Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлової С.О.
суддів Крижановського В.Я., Чуйко О.Г.
за участю прокурора Парусова А.М.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 10 березня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року.
Зазначеним вироком -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого вироком Ворошилівського районного суду м. Донецька від 12.08.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. Постановою Торезького міського суду Донецької області від 07 травня 2004 року звільнено умовно достроково на не відбуту частину покарання 11 місяців 18 днів,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку вирок суду щодо ОСОБА_1 не переглядався.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він в 24.04.2010 року приблизно о 23 годині прибув до кувального цеху ТОВ «МКД ЛТД» по вул. Сєченова, 31 в м. Донецьку, де проник на територію вказаного цеху та повторно таємно викрав звідти майно ТОВ «МКД ЛТД» на загальну суму 12324 грн., після чого з викраденим майном зник.
Крім того, ОСОБА_1 26.04.2010 року приблизно о 23 годині прибув до кувального цеху ТОВ «МКД ЛТД» по вул. Сєченова, 31 в м. Донецьку, де проник на територію вказаного цеху та повторно таємно викрав звідти майно ТОВ «МКД ЛТД» на загальну суму 1731 грн. 95 коп., після чого з викраденим майном зник.
Крім того, ОСОБА_1 04.05.2010 року приблизно о 23 годині прибув до кувального цеху ТОВ «МКД ЛТД» по вул. Сєченова, 31 в м. Донецьку, де проник на територію вказаного цеху та повторно таємно викрав звідти майно ТОВ «МКД ЛТД» на загальну суму 3600 грн., після чого з викраденим майном зник.
Крім того, ОСОБА_1 26.05.2010 року приблизно о 16 годині прибув до кувального цеху ТОВ «МКД ЛТД» по вул. Сєченова, 31 в м. Донецьку, де проник на територію вказаного цеху та повторно таємно викрав звідти майно ТОВ «МКД ЛТД» на загальну суму 1306 грн., після чого з викраденим майном зник.
Крім того, ОСОБА_1 26.05.2010 року приблизно о 16 годині 20 хвилин прибув до кувального цеху ТОВ «МКД ЛТД» по вул. Сєченова, 31 в м. Донецьку, де проник на територію вказаного цеху та за допомогою електричної пилки почав розпилювати зварювальний апарат, та виконав всі дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, котрі вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, однак злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий охоронцем.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м`якості, посилаючись на ту обставину, що кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України є невірною, оскільки засуджений не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі. Крім того, вказує, що в суд не врахував обставини, що засуджений відшкодував шкоду лише частково, під час досудового слідства визнавав вину частково, а це свідчить про відсутність каяття. Крім того, судом не враховано те, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення корисливого злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи як в стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнавав винність та по епізоду замаху на таємне викрадення чужого майна, пояснював, що він не зміг викрасти зварювальний апарат оскільки той був важкий, тому він почав його розпилювати болгаркою. Саме в цей час його затримав охоронець.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд дав їм неправильну юридичну оцінку, оскільки ОСОБА_1 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, з причин, що не залежали від його волі.
В зв’яку з вказаними обставинами касаційна скарга прокурора є обґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз’яснень, що містяться у п.п. 1, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року, з внесеними змінами постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.
Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням лише у тому випадку, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Проте, як вбачається з вироку суду та матеріалів кримінальної справи, ці вимоги суд не виконав та не обґрунтував у мотивувальній частині вироку свій висновок про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, а лише послався на обставини, що пом’якшують покарання.
Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше судимий за аналогічний корисливий злочин, у встановленому законом порядку судимість не погашена, після відбуття покарання на шлях виправлення не став та знову вчинив ряд крадіжок, що свідчить про його підвищену небезпеку.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м’якості, що є підставою для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи, якщо винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів буде доведено, необхідно перевірити правильність кваліфікації його дій, призначити йому покарання з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального і кримінального законів, враховуючи те, що призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м’яким.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С у д д і :
С.О. Орлова В.Я. Крижановський О.Г. Чуйко