Справа №339/388/24

68

2/339/166/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Латик В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою та просить розірвати шлюб з відповідачем, укладений 20 січня 2007 року, в якому народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що сімейне життя розладилося з вересня 2021 року, коли відповідач поїхав на роботу в Чеську Республіку. Телефонні розмови, які ставали рідшими, не сприяли нормальному рівню відносин, вони стали віддалятися один від одного. Відповідач періодично давав кошти на утримання дітей, їх стосунки не покращилися, тривала його відсутність призвела до того, що між ними пропала любов та заємоповага. Нещодавно їй стало відомо, що відповідач проживає у Чехії сімейним життям з жінкою з України, тобто створив іншу сім`ї. Подружню зраду вона перенести не може і саме ця обставина спонукає її до розірвання шлюбу.

Шлюб повністю розпався, немає надії на його збереження та проживанння з відповідачем однією сім`єю. Термін на примирення просить не надавати, оскільки рішення розірвати шлюб є остаточним, перебування у шлюбі суперечить її інтересам.

04 вересня 2024 року відкрито провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Представник позивача адковат ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи проводити без його участі та участі позивача, позов підтримує та у випадку неявки відповідача в судові засідання не заперечує щодо винесення заочного рішення (а.с.24).

Такі дії не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, згідно якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно та не подав відзив на позов (а.с.19, 23).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.        

Враховуючи згоду позивача, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив   про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів та прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 15, частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.   

       Як вбачається з матеріалів справи, спір виник з приводу сімейних відносин щодо припинення шлюбу.

Встановлено, що сторони уклали шлюб 20 січня 2007 року у Міжрічанській сільській раді Болехівської міської ради Івано-Франківської області, актовий запис №2 (а.с.6).

Від даного шлюбу народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час проживають з позивачем (а.с.5, 7-8).

Встановлено, що перебуваючи у шлюбі, сторони не змогли створити міцної сім`ї, про що свідчить той факт, що між ними відсутнє порозуміння, любов та повага, подружжя проживає окремо, спільних інтересів та побуту не має, у кожного своє власне життя, що є свідченням стійкого розладу подружніх взаємовідносин.

Так, згідно з ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При розгляді даної справи суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово “сімейний” засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а  слово “союз” підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює  його добровільний характер.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. 

За змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім”ї за свою поведінку в ній.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст. 56 СК України).

Доводи позивача про те, що її подальше спільне життя з відповідачем внаслідок непорозумінь та неприязних стосунків, що склалися між ними, буде суперечити її інтересам заслуговують на увагу.

Як встановив суд, причинами розладу подружніх відносин є подружня невірність  відповідача,  внаслідок чого позивач втратила почуття любові, поваги до відповідача та тривалий час вони проживають окремо.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Збереження  шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати  шлюб з відповідачем.

При таких обставинах, враховуючи інтереси кожного з подружжя, їх дітей, суд приходить до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а тому шлюб слід розірвати.

Бажання позивача залишитись на прізвищі, яке вона обрала при укладенні шлюбу, не суперечить вимогам ст. 113 СК України, де зазначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.

Тому за бажанням позивача суд залишає їй прізвище – ОСОБА_8 .

Позивач, окрім того, просить стягнути з відповідача на його користь 1211.20 грн. судових витрат, в тому числі: за консультацію з приводу розірвання шлюбу 400 грн., збір необхідних документів для складання позову 600 грн, складання позовної заяви 1500 грн., неодноразова участь адвоката у розгляді справи в суді 2500 грн. та сплати судового збору - 1211.20 грн (а.с.12).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи  вбачається, що позивач додав до матеріалів справи квитанцію про сплату 5000 грн. за складення позову та ведення справи в суді (а.с.11).

Однак, з позовної заяви вбачається, що вона викладена всього на 1 сторінці, до суду подано незначну кількість копій документів (5 копій), підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, представник ОСОБА_5 брав участь в судовому засіданні не тривалий час, що свідчить про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 4711.20 грн. (3500 грн. - витрати за підготовку і складання позову та участь в судовому засіданні + 1211.20 грн.- судового збору).

На підставі наведеного ст.110-112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 258-259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

       Позов задоволити.

       Шлюб, зареєстрований 20 січня 2007 року у Міжрічанській сільській раді Болехівської міської ради Івано-Франківської області, актовий запис №2 між ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3  та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – розірвати.

Після розірвання шлюбу  ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_8 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4711 ( чотири тисячі сімсот одинадцять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 – реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 – реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя                                                           О.С.Головенко