донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.04.2011 р. справа №20/111/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
від третіх осіб: не з’явились.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства “Водоканал” м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. (повний текст від 25.02.2011р.) у справі №20/111/10 (суддя Гандюкова Л.П.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Незалежна Страхова Компанія” м. Київ
до Комунального підприємства “Водоканал” м. Запоріжжя
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1) ОСОБА_2 м. Запоріжжя; 2) Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона” м. Київ в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона” м. Запоріжжя
про стягнення суми 17 721,00грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Незалежна Страхова Компанія” м. Київ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства “Водоканал” м. Запоріжжя, про стягнення суми 17 721,00грн. компенсації здійснених страхових виплат.
Ухвалою від 24.12.2010р. господарський суд Запорізької області залучив до участі у справі №20/111/10 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 м. Запоріжжя, а ухвалою від 18.01.2011р. - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Крона” м. Київ в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Крона” м. Запоріжжя.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства “Водоканал” на користь Відкритого акціонерного товариства “Незалежна Страхова Компанія” м. Київ суму 17 151,00грн. компенсації здійснених страхових виплат.
Свій висновок щодо часткового задоволення позовних вимог господарський суд обґрунтував, посилаючись на те, що згідно наявних в матеріалах справи доказів позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 17 151,00грн. компенсації здійсненої страхової виплати відповідають закону та підлягають задоволенню, проте вимога про стягнення суми 570,00грн. задоволенню не підлягає, оскільки дана сума сплачена позивачем за автотоварознавчу експертизу, виїзд, огляд, додатковий огляд, автотоварознавче дослідження, а вказана плата відповідно до умов договору не входить до суми страхової виплати, страхового відшкодування та не підлягає сплаті страхувальнику.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. у справі №20/111/10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву ВАТ “Незалежна Страхова Компанія” залишити без розгляду.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки позивач жодного разу не з’являвся у судове засідання, хоча відповідними ухвалами суду його явка визнавалась обов’язковою. На думку скаржника, таке нез’явлення позивача до суду порушило права відповідача та перешкодило вирішенню спору по суті.
Крім того, як зазначає скаржник, місцевий господарський суд в порушення ч.1 ст. 42 ГПК України не залучив до участі у справі у якості співвідповідача ЗАТ “Страхова компанія “Крона”, чим припустився неповного з’ясування обставин справи та не врахував доводи відповідача.
05.04.2011р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, а також відзив, згідно якого ВАТ “Незалежна Страхова Компанія” в повному обсязі заперечує проти апеляційної скарги.
Представники відповідача і третіх осіб у судове засідання не з’явились, причину неявки до суду не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №03245540, №01461407 та №04288871.
За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес в апеляційній інстанції за відсутності сторін не фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно довідки №8112296 УДАІ УМВС України в Запорізькій області про дорожньо-транспортну пригоду, 28.05.2008р. в Жовтневому районі м.Запоріжжя на перехресті вул.Дзержинського/Грязнова сталося зіткнення автомобіля РАФ 2203, державний номер НОМЕР_3, що належить Комунальному підприємству “Водоканал”, яким керував ОСОБА_2 (прийнятий КП “Водоканал” на роботу на посаду водія за наказом №1696/к від 06.13.2006р., копія трудової книжки наявна в матеріалах справи) та автомобіля Geely, державний номер НОМЕР_1, належного на праві власності ОСОБА_1, який в момент пригоди був за кермом.
Вказаною довідкою зафіксовано, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Geely, державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження переднього бамперу, переднього правого крила, двері, правого порогу, лівого переднього колеса, правого бокового дзеркала.
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 13.06.2008р. про притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 3-9581/08 винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28.05.2008р., визнано ОСОБА_2.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до калькуляції №241/08 від 20.06.2008р. до звіту про оцінку автомобіля Geely MR 7151A держномер НОМЕР_1 від 18.06.2008р., проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю “Експерт-Сервіс Авто”, внаслідок зіткнення вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 17 246,44грн.
11.09.2007р. між власником пошкодженого автомобіля ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Страхова компанія “Правекс-Страхування” (правонаступник –Відкрите акціонерне товариство “Незалежна Страхова Компанія”) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу НОМЕР_2, згідно з сертифікатом №766161-1 від 11.09.07р. до якого об’єктом страхування є автомобіль Geely MR 7151A, державний номер НОМЕР_1.
Крім того, у сертифікаті до договору встановлено, що страхова сума (оціночна вартість транспортного засобу) складає 47 722,00 грн., безумовна франшиза внаслідок ДТП або пошкодження без вини користувача –0,20%, що складає 95,44 грн. об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язанні з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, що перебуває у заставі, яка надана вигодонабувачу під забезпечення зобов’язань страхувальника як позичальника за кредитним договором (п.1.4 договору).
Згідно п.п.4.1, 4.1.1. договору дорожньо-транспортна пригода (ДТП) –події, що сталися під час руху ТЗ, внаслідок якої були завдані матеріальні збитки страхувальнику, пов’язані з пошкодженням або втратою ТЗ.
Таким чином, в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 28.05.2008р., за вказаним договором настав страховий випадок.
На виконання умов договору та закону, за заявою страхувальника, ВАТ СК “Правекс-Страхування” платіжним дорученням №4494 від 17.07.2008р. здійснило виплату страхового відшкодування у зв’язку зі страховим випадком у розмірі 17 151,00грн., крім того, платіжним дорученням №4036 від 27.06.2008р. оплатило вартість проведеного автотоварознавчого дослідження в сумі 570,00грн.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування”, страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.
Ч. 2 ст. 1187 ЦК передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на праві власності володіє транспортним засобом.
Як вбачається з довідки №8112296 УДАІ УМВС України в Запорізькій області про дорожньо-транспортну пригоду, автобус РАФ 2203, державний номер НОМЕР_3, належить Комунальному підприємству “Водоканал”.
З наданих відповідачем до справи пояснень та документів вбачається, що у зв’язку з втратою реєстраційних документів на автобус РАФ220306, державний номер НОМЕР_4, вказаному мікроавтобусу було присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_3, власнику –КП “Водоканал” видано нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у зв’язку з втратою попереднього.
На момент скоєння ДТП автомобілі КП “Водоканал” були застраховані у ЗАТ “Страхова компанія “Крона” в особі Запорізької філії за договором страхування ОЦВ № 21/07-3 від 23.04.2007р. обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно Додатку 1 до договору, до переліку транспортних засобів, застрахованих за цим договором, увійшов РАФ220306, державний номер НОМЕР_4. Згідно з Полісом №ВА/4748748, виданим Запорізькою філією СК “Крона”, КП “Водоканал” як власник транспортного засобу РАФ 220306, номерний знак НОМЕР_4 застрахував свою цивільно-правову відповідальність, строк дії полісу –з 05.06.2007р. до 04.06.2008р.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ СК “Правекс-Страхування” зверталось до Запорізької філії СК “Крона” з листом №69642 від 03.09.2008р., в якому просило відповідно до ст.27 Закону України “Про страхування” перерахувати суму 17 151,00 грн. здійсненого позивачем страхового відшкодування та 570 грн. вартості експертизи. У випадку несплати –позивач повідомив про свій намір звернутися з позовом до страхувальника страхової компанії.
У відповіді на зазначену претензію (вих.449 від 30.09.2008р.) ЗФ СК “Крона” повідомила, що в реєстрі застрахованих транспортних засобів КП “Водоканал” РАФ 2203 з державним номером НОМЕР_3 відсутній.
22.09.2010р. позивач направив КП “Водоканал” претензію №3777 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, а також витрат на оплату експертного звіту №241, всього в сумі 17 721,00 грн., на яку відповідач листом №7846 від 07.10.2010р. відповів, що за договором страхування №21/07-3 від с23.04.2007р. СК “Крона” взяла на себе зобов’язання відшкодувати шкоду, вчинену третім особам, тобто для вирішення питання про компенсацію шкоди в результаті ДТП від 28.05.2008р. необхідно звертатися до СК “Крона”.
Таким чином, на теперішній час сума страхової виплати позивачу не відшкодована.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України , ст. 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.8 Закону України “Про страхування” страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.
Відповідно до ст.988 ЦК України страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За матеріалами справи, позивач виконав зобов’язання перед своїм страхувальником та на підставі страхового акту №9981 здійснив страхову виплату у сумі 17151,00грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням, про що вірно зазначено місцевим господарським судом.
Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.
За приписами ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Статтею 1191 цього Кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ст.27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Також положеннями ст.993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, якого судом визнано винуватцем ДТП, у момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився у трудових відносинах з КП “Водоканал” (відповідач) та керував належним відповідачу автомобілем.
Таким чином, згідно з ст.27 Закону України “Про страхування”, ст.993 ЦК України до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдані збитки. Даний факт вірно встановлений судом першої інстанції.
З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 17 151,00 грн. компенсації здійсненої страхової виплати є обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим,судом першої інстанції вірно встановлено, що позовні вимоги про стягнення суми 570,00 грн. за проведене автотоварознавче дослідження задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до вимог ст.9 Закону України “Про страхування” страхова виплата –грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до умов договору (п.8.7), норм Закону України “Про страхування” та Цивільного кодексу України вказана сума не входить до суми страхової виплати, страхового відшкодування та не підлягає сплаті страхувальнику, про що обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом.
Посилання заявника в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом незалучення до участі у справі іншого відповідача –СК “Крона” не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідачем не доведено наявності страхування цивільно-правової відповідальності СК “Крона” саме автомобіля РАФ 2203 державний номер НОМЕР_3.
Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що він спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Однак, він не забороняє страховику, який виплатив страхове відшкодування , звернутися в порядку регресу насамперед до особи, яка в силу ст.ст.1187, 1172 ЦК України несе відповідальність.
Крім того, посилання скаржника на порушення господарським судом принципу рівності сторін, оскільки позивач без поважних причин не з’являвся у судові засідання, а суд не вжив заходів для його примусового з’явлення, судова колегія до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи наявні клопотання позивача №9981/2 від 12.01.11р., №377 від 27.01.11р., №660 від 16.02.11р. в порядку ст. 22 ГПК України про розгляд справи за відсутності позивача у зв’язку з неможливістю останнього забезпечити участь свого представника у судовому засіданні. Крім того, позивачем надавались необхідні пояснення по суті спору та виконувались вимоги господарського суду. Дані обставини зазначені в оскаржуваному рішенні, тому в порядку ст. 75 ГПК України господарський суд Запорізької області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
У зв’язку викладеним колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. у справі №20/111/10 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. (повний текст від 25.02.2011р.) по справі №20/111/10 залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Водоканал” м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. (повний текст від 25.02.2011р.) у справі №20/111/10 –залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано примірників-7
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
2-третім особам
1-господарському суду
1-ДАГС