АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-247\2011 року
Категорія ч.2 ст. 185 КК України; Т.З.Головуючий у 1-й інстанції Редько Г.В.
Доповідач: Мілаш С.П.
У Х В А Л А
Іменем України
2011 року березня місяця 22 дня. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Мілаша С.П.
Суддів: Бурди К.І., Юренко Л.А.
з участю прокурора Деряги Л.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Октябрського районного суду м.Полтави від 7 грудня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком :
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Полтави, українець, громадянин України, освіта середня, не працюючий, не одружений, проживаючий: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 18.02.2005 р. Новосанжарським районним судом Полтавської області за ст. 296 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до ст.. 75 КК україни;
- 16.12.2005 р. Октябрським районним судом м.Полтави за ст. 185 ч.3, 69, 71 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі; Звільнений відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Полтави від 22.01.07 р. умовно –достроково на 7 місяців 19 днів;
- 1.06.2010 р. Октябрським районним судом м.Полтави за ст. 185 ч.2, ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 1.09.2010 р. вказаний вирок скасовано та за ч.3 ст. 185 КК України і пом’якшено покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,-
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 1.06.2010 р. з врахуванням ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 1.09.2010 р., більш суворим за даним вироком, остаточно визначено до відбування 2 роки позбавлення волі.
Згідно ст. 81 КПК України по справі вирішено питання речових доказів.
У відповідності з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що у кінці червня 2010 р., він перебуваючи біля «Аптеки»по вул.. Калініна 3 в м.Полтаві, шляхом вільного доступу, з метою заволодіння чужим майном, повторно, таємно викрав з дитячої коляски мобільний «LG –KG 270», який належить ОСОБА_2, вартістю 286 грн., з СІМ-карткою вартістю 10 грн. та коштами на рахунку в сумі 30 грн., чим спричинив потерпілій майнової шкоди на загальну суму 326 грн.
Крім того, повторно, ОСОБА_1 на початку липня 2010 р., перебуваючи у під’їзді будинку АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав дитячий велосипед, вартістю 248 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на вказану суму.
В апеляції, засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію його дій, просить пом’якшити вирок суду до 1 року 6 місяців позбавлення волі, з врахуванням стану здоров’я та того, що тяжких наслідків від його дій не настало.
Колегія суддів, заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просив пом’якшити вирок суду, думку прокурора Деряги л.М., яка просила залишити вирок суду без змін, а апеляцію засудженого без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає до задоволення.
В апеляції засудженого ОСОБА_1 не оспрюються висновки суду про доведеність його вини у вчиненні інкримінованих злочинів та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 185 КК України.
За змістом ч.1 ст. 365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспрювались і стосовно яких відповідно до вимог ч.1 ст. 299 і ст. 301-1 КПК України, докази не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються. Тому, колегія суддів, виходить з того, що було встановлено вироком районного суду.
Винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за викладених у вироку обставин, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, визнав її і сам засуджений, дії якого правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 185 КК України.
При обранні покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, а саме молодий вік, наявність й нього ряду тяжких хронічних захворювань, а також відсутність тяжких наслідків від злочинних дій, повне визнання вини та щире каяття і з врахуванням вимог ч.4 ст. 70 КК України, призначив остаточне покарання, яке не може бути меншим від покарання за попереднім вироком і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження скоєння ним нових злочинів.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення міри покарання засудженому.
Разом з тим, вирок суду в ревізійному порядку підлягає уточненню.
Як вбачається з описової частини вироку суду, у ньому помилково зазначено вчинення ОСОБА_1 крадіжок в кінці червня та початку липня 2010 року, а не 2009 року, що відповідає обвинувальному висновку та іншим матеріалам справи.
В зв’язку з цим , колегія суддів вважає за необхідне уточнити описову частину вироку суду та вважати часом вчинення ОСОБА_1 крадіжок майна у потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –2009 рік.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В ревізійному порядку вирок суду уточнити.
Вважати часом вчинення ОСОБА_1 крадіжок майна у потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –кінець червня та початок липня 2009 року.
В іншій частині вирок Октябрського районного суду м.Полтави від 7.12.2010 року відносно ОСОБА_1 залишити –без зміни.
С У Д Д І :
Мілаш С.П. Юренко Л.А. Бурда К.І.