ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                  УХВАЛА

28 січня 2022 р.Справа №160/1874/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» про забезпечення позову, -  

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена позовна заява, в якій заявлені вимоги:

-    визнати протиправним та скасувати рішення №3218/6/04-36-13-04-10 від 17.01.2022 р. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

Позивач зазначив, що поштовим відправленням №4904701998554 Приватне акціонерне товариство «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» 25.01.2022 р. отримало рішення №3218/6/04-36-13- 04-10 від 17.01.2022 р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, підписане начальником Правобережного відділу по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерієм Холявченко, який визначений як уповноважена особа. Із змісту рішення вбачається, що керуючись п. 95.5 ст. 95 ПК України, вказана посадова особа ТУ ДПС у Дніпропетровській області, вирішила здійснити погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків ПрАТ «ППКІ «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» у банках, органах що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установ. Оскільки ПрАТ «ППКІ «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим всупереч порядку встановленого законом, 26.01.2022 р., ним було подано позовну заяву про визнання його протиправним та скасування разом із заявою про забезпечення позову.

26 січня 2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі.

Також, 26 січня 2022 року Приватне акціонерне товариство «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3218/6/04-36-13-04-10 від 17.01.2022 р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання судовим рішенням у справі законної сили;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області видавати інкасові доручення та вчиняти дії щодо пред`явлення таких інкасових доручень (розпоряджень) банкам, які обслуговують рахунки Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА», на підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3218/6/04-36-13-04-10 від 17.01.2022 р. про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Заявник зазначає, що за оскарженим ним рішенням стягнення здійснюється у безспірному порядку, а тому існує істотний ризик спроби реалізувати це рішення з боку відповідача та направлення ним інкасових доручень до банківських установ, у яких відкрито рахунки позивача.

Крім того, заявнику не зрозуміло, який саме розмір вимог та з приводу якого податку (збору) має на увазі відповідач.

На думку заявника, вказані обставини свідчать про те, що існує очевидна небезпека, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, позивач вважає, що за умови наявності у відповідача можливості безспірного списання коштів, він має інструмент тиску на позивача при розгляді справи, що порушує справедливий баланс між правами сторін.

Дослідивши подану позивачем заяву та доводи, наведені в ній, суд зазначає таке.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями  150,  151 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі - КАС України), які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Частинами першою та другою  статті 150 КАС України  передбачено, що   суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з двох названих обставин.

Відповідно до ч.2  ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста  статті 154 КАС України).

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 (справа №380/5217/20) сформулював правову позицію, згідно з якою, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Для забезпечення позову суд повинен, на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої  статті 150 КАС України.

Відповідно до абз. 2 п.  95.5 ст. 95 ПК України  у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Суд зазначає, що мотиви, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заявник вказує, що існує істотний ризик спроби реалізувати оскаржуване рішення з боку відповідача та направлення ним інкасових доручень до банківських установ, у яких відкрито рахунки позивача.

Проте, вказане твердження заявника саме по собі не свідчить про те, що це може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Між тим, відповідно до п.  95.5 ст. 95 ПК України  контролюючому органу надано право на здійснення заходів щодо погашення платником податків податкового боргу.

До того ж, заявник не надав доказів наявності коштів на рахунках, які можуть бути стягнуті.

Також, заявник не обґрунтував належним чином можливість істотного ускладнення чи унеможливлювання поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заявник також не обґрунтував, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, не навів обставин, що дали б змогу сулу оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Суд зауважує, що, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до  ст. 150 КАС України  зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.03.2021 по справі № 640/7296/19.

Таким чином, позивачем не доведено та документально не підтверджено, а судом не встановлено обставин, які б вказували можливість істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів, або наявність очевидних ознак протиправності рішення.

Між тим, дослідження питання щодо правомірності, чи протиправності оскарженого рішення відповідача буде здійснено під час розгляду справи судом.

Стосовно тверджень заявника, що за умови наявності у відповідача можливості безспірного списання коштів, він має інструмент тиску на позивача при розгляді справи, що порушує справедливий баланс між правами сторін, то вказані доводи не свідчать про наявність, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України обставин, які є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, суд зауважує, що частиною 1 статті 8 КАС України   передбачено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, суд дійшов висновку, що у цьому випадку підстави, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, для забезпечення даного позову - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Проектний і проектно-конструкторський інститут «МЕТАЛУРГАВТОМАТИКА» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя                                                                                 А.В. Савченко