановлено, що сторони  16 липня 1994 року уклали шлюб. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони шлюбно-сімейні відносини не підтримують та загальне господарство не ведуть, шлюб носить формальний характер і збереження його суперечило б інтересам сторін.

Відповідно до ст.113  СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 109, 110, 112, 113 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :   

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -  задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 16 липня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області, актовий запис № 472   –розірвано.

Надалі іменуватися сторонам прізвищем –«ОСОБА_1»та «ОСОБА_2».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Н. В. Токар