Справа № 2-853/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

02 березня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої                                                   судді Токар Н.В.,

при секретарі                                                 Хоменко Н.Ю.,

за участю представника позивача                        Залізко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення, суд -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким звернути стягнення на предмет застави –автомобіль MAZDA, модель 232, рік випуску: 1996,  тип ТЗ: легковий –седан-В; N кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер-НОМЕР_3 та стягнути з відповідача по справі  всі судові витрати.

В обґрунтування позову позивач  вказав на те, що між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNQ0Ф80000115180 від 31 липня 2008 року, згідно якого, відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит у вигляді перерахування коштів на поточний рахунок автосалону у розмірі 7217,31 доларів США, кредит надавався на строк до 30.07.2013 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 16,92 % річних та винагороди за надання фінансового інструменту, виходячи із 7,2 % річних.  Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, відповідач надав у заставу автомобіль MAZDA, модель 232, рік випуску: 1996,  тип ТЗ: легковий –седан-В; N кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер-НОМЕР_3. Погашення кредиту, згідно умов кредитного договору, повинно проводитися кожен місяць, відповідно з встановленим графіком. Але у порушення умов договору, відповідач ОСОБА_2 зобов’язання вчасно, в повному обсязі та належним чином не виконував, у зв’язку з чим, за договором виникла заборгованість, яка станом на 01.12.2010 року складає 8485,93 доларів США, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом –5881,51 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом –954,91 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом –519,60 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –695,72 доларів США. Таким чином відповідачем порушено умови договору, а також ст. ст. 526, 527, 530, ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України.  

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив  позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.   

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди  позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов’язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

У судовому засіданні встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNQ0Ф80000115180 від 31 липня 2008 року, згідно якого, відповідачу ОСОБА_2 був наданий кредит у вигляді перерахування коштів на поточний рахунок автосалону у розмірі 7217,31 доларів США, кредит надавався на строк до 30.07.2013 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 16,92 % річних та винагороди за надання фінансового інструменту, виходячи із 7,2 % річних. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, відповідач надав у заставу автомобіль MAZDA, модель 232, рік випуску: 1996,  тип ТЗ: легковий –седан-В; N кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер-НОМЕР_3 (арк.с.9-14).

Згідно з умовами п.16.1.8 договору позичальник зобов’язується щомісячно в період з 21 по 25 число кожного місяця, здійснювати погашення кредиту та сплачувати грошові кошти  в сумі 223,27 доларів США.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.2 ст.575 ЦК України, закладом є застава рухомого майна, що передається у володінні заставодержателя або за його наказом –у володіння третій особі.

За умовами п.16.7 договору, в забезпечення зобов’язань за кредитним договором, Банку в заставу передано рухоме майно –автомобіль MAZDA, модель 232, рік випуску: 1996,  тип ТЗ: легковий –седан-В; N кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер-НОМЕР_3.

Договором передбачено, що у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний  передати предмет застави заставодержателю в заклад.

Вiдповiдно до ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо на момент терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

Також, відповідно до договору застави укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу  предмету застави від імені заставодавця.

Отже, суд вважає, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави- автомобіля MAZDA, модель 232, рік випуску: 1996,  тип ТЗ: легковий –седан-В; N кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер-НОМЕР_3, ґрунтується на законі і підлягає задоволенню.

Вiдповiдно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст.590 ЦК України передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та наявна їх оцінка вказують на наявність підстав для  задоволення  позовних вимог.  

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача, на користь позивача повинно бути стягнено сплачені судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 671 грн. 24 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.   

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Заставу», ст. ст. 203, 526, 527, 530, 546, 575, 589, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення  –задовольнити.  

Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль MAZDA, модель 232, рік випуску: 1996,  тип ТЗ: легковий –седан-В; N кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер-НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_2, який мешкає за адресою: 51400, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» р/р №64993919400001 МФО 305299  ЄДРПОУ 14360570  судовий збір у розмірі 671 (шістсот сімдесят одна) грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн., а всього –791 (сімсот дев’яносто одна) грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Суддя:Н. В. Токар