Справа № 2а-79 2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року суддя Троїцького районного суду Луганської області Суський О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про оскарження дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
В обгрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватися. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважала неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Позивач просив суд зобов’язати відповідача виплатити йому підвищення до пенсії за липень-грудень 2007 року та червень-грудень 2008 року у сумі 1768, 89 грн. та відшкодувати матеріальну шкоду внаслідок прострочення виконання грошового зобов’язання з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 388, 6 грн.
Позивач у судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, згідно позовної заяви у зв’язку з похилим віком просить розгляд справи провести за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір.
Дослідивши й оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410, 06 грн., з 1 жовтня - 414, 11 грн., тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710, 91 грн.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявлениям клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за липень-грудень 2007 року, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Посилання позивача на те, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов’язання, у зв’язку з чим позивачу було завдано матеріальну шкоду і за вказаних обставин боржник, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, посилаючись на норми ст. 625 ЦК України, суд вважає необгрунтованим, адже із вказаного вбачається не вірне розуміння позивачем виплати державної соціальної підтримки дітей війни, так як останній розцінює вказану виплату як грошове зобов’язання, яке повинно було бути виплачене позивачеві належним чином у встановлені для того строки, але з вини відповідача цього зроблено не було.
Згідно ст. 509 ч. 2 ЦК України зобов’язання виникають з підстав установлених ст. 11 цього Кодексу - договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Судом не вбачається підстав, за якими виплата державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії, може розцінюватися як зобов’язання, порушивши яке позивачу було завдано матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню згідно норм статті 625 ЦК України. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі державної соціальної підтримки та виду цивільних правовідносин. Отже за вказаних обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у частині відшкодування матеріальної шкоди внаслідок прострочення виконання грошового зобов’язання.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області здійснювати перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року. Дивлячись на те, що згідно позовним вимогам позивач просить зобов’язати відповідача виплатити йому підвищення до пенсії за червень-грудень 2008 року, враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.06.2008 до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 684, 21 грн. (481грн. * 30 % -481грн. * 10 % + 482грн. * 3 * 30 % - 482грн. * 3 * 10 % + 498грн. * 3 * 30 % - 498грн. * 3 * 10 %)
Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 684, 21 гривні.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про оскарження дій (бездіяльності) суб’єкта владних повноважень задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 1 червня до 31 грудня 2008 року у сумі 684 гривні 21 копійку.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.