Справа № 2а-230/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня   2011 року                                                                                         смт.Томаківка Дніпропетровської області

    Суддя Томаківського районного суду  Дніпропетровської області  Кондус Л.А.,

  розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за  позовом прокурора Томаківського району Дніпропетровської області в інтересах громадянки  ОСОБА_1,

     до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про визнання дій посадових осіб суб’єкта владних повноважень незаконними щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії та про  зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

     Прокурор Томаківського району звернувся до суду  з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області  в інтересах громадянки –особи похилого віку, яка має  соціальний статус «Дитина війни», ОСОБА_1 про поновлення  пропущеного  строку для подачі позову до суду, про визнання дій суб’єкта владних повноважень незаконними щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком та про  зобов’язання здійснити нарахування і виплати підвищення до пенсії вказаній особі як дитині війни відповідно до  ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни”,  у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.  і з 01.01.2009 року  по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. та по день ухвалення  рішення судом, мотивуючи наступним.

      Перевіркою, проведеною прокуратурою Томаківського району у відповідача по справі, встановлено, що всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» посадовими особами Управління ПФУ в Томаківському районі за вищевказані періоди не здійснювалось нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, громадянам, -  які мають правовий  статус «Діти війни».

      Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  Згідно ст. 111 ЗУ від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»призупинено дію ст. 6 Закону та встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,  яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

       Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п.12 ст.71, яка призупиняє дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” по виплаті дітям війни 30% надбавки до пенсії. Так само з порушенням Конституції внесено зміни до ст.ст.5,6 Закону в результаті прийняття  Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік” внаслідок чого відповідна  надбавка також не виплачувалась протягом 2008 року, що підтверджено  рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, визнавши неконституційним п. 41 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”.

      Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

      Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які

втратили працездатність, становить з 01 січня –380 грн., з 01 квітня –406 грн., з 01 жовтня –411 грн. Згідно Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік”  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня –470 грн., з 1 квітня –481 грн., з 1 липня  -482 грн., з 1 жовтня –498 грн. Відповідно до ЗУ „Про Державний бюджет на 2009 рік” прожитковий мінімум для таких осіб, становить: з 1 січня по 31 жовтня –498 грн.; з 1 листопада по 31 грудня  - 573 грн. Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” прожитковий мінімум для таких осіб, становить: з 01 січня –695 грн., з 01 квітня –706 грн.

Таким чином, прокурор зазначає, що дії відповідача щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність суперечать вищезазначеним нормам чинного законодавства, у зв’язку  з чим ним було винесено протест на вказані дії службових осіб управління ПФУ в Томаківському районі з вимогою їх припинення. Проте, вказаний протест прокурора відповідачем був відхилений.  Частиною 2 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що підставою представництва  у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний та матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, в зв’язку з чим, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

      Відповідно до ст. 183-2 КАС України вищевказані позовні вимоги можуть бути розглянуті в скороченому провадженні без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач  повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

      Представник відповідача  у відповідний строк надав до суду заперечення на позов.

       В поданих суду письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позову, через повну його безпідставність, мотивуючи  тим, що  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 28.12.2007 р., дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Однак в самому Законі не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунків відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». Отже, за відсутності чітко регламентованого механізму призначення пенсійних виплат, Пенсійний фонд не має права самостійно обирати методику розрахунків пенсійних виплат.

      Відповідач також  посилається на ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Розпорядником бюджетних коштів є Державне казначейство України. Бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Отже, у зобов’язанні виплатити підвищення, передбачене  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до врегулювання цього питання на законодавчому рівні, органи Пенсійного фонду України, зокрема Управління  не є належним відповідачем.

       Відповідач вказує на те, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»чинного з 01.01.2008 року, всім пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»проведено перерахунок пенсії, такий перерахунок з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого вищевказаним Законом, у розмірі 47,00 грн. проведено й позивачам.   

        Суддя, дослідивши письмові докази та розглянувши матеріали даної справи, вважає, що даний позов  підлягає частковому  задоволенню з наступних  підстав.

        Вказаний позивач, в інтересах якого звернувся прокурор Томаківського району,  має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією її  паспорту та копією   пенсійного посвідчення з відповідною відміткою.

       Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має право на державну соціальну  підтримку у вигляді підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.  

       За період дії Закону, надбавку до пенсії у такому розмірі вона  не отримувала, що підтверджується винесеним протестом прокурора Томаківського району на незаконні дії відповідача від 03.02.2011 р. № 47-186 вих11 щодо вищевказаних нарахувань та виплати надбавки дітям війни та відповіддю відповідача від 07.02.2011 р. №  393/08-13 про відхилення вказаного протесту.  

       Суддя вважає дану відмову відповідача щодо нарахування та виплати вищевказаній особі, яка є позивачем по справі, безпідставною, виходячи з наступного.

       Після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р. відповідач зобов’язаний був самостійно, без будь–якого  втручання позивача, провести перерахунок пенсії та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.

       На 2007 рік статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено згідно пункту 12 ст.71 Закону України  від 19.12.2006 року № 489-V з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 року, згідно якої підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни». Однак Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

       Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність. Тобто, з дня визнання Конституційним Судом неконституційними норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ці норми Закону втратили чинність, і саме з цього часу /з 9.07.2007 року/ особам, які мають статус  дитини війни, поновлено право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

      Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року визнано неконституційними положення п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України”  щодо викладення положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в новій  редакції. І таким чином, було відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

     Протягом 2009 та 2010 років зміст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не змінювався, розмір підвищення до пенсії дітям війни не коригувався, тобто на час розгляду справи Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” не призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а тому відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачам підвищення до пенсії у розмірах, як визначено ст.6 цього Закону. Проте, будь-яких дій з  цього приводу відповідач не здійснював.  

      Посилання відповідача на Постанову КМУ №530 від 28.05.08 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»щодо виплати надбавки до пенсії у розмірах , вказаних в названій постанові є необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства  та Конституції України.

       Постанова Кабінету Міністрів  є підзаконним актом і не відповідає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто видана в порушення ст.8 Конституції України, в якій зазначено принципи верховенства права. Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

      Також суд вважає необгрунтованими  посилання відповідача як на підставу відмови у виплаті позивачу надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком,  невизначенність на законодавчому рівні порядку та механізму виплат у вказаному вище розмірі, оскільки рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України. Крім того, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок щодо перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням.

      Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

       Позивач має право на звернення до суду за захистом порушеного такого  права та в той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в т.ч.  і встановленням строків для звернення до суду.

       Відповідно до положень частини 2 ст.5 КАСУ провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

       30 липня 2010 року набрали чинності зміни до КАС України. В частину 2 статті 99 КАС внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

      Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких  строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових  відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатись спірними.  

      Відповідно до ст. 100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

       Як вбачається з матеріалів справи адміністративний  позов, в якому, в тому числі, заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за  період  09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.,  з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.  і з 1 січня 2009 року  по 31.12.2009 р., з 01.01.2010 р. по день винесення постанови суду, подано до суду 23.02.2011 р., тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.

       Прокурором не зазначено поважні причини, що перешкоджали звернутися до суду з позовом у строки, які визначено ст. 99 КАС України та не зазначив якими доказами це підтверджується..

       Рішення Конституційного Суду України   від 9.07.2007 р. №6-рп/2007 було опубліковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України   від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 було опубліковано в Офіційному віснику  06.06.2008 року.  Офіційний вісник України є загальнодоступним друкованим засобом інформації для всіх громадян. Тому позивачі мали дізнатись про порушення своїх прав з моменту опублікування зазначених вище рішень Конституційного Суду України, якими було відновлено  право на отримання надбавки до пенсії.   

      З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог ст. 99 КАСУ та враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, суддя приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з  23 серпня 2010 р. по день ухвалення рішення судом, з урахуванням  фактично проведених виплат за вказаний  період часу. Таким чином, позовні  вимоги позивача за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р., за   2009 р. та з 01.01.2010 р. по 22.08.2010 р.  підлягають залишенню без розгляду.

       Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення „Про Пенсійний фонд України”  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення донарахування  перерахунку пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Тому Управління ПФУ в Томаківському районі  є належним відповідачем по даній справі.

       Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може   прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.   

       Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.   

      На підставі викладеного та керуючись Конституцією України,  рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, №19-рп від 09.09.2010 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст. 21, 36-1  Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 9, 11, 17, 19, 20, 60, 99,102, 107,121,160-163, 183-2 КАС України, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

     Адміністративний позов прокурора Томаківського району Дніпропетровської області задовольнити частково.

     Визнати незаконними дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії: ОСОБА_1,  як дитині війни,  у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, за період з 23 серпня 2010 року по  14березня  2011 року.

     Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та забезпечити виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1, яка має правовий статус «Дитина війни», за період часу з  23 серпня 2010 року по 14 березня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у розмірі різниці між 30% від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням  фактично проведених виплат за вказаний період часу.    

      Позовні вимоги в частині зобов’язання  управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та забезпечити виплату підвищення до пенсії, ОСОБА_1, як дітям війни, за період  часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рік, та з 01.01.2010 р. по 22.08.2010 р. -  залишити без розгляду. В іншій частині позову відмовити.

      Судові витрати віднести за рахунок держави.

      Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.    

      Постанова, прийнята у скороченому провадженні, може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області.

    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, прийнята у скороченому провадженні,  подається  стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Л.  А.  Кондус