Справа № 2-180/11

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                                 І  М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

  31 березня 2011 року                                                                    м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі : головуючого судді -                Корецької В.В.

при секретарі -                                         Процик Л.В.

з участю представника позивача -         ОСОБА_1

представників відповідача -                   Лясковецької В.М.

                                                                  Білоус В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці  цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Побутовик" про стягнення пені та інфляційних нарахувань,

                                                 В С Т А Н О В И В  :

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Побутовик» про стягнення пені та інфляційних нарахувань за договором позики.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 06 липня 2007 року між нею та відповідачем було укладено договір позики, згідно якого ТзОВ «Побутовик», в особі директора Лясковецької В.М., яка діяла в інтересах товариства згідно статуту, взяла у нього в борг грошові кошти в розмірі 12 310 грн., з кінцевим терміном повернення до 06.01.2008 року, однак вона свої зобов’язання не виконала.

Рішенням Ківерцівського районного суду від 23.02.2010 року, присуджено до стягнення з ТзОВ «Побутовик» в його користь пеню за період з 07.01.2008 року по 31.05.2009 року та від 28.07.2010 року – за період з 01.06.2009 року по 30.04.2010 року

Враховуючи, що відповідач добровільно не бажає повертати кошти, просить стягнути з останнього в його користь кошти за неналежне виконання за договором позики від 06.07.2007 року в сумі 16 498, 39 грн., з яких 15 141, 30 грн. пеня, 1080, 212 грн. індекс інфляції, 276, 97 грн. відсотки, та 284, 898 грн. понесених ним судових витрат, з яких 164, 98 грн. державне мито (судовий збір), 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги довірителя підтримав в повному об’ємі з посиланням на зазначені у заяві обставини та просив їх задовольнити.

Представники відповідача ТзОВ «Побутовик» - Лясковецька В.М. та Білоус В.С. в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні та пояснили, що основний борг буде сплачено за наявності коштів в товаристві, а сплату пені та інфляційних нарахувань товариство не в змозі сплатити у зв’язку з тяжким матеріальним становищем.  

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.07.2007 року між позивачем ОСОБА_4 та ТзОВ «Побутовик» в особі його директора - Лясковецької В.М. було укладено в письмовій формі договір позики, згідно умов якого позивач по справі ОСОБА_4 надав ТзОВ «Побутовик» грошові кошти в сумі 12 310 грн., які позичальник згідно п. 3.1 договору зобов’язувався повернути через 6 місяців (а.с. 7), сторонами даний факт не оспорюється.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові  кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Судом встановлено, про що не заперечили в судовому засіданні представники відповідача по справі, що кошти в сумі 12310 грн. були надані позивачем в борг відповідачу, які останній не повернув, порушивши умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ківецівського районного суду від 23.02.2010 року присуджено до стягнення з ТзОВ «Побутовик» в користь ОСОБА_4 суму основного боргу в розмірі 12 310 грн., пені – 12310 грн., 3483,73 грн. - інфляційних нарахувань за 2008 рік п’ять місяців 2009 року та  781, 04 грн. – судових витрат (а.с. 8-9).

Дане рішення суду набуло законної сили.

Як передбачає ст. 1050 ЦК України у випадку, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, частиною другою якої передбачено, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов’язання і відкриття виконавчого провадження за цим рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов’язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Відповідно до ст. 611 ч.1 п.3 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2 вищевказаного договору позики передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання грошового зобов’язання він сплачує позикодавцеві пеню в розмірі 0,5% від суми договору за кожний день прострочення до моменту виконання зобов’язання в повному обсязі.

Судом також встановлено, що зобов’язання не виконано, борг позивачу не повернуто, а тому суд не знаходить підстав для відмови в захисті його права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, як відповідальності за невиконання грошового зобов’язання.

Рішенням суду від 23.02.2010 року з відповідача в користь позивача було стягнуто пеню за період з 07.01.2008 року по 31.05.2009 року, рішенням Ківерцівського районного суду від 28.07.2010 року з відповідача в користь позивача було стягнуто пеню за період з 01.06.2009 року по 30.04.2010 року, що становить 20557, 70 грн. ((12310, 00 х 0, 5 % = 61, 55) х 334 дні = 20557, 70 грн.).

Приймаючи до уваги важке фінансове становище ТзОВ «Побутовик» про що не заперечує і позивач по справі, суд відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшує розмір неустойки до 12310 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача в користь позивача.

Крім того в користь позивача слід стягнути інфляційні нарахування за час прострочення з 01.05.2010 року по 31.01.2011 року в сумі 1080, 12 грн. та 3% річних в сумі 276, 97 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які згідно квитанції становлять та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в суді.          

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1046-1050,                                     526, 551, 611, 625 ЦК України, суд,

                                                    В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТзОВ "Побутовик" в користь ОСОБА_4  пеню в розмірі 12310 (дванадцять тисяч триста десять) грн., індекс інфляції - 1080 (десять тисяч вісімдесят) грн. 12 коп. та 3 % річних - 276 (двісті сімдесят шість) грн. 97 коп., а всього на суму 13 667 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 09 коп.

Стягнути з ТзОВ "Побутовик" в користь ОСОБА_4 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський  районний суд  до апеляційного суду у  Волинській області  протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення,  з дня отримання  його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

             Суддя

Ківерцівського районного суду                                                            В.В. Корецька