Справа № 1-198/11

В И Р О К

ІМ’ЯМ    УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року                          Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі :

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі:           Шевчук О.В.

за участю прокурора: Курбатової І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Вінниці, українця, громадянин України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше  судимого:

23.10.2001 року Ленінським районним судом м.Вінниці ч.3 ст.185, ч.2 ст.141, ч.1 ст.296, 42 КК України до 3 років і 6 місяця позбавлення волі;

20.02.2004 року Ленінським районним судом м.Вінниці ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

18 червня 2010 року біля 21.40 години ОСОБА_1 проходив біля будинку АДРЕСА_2, де  помітив раніше незнайому ОСОБА_2 із ланцюжком на шиї із золотим кулоном на ньому із зображенням «Казанської божої матері».

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вчинення відкритого викрадення вказаного майна ОСОБА_2  

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 наблизився до ОСОБА_2 та, діючи умисно та відкрито із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої,  шляхом ривка зірвав з її шиї вказаний золотий кулон вартістю –1500 грн., заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді садна на шиї.

Після вчинення злочину ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядились ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій  ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1500 грн.     

            Підсудний ОСОБА_1 в  судовому засіданні свою вину у вчиненні грабежу при зазначених обставинах не визнав та суду пояснив, що в той вечір він разом з ОСОБА_3 прогулювались по мікрорайону «Поділля». На вул..Зодчих він побачив жінку, схожу на його знайому, та він підійшов до неї, розвернув за плечі до себе, але побачив, що то не його знайома і втік. Потерпіла в той час злякалась. В той час він нічого їй не казав та ніяких речей у неї не забирав. Цивільний позов не визнав, шкоду не відшкодував та просив суд його виправдати.

Не дивлячись на повне невизнання своєї вини підсуднім ОСОБА_1, його винуватість у вчиненні грабежу повністю підтверджується показаннями потерпілої, що була допитана в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона в той вечір 18.06.10 вона поверталась додому від матері  і до неї несподівано підбіг підсудний та схопив ланцюжок на її шиї та намагався зірвати, але вона тримала ланцюжок руками, тому він зірвав лише рулончик з ланцюжка  втік. Коли він тікав, то вона кричала, щоб він повернув кулон і зупинився, але він втік. Свій цивільний позов підтримала на матеріальну шкоду –1500 грн. –вартість рулончика золотого і на 50 000 моральної шкоди –стрес, внаслідок якого вона втратила дитину.  Просив суд задовільнити її цивільний позов до підсудного і  покарати його на розсуд суду.

Крім показів потерпілої винуватість  підсудного у скоєнні грабежу  також  підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, що були проаналізовані, а саме:

-          протоколом заяви про злочин ОСОБА_2  від 18.06.10 р.  про    відкрите викрадення у неї із застосуванням сили рулончика золотого (а.с.4);

-          позовною заявою потерпілої ОСОБА_2 на суму матеріальної шкоди –вартості золотого рулончика –1500 грн.  та  моральної шкоди (а.с.17,63);

-          характеризуючими матеріалами на ОСОБА_1  (а.с.55, 106-116);

-          протоколом пред»явлення осіб для впізнання, де ОСОБА_2 впізнала серед пред»явлених осіб ОСОБА_1, як особу, що відкрито заволоділа її рулончиком (а.с.67);  

-          протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, де остання вказала на ОСОБА_1 та показала про обставини вчинення щодо неї  пограбування з його боку та зівання рулончика (а.с.70-71);

-          протоколом відтворення обстановки та обставин події, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 вказала та показала на місці про обставини вчинення грабежу щодо неї підсуднім  із фототаблицею (а.с.93-96);

-          заявою потерпілої  і фотокартками про наявність на її шиї рулончика (а.с.97-98).

Проаналізувавши в сукупності вищенаведені докази, суд вважає, що  винуватість  підсудного ОСОБА_1  у вчиненні відкритого викрадення майна  у потерпілої  ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження як на досудовому слідстві, так і доведена в судовому засіданні.

Так, як протягом досудового слідства, так і в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2  давала повні та хронологічні показання щодо обставин вчинення щодо них злочину.  Зокрема, з їх показань вбачається, що підсудний ОСОБА_1 у вечірній час з-заду  підійшов до потерпілої та зірвав з її шиї золотий рулончик, оскільки усю цепочку зірвати не зміг, заподіявши їй тілесні ушкодження на шиї, що вказує на застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої.

Сам грабіж ОСОБА_1 вчинив відкрито, заволодівши майном потерпілої в її присутності, оскільки він розумів, що він діяв в її присутності, що усвідомлювала злочинність його дій.

Вказані висновки суду повністю узгоджуються та підтверджуються із протоколом очної ставки та впізнання (а.с.67, 70-71), де потерпіла впізнала підсуднього як особу, що вчинила злочин.

Крім того, сам підсудний визнав факт того, що він бачив в той вечір потерпілу, підходив до неї та розвернув її до себе, оскільки вважав її своєю знайомою.  

          Заперечення підсудним ОСОБА_1 взагалі факту вчинення грабежу та його пояснення щодо непричетності до вчинення вказаного злочину та факту лише його несподіваної появи біля самої потерпілої, суд оцінює критично, як спосіб захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за фактично вчинений злочин.

За таких обставин, суд вважає, що дії  ОСОБА_1  необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не небезпечним для життя та здоров»я потерпілої,  вчинений повторно.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь  тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують  та  обтяжують його покарання.

Так, при обранні покарання  ОСОБА_1 суд враховує, що він був раніше  судимий (а.с.106-111), вчинив тяжкий, умисний і корисливий злочин, на обліку в Вінницькій обласній психіатричній лікарні та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері не перебуває (а.с. 112-113).

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є рецидив злочину.

Разом з тим, суд вважає, що в силу ч.1 ст.67 КК України з обвинувачення підсудного ОСОБА_1  таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину повторно, слід виключити, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою злочину.

З урахуванням наведених обставин справи, особи підсудного ОСОБА_1  суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції  його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Потерпілою ОСОБА_2 на досудовому слідстві (а.с.17, 63) до підсудного  було заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

З врахуванням думки учасників процесу, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_2  на суму відшкодування матеріальної шкоди підлягає  задоволенню повністю, оскільки факт викраденого золотого рулончика підтверджено в суді, а позов в частині задоволення –50 000 грн. моральної шкоди слід задовільнити частково на суму –1000 грн., оскільки злочинними діями підсуднього заподіяно моральні страждання та переживання потерпілій в зв’язку з ушкодженням  їх здоров’я і вчинення злочину щодо неї не пов»язано ніяк із втратою нею дитини (а.с.91).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ч.2 ст.186  КК України та призначити йому покарання у виді –чотирьох років і шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід  ОСОБА_1 до набрання вироком законної  залишити без змін –взяття під варту.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з  12.10.2010 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 –задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 кошти матеріальної шкоди в розмірі –1500 гривень у відшкодування збитків, заподіяних злочином та кошти моральної шкоди в розмірі  -  1000 гривень.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний суд м.Вінниці  протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя: