Справа № 2-1484/11

Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Шарапа М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за квартплату та житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

 Позивач КП УЖГ  «Хрещатик» звернувся до суду і просить стягнути солідарно  з  ОСОБА_1 та ОСОБА_2  заборгованість по оплаті   житлово – комунальних послуг в сумі 3 299,78грн.   та відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що співвласникам  квартири АДРЕСА_1  починаючи з травня 2007 року по квітень 2010  року включно  надавались житлово-комунальні послуги, але  відповідачі   не оплачували  їх, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач ОСОБА_1 під час судового розгляду категорично заперечував проти задоволення вимог позивача, вказуючи на те, що відповідач ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 в квартирі не проживають. Він особисто сплачує за послуги на одну особу, яку самостійно нараховує. Крім того, відповідач вважає, що позивач необґрунтовано нараховує йому оплату за житлово-комунальні послуги, завищуючи тарифи.

Відповідач ОСОБА_2 будучи повідомленою про розгляд справи за місцем свого проживання, зареєстрованим у встановленому порядку, в судове засідання не з»явилась, письмових заперечень по суті спору не подала.                  

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача,  вивчивши письмові докази по справі, суд прийшов до наступного.

Пункт  7 Правил користування будинками та прибудинковими територіями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України за №572 від 08.10.1992 р. (зі змінами та доповненнями затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року за № 45), зобов’язує власників, наймачів жилих приміщень оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.          

Згідно ст. 10  ЖК Української РСР громадяни зобов"язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають додержуватись правил користування жилими приміщеннями.   

Згідно ст. 24 цього ж Кодексу житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання житлового фонду і прибудинкової території.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов"язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов"язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов"язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов"язаннями, пов"язаними із спільним майном.   

Відповідно до ст..525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України  зобов’язання  має виконуватись належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 151 Житлового кодексу Української РСР   громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов’язані оплачувати    житлово-комунальні    послуги    у   строки,  встановлені договором або законом.

Під час судового розгляду встановлено, що 27 січня  1994 року органом приватизації  державного житлового фонду Старокиївського району м. Києві було видано свідоцтво про право власності на житло, згідно якого посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності  ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3

27 квітня 2001 року згідно поданої ОСОБА_4 заяви та доданих до неї документів про визначення порядку користування квартирою, позивачем було відкрито ОСОБА_4 особовий рахунок на оплату належної їй 1/4 частини квартири  АДРЕСА_1.

3/4 частин зазначеної квартири залишилась у користуванні  ОСОБА_1,  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що складає загальної площу 61,20 кв. м., з них житлової 28.00 кв. м.

Обслуговування, утримання та надання послуг мешканцям будинку  АДРЕСА_1  здійснює КП УЖГ  «Хрещатик».

Позивачем КП УЖГ  «Хрещатик»  співвласникам - відповідачам по справі  надавалися житлово-комунальні послуги та усі комунальні зручності з травня 2007 року по квітень 2010  року. Плата за утримання будинку та прибудинкової території нараховувалась позивачем в період з травня 2007 року по травень 2009 року відповідно до встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації  №641 тарифів на площу, що належить співвласникам 3/4 частини квартири  АДРЕСА_1, оплата за послуги центрального опалення нараховувалась на  площу відповідно до встановлених тарифів розпорядженням  виконавчого органу Київської міської ради №144 від 12.02.2007р., оплата за холодне водопостачання до встановлення лічильників у квартирі відповідачів нараховувалось згідно встановлених розпорядженням цього ж органу №143 від 12.02.2007р. тарифів. В подальшому  нарахування за утримання будинку та прибудинкової території, центральне опалення та газ здійснювалось позивачем відповідно до встановлених на час їх застосування тарифів виконавчим органом Київської міської ради.

За розрахунком складеним позивачем заборгованість відповідачів складає 3 299,78грн. Зокрема із нарахованих відповідачам на оплату 6 653,95грн. за період з травня 2007 року по квітень 2010  року включно, відповідачами сплачено 3 354,17грн. Тобто несплаченими залишаються послуги на суму 3 299,78грн. У суду відсутні сумніви в достовірності та правильності складеного позивачем розрахунку, оскільки нарахування оплати послуг відповідає встановленим тарифам, площі квартири та кількості зареєстрованих осіб.  

Посилання відповідача ОСОБА_1 на незаконність нарахування позивачем оплати за послуги на три особи, в той час як в квартирі мешкає одна особа, суд відхиляє. Так, позивач здійснює нарахування на кількість осіб зареєстрованих у житловому приміщенні.  Інші нарахування позивач здійснює виходячи з площі об’єкта нерухомого майна. Свої обов»язки  відповідачі по справі в оплаті витрат  пов’язаних із наданням житлово-комунальних послуг повинні нести  в солідарному порядку, як  співвласники частини нерухомого майна, що знаходиться в їх  спільному користуванні та володінні.

Оцінивши в сукупності встановлені обставини справи та норми чинного законодавств, що їх регулюють, суд прийшов до переконання, що вимоги повністю обґрунтовані і підлягають задоволенню, судові витрати відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 15,16, 525, 526  ЦК України, ст. 24 ЖК Української РСР , Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

   Позов задовольнити.

Стягнути  солідарно з  ОСОБА_1 і  ОСОБА_2 на користь  Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик"  заборгованість  за квартплату та житлово-комунальні послуги в сумі 3 299,78грн. (три тисячі двісті дев"яносто дев"ять гривень 78 коп.) та судові витрати в сумі 81грн., а всього 3 380,78грн. ( три тисячі триста вісімдесят гривень 78 коп.)   Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів через районний суд з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі,але не були присутні під час проголошення - в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                            Л. І. Цокол