АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-950/11                                                                                             Головуючий у 1-й інстанції Крамаренко Т.В.

Категорія 27                                                                                                          Доповідач у  апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем          України

      29 березня 2011 року                                                                                   м.Миколаїв

      Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

      головуючого – Лисенка П.П.,

      суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,

      при секретарі судового засідання - Бобуйок І.Ф.,

               за участю  позивачки – ОСОБА_2,

               представника відповідача – Руденка Є.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   цивільну  справу

                                                             за   апеляційною  скаргою

                                                           ОСОБА_2

на рішення  Ленінського районного суду м. Миколаєва від  24 січня 2011 року

                                                                       за   позовом  

ОСОБА_2 до кредитного союзу «Злагода»(далі – КС)  про повернення депозитного внеску,

В С Т А Н О В И Л А:

       У липні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до КС «Злагода» про повернення  депозитного внеску.

       Позивачка зазначала, що 20 травня 2008 р. уклала з відповідачем договір по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, на підставі якого здійснила внесок у сумі 60000 грн. строком на 36 місяців, тобто з 20 травня 2008 року  по 20 травня 2011 року із нарахуванням 22% річних за користування внеском.

       У квітні 2010 року їй було запропоновано переоформити вклад на пай та зменшити проценту ставку до 18%.

       Не погодившись з цим, у  квітні 2010 року вона  подала заяву про відмову від запропонованої пропозиції та просила  розірвати договір та повернути їй суму вкладу. Відповідач, посилаючись на вимоги п.4.1.1. договору повернув їй лише 52369 грн., оскільки вважає, що договір розривається достроково за ініціативою вкладника.

       Приймаючи до уваги вищевикладене, просила стягнути з КС «Злагода» на її користь  залишок вкладу у розмірі 7631 грн. та судові витрати.

       Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення її вимог, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду  обставинам справи.

       Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

        З матеріалів справи вбачається та  судом встановлено, що 20 травня 2008 року між ОСОБА_2 та КС «Злагода» був укладений договір № т 284-1284 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за яким відповідач прийняв від позивачки грошовий внесок (вклад) у розмірі 60000 грн. строком на 36 місяців з 20 травня 2008  р. по 20 травня 2011 р. із сплатою за користування внеском 22% річних від суми внеску( а.с.5-9).

        В зв’язку з закінченням строку дії ліцензії та проведенням Загальних зборів членів кредитної спілки, головою правління вкладникові ОСОБА_2 було запропоновано: або реструктуризувати вклади шляхом розірвання договорів про залучення вкладів на депозитні рахунки та внесення наявних вільних коштів на пайові внески, або укласти додаткову угоду до цього Договору з врахуванням зменшення процентної ставки.

        Від цієї пропозиції позивачка відмовилася і 26 квітня 2010 року звернулася із заявою про розірвання договору та виплату їй суми вкладу.

Рішенням спостережної ради, ревізійної комісії, правління та кредитного комітету №1 від 27 квітня 2010 року, її заява була задоволена, договір розірвано, а перерахунок процентів проведено відповідно до п.4.1.1 Договору про залучення внеску(вкладу) члена кредитної спілки, а саме: сума вкладу повернуто з урахуванням процентної ставки у розмірі 11% річних від початку дії договору, тобто з 20.05.2008 року по 27.04.2010 року, яка згідно розрахунку  становить7631 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд посилався на те, що відповідач діяв у відповідності до умов Договору.

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно з ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Відповідно п.4.1.1 договору, у випадку розірвання договору за ініціативою вкладника, спілка  проводить перерахунок процентів з початку дії договору за процентною ставкою, яка становить 11 % річних; за результатами  перерахунку процентів, згідно абзацу 2 п.4.1.1. Договору, вкладник зобов’язується повернути спілці надмірно отриманні кошти; повернення надмірно отриманих коштів може здійснюватися шляхом відрахування частини коштів за вкладом, які б мали бути повернуті Вкладнику.

        Між тим, як встановлено у судовому засіданні, дострокове розірвання  договору між сторонами  відбулося за ініціативою відповідача, оскільки  позивачка, як вкладник відмовилася і від  реструктуризації вкладу шляхом розірвання договору про залучення вкладів на депозитні рахунки та внесення наявних вільних коштів на пайові внески, і від укладання додаткової угоди до цього Договору з врахуванням зменшення процентної ставки. Тобто, в даному випадку відповідачем було запропоновано змінити умови договору  вкладу про залучення внеску, укладеного між сторонами.

        Як вбачається  із п.7.2 цього Договору, у випадку якщо вкладник не погоджується із внесеними змінами, він повинен сповістити про це Спілку у письмовій формі в строк 7 днів з дня отримання повідомлення, після чого договір вважається розірваним сторонами. За таких обставин, нарахування процентів за вкладом відбувається згідно ставки, що діє за вкладом на день укладання Договору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку  про відсутність підстав для перерахунку процентів про розірвання договору між сторонами.

За такого в силу п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з  ухваленням нового рішення про задоволення позову.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути 76 грн.31 коп. судового збору, на користь позивачки – 120 грн. витрати  за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

              Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів    

в и р і ш и л а :

               Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити.

         Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2011 року  скасувати та ухвалити нове рішення.

         Позов ОСОБА_2  до кредитного союзу «Злагода» про стягнення суми вкладу - задовольнити.

         Стягнути  з кредитного союзу «Злагода»  на користь ОСОБА_2  суму вкладу у розмірі 7631 грн. та витрати  за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у сумі 120 грн. 00 коп.

         Стягнути з кредитного союзу «Злагода» на користь держави судовий збір у розмірі 76 грн.31 коп.

         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

           Головуючий      

           Судді