Справа № 1-181/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р.                               Стрийський міськрайонний суд Львівської області  в складі:   головуючого - судді Яніва Н.  М.

                        при секретарі  Сунак Н.М.

                              з участю прокурора Михавків І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий кримінальну                                                                                                                                                                          справу  про   обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше неодноразово судимого, останній  раз: 08.12.2003 р. Стрийським міським судом за ч.2 ст.190 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, судимість якого не погашена та не знята у встановленому законом порядку,

      у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2  ст. 185 КК України,-   

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 повторно, таємно викрав чуже майно, при наступних обставинах.

          07.02.2011 року о 09.30 год. ОСОБА_1, шляхом вільного доступу проник на територію господарства ОСОБА_2, що в АДРЕСА_2, де за допомогою ОСОБА_3, якому не було відомо про злочинний умисел ОСОБА_1, таємно викрав 2 (дві) металеві рейси довжиною кожна по 1 м., марки «Р 65»та 1 (одну) металеву рейсу довжиною 2 м. марки «Р 65», завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 542,16  грн..

        Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю та пояснив, що 07.02.2011 року близько 09.00 год. зателефонував до свого знайомого ОСОБА_3, якому запропонував приїхати на своєму автомобілі в с. Угільна, Стрийського району, щоб допомогти йому перевезти звідти металолом. Такий він мав намір викрасти у сусідки ОСОБА_2, подвір»я, якої межує з подвір»ям його бабці, що в даному населеному пункті. Коли приїхав ОСОБА_3, він йому не сказав, що має намір викрадати рейси, а навпаки, повідомив того, що це металолом його родичів, які дали дозвіл, щоб він його забрав. Після цього, вони направились на подвір»я потерпілої, звідки винесли три рейси, які погрузили в автомобіль ОСОБА_3 та відвезли в м. Стрий, де здали на пункт прийому металобрухту. Щиро розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати.   

       Підсудний визнав себе винним повністю у вчиненому злочині, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин справи. Таким чином, суд, впевнившись у правильному розумінні підсудним змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

    Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість підсудного у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю і вважає, що його дії, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він повторно, вчинив таємне викрадення чужого майна.

      При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

    Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, що пом'якшує його покарання.

       Обставин, що обтяжують покарання підсудному, по справі не встановлено.

    Враховується також, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимість якого не знята та не погашена, посередньо характеризується по місцю проживання, потерпіла претензій до нього немає та просить його суворо не карати.

   Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що  виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від реального відбування покарання та застосувавши ст. 76 КК України.     Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

З   А   С   У   Д   И   В:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

   Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки, надавши іспитовий строк в 2 (два) роки.

 Відповідно до ст. 76 КК України покласти обов»язки на ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи, а також періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

   Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 –підписку про невиїзд.

   На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівськоі області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:Н. М. Янів