УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-22345/09
Справа № 22ц-22346/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 26 ( ІІІ ) суддя Тарасенко О.В.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
02 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Неклеси В.І., Остапенко В.О.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Майтак Ігор Валентинович,
позивач ОСОБА_3, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ( далі ВАТ «Кривбасзалізрудком») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 19 серпня 2009 року при виконанні трудових обов`язків він отримав виробничі травми, у зв’язку із чим висновком МСЕК від 16.12.2009 року йому було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 100% та першу групу інвалідності.
Вважає, що у зв’язку з отриманими професійними травмами йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він визначив у 500 тис. грн. та просив суд стягнути цю суму з відповідача на свою користь.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_3 500 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн. та судовий збір в сумі 8,50 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача ВАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом не взято до уваги ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність вини особи, яка ї завдала неправомірними діями чи бездіяльністю та не надано оцінки тому фату, що причиною нещасного випадку є невиконання позивачем «Інструкції з охорони праці №01 для гірника очисного забою, а не дії відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 2006 року працював на ВАТ «Кривбасзалізрудком», з 15.05.2008 року - на посаді гірника очисного забою. 14.12.2009 року позивача звільнено за станом здоров’я на підставі п.2 ст. 40 КЗпПУ (а.с. 5-6).
19 серпня 2009 року о 05 год. 45 хв. з позивачем, який працював гірником очисного забою дільниці №4 шахти «Гвардійська» ВАТ «Кривбасзалізрудком» на робочому місці стався нещасний випадок, внаслідок чого ним отримано травми голови, тулуба та верхніх кінцівок, про що 17.09.2009 року комісією було складено акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 (а.с. 7-12) та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом форми Н-1 (а.с. 13-18).
Висновком МСЕК від 16.12.2009 року (а.с. 19) позивачу первинно встановлено 100% втрати професійної працездатності та першу групу інвалідності по трудовому каліцтву починаючи з 14.12.2009 року по 01.01.2011 року.
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов’язків і пов’язане з виробництвом, і наявності у зв’язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту розслідування нещасного випадку 19 серпня 2009 року причиною нещасного випадку є порушення трудової та виробничої дисципліни виконуючого обов’язки начальника дільниці №4, начальника дільниці №4, заступника головного інженера шахти з виробництва та позивач, що спростовує доводи апеляційної скарги в частині вини позивача в настанні нещасного випадку.
Спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що розмір моральної шкоди необгрунтований відповідають дійсності, оскільки при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд не врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і не обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 500 000 гривень.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, їх інтенсивність і довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках та ступінь вини позивача в нещасних випадках, вважає необхідним на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 500 000 гривень до 100 000 гривень.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2010 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_3 з 5000 000 (п’ятисот тисяч) гривень до 100 000 (ста тисяч) гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.П.Зубакова