Справа № 1-93/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року                                                                місто Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді Ковальчук Л. В.,

             при секретарі Присяжнюк І. М.,

             за участю захисника ОСОБА_1,

   законного представника потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2009 року близько 14:30 год. ОСОБА_4 рухалась на власному автомобілі марки «Мерседес Бенс»д.н. НОМЕР_1, по вул. Стахурського в напрямку вул. Пирогова в м. Вінниці. Назустріч їй по вул.. Стахурського рухався велосипедист ОСОБА_3 За перехрестям вул. Стахурського - 600-річчя-30-річчя Перемоги в м. Вінниці між автомобілем «Мерседес Бенц», яким керувала ОСОБА_4 та велосипедистом ОСОБА_3 сталося  ДТП, і ОСОБА_3 впав з велосипеда на землю, а автомобіль під керуванням ОСОБА_4 зупинився через кілька метрів від зіткнення. Після зупинки автомобіля ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_3, який на той момент вже підвівся, з метою поцікавитись чи все у нього в порядку, і в цей момент останній, діючі умисно з метою нанесення легких тілесних ушкоджень штовхнув ОСОБА_4 рукою в плече та наніс удар кулаком в обличчя. В результаті отриманих ударів ОСОБА_4 впала на асфальт, поранила долоню та  лікоть лівої руки та обдерла ліве стегно.  

Згідно висновку експерта №2784/3987 від 29.12.2010 року у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми –струсу головного мозку, синця на обличчі зліва, синця з садном в ділянці лівого ліктьового суглобу, саден на долонній поверхні лівої кисті і в ділянці лівого стегна. Дані тілесні ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), групові чи індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразились, могли утворитись за будь-якої послідовності; по давності відповідають строку, вказаному в матеріалах справи –19.07.2009 року.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 пояснив наступне. Він 19.07.2009 р. приблизно в 13:30 годин їхав на велосипеді по проїжджій частині вулиці 30-річчя Перемоги в напрямку вулиці Стахурського. Проїжджаючі перехрестя вулиць Стахурського та 600-річчя він побачив автомобіль «Мерседес»сірого кольору, який стояв на середині проїжджої частини вулиці 600-річчя. Який покажчик повороту горів, і чи горів він взагалі, він не знає, оскільки не звертав на це уваги. Коли він виїхав на перехрестя, автомобіль несподівано почав рух та наїхав на нього, а саме на заднє колесо велосипеда. Внаслідок наїзду він впав з велосипеда, перелетів через капот автомобіля та впав на асфальт. Коли він отямився, то виявив, що сидить на бордюрі на вулиці 30-річчя Перемоги. Хтось переніс його велосипед до нього, але хто саме, вказати не може. Автомобіль після наїзду не зупинився, а проїхав приблизно 30-40 метрів. До ОСОБА_4 він не підходив, її не бив. Під час ДТП він отримав чисельні тілесні ушкодження.

Коли він впав до нього спочатку ніхто не підходив, пам’ятає, що декілька секунд він намагався підвестись, однак як опинився на тротуарі не пам’ятає, до нього в той момент підійшла повна жінка, вдягнена у червону футболку. Внаслідок ДТП у нього виник струс головного мозку, забій черевної порожнини, коліна, тазового суглобу, плеча та спини.

Працівники ДАІ не встановлювали місце зіткнення, тому не можливо встановити як саме він рухався та де саме його вдарив автомобіль. Після зіткнення авто проїхало перехрестя та зупинилось від нього за 30-40 метрів.

Не зважаючи на не визнання своєї вини підсудним суд вважає, що його винність у вчиненні інкримінованого йому злочинну підтверджується показаннями потерпілої, свідка та експерта, допитаних в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила наступне. Вона 19.07.2009 р. їхала на своєму автомобілі «Мерседес Бенц»по вул.. Стахурського в напрямку вул. Пирогова. Під час проїзду перехрестя вулиць Стахурського, 600-річчя та 30-річчя Перемоги, вона побачила велосипедиста, який їхав в зустрічному напрямку, і несподівано різко звернув ліворуч, тобто в її бік. Вона не встигла відреагувати та наїхала на нього, однак одразу загальмувала та зупинилася приблизно через 10 метрів, оскільки швидкість в неї була невеликою. Вона дуже злякалася, в неї затрусилися руки, вона вийшла із машини, щоб поцікавитися, чи не травмувався велосипедист, а він підвівся з землі, підійшов до неї, штовхнув її в плече та кулаком з силою вдарив в обличчя. Від удару вона перекрутилася на місці та впала на асфальт. В цей час до них підійшла жінка, яка стала казати велосипедисту, щоб він припинив її бити, вона також просила не бити її, бо в неї маленька дитина. Велосипедист, як тепер вона знає ОСОБА_3, сів на тротуар та став телефонувати в ДАЇ.

Внаслідок нанесеного ОСОБА_3 удару вона отримала тілесні ушкодження у вигляді  струсу головного мозку, в неї були подерті долоня руки, лікоть та стегно, оскільки вона впала на асфальт, а також вона перенесла моральні страждання, через те, що вона була принижена як жінка, як людина, на той час в неї була двомісячна дитина, після перенесеного шоку, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 в неї від нервування пропало молоко, і дитина опинилася на штучному вигодовуванні, що негативно відобразилося на її здоров’ї, вона сама втратила спокій і певний час не могла жити в звичному режимі, перенесла фізичний біль, змушена була лікуватися, витрачати кошти на ліки та час на відвідування лікарів, а також судові засідання. Свою моральну шкоду вона оцінює  в 15000 грн.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду повідомила наступне. Точної дати вона не пам’ятає, але це було літо, тепло, і вона стояла на зупинці маршрутного таксі на вул. 600-річчя і чекала маршрутку. В цей час вона боковим зором побачила, як автомобіль «Мерседес»наїхав на велосипедиста. Наїзд відбувся на вулиці Стахурського вже за перехрестям з вулицею 600-річчя в напрямку ДПІ у м. Вінниці. Саме зіткнення вона не бачила, не звертала уваги і на те, звідки рухався «Мерседес», але коли вона побачила, що велосипедист впав, вона стала йти до нього, щоб взнати, чи потрібна йому допомога. В цей час вона побачила, як із «Мерседеса»вийшла молода дівчина, як вона тепер знає це була ОСОБА_4, яка була дуже схвильована, бліда, в неї трусилися руки. ОСОБА_4 зі словами «я не хотіла»наблизилася до велосипедиста, як вона знає тепер це був ОСОБА_3, а він став підводитися з землі і в цей момент різко вдарив ОСОБА_4 кулаком в обличчя. Від удару ОСОБА_4 перекрутилася на місці і впала на землю, потім вона бачила в неї подряпини на руці і нозі. Вона стала говорити ОСОБА_3, «навіщо ти її б’єш?», а він їй відповів:, «А що робити, дивись, чи дивіться, що вона наробила.» ОСОБА_4 теж стала говорити, що в неї маленька грудна дитина, щоб ОСОБА_3 її не бив. Після цього він став телефонувати в ДАЇ, взявся руками за голову, відійшов та сів на тротуар, а якісь чоловік взяв з дороги велосипед та приніс до нього. Крім неї та ОСОБА_4 жінок на місці пригоди не було.

Після зіткнення підсудний не втрачав свідомість, просто потім піднявся відійшов та сів на землю, обпершись на тополю.

Також зазначила, що вона того дня була вдягнена у червону футболку.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 плвністю підтвердила свій висновок №2784/3987 від 29.12.10 р., суду пояснила, що судово-медичне обстеження ОСОБА_4 проводила також вона та експерт ОСОБА_8, всі виявлені в ОСОБА_4  тілесні ушкодження були відображені в акті СМО, а в подальшому і у висновку експертизи, яка проводилася по медичним документам. При першому зверненню у експертну установу ОСОБА_4 повідомила, що травми їй наніс велосипедист, про це також зазначено в акті СМО. Тілесні ушкодження ОСОБА_4 отримала внаслідок контактуючої дії твердих тупих предметів або предмета, при чому неодноразової дії, судячи по локалізації тілесних ушкоджень.

Крім показань потерпілої, свідка та експерта винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується доказами, зібраними в ході судового слідства, а саме:

-          скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_4 №29768 від 09.02.09 р., згідно якої 19.07.09.  близько 14:30 годин ОСОБА_9 наніс їй декілька ударів , внаслідок чого вона отримала легкі тілесні ушкодження та змушена була звертатися за лікуванням, крім того в неї зникло молоко і вона не могла годувати двомісячну дитину груддю (а. с. 1);

-          постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.07.2009 р., в якій зазначено, що 19.07.2009 р.  близько 14:30 годин велосипедист наніс ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження (а.с. 6);

-          випискою із історії хвороби ОСОБА_4 (а.с. 7);

-          Заявою  ОСОБА_4 від 19.07.2009 року, згідно якої 19.07.2009 року о 14:30 год. невідома особа поблизу перехрестя вул. 600-річчя –Стахурського нанесла їй тілесні ушкодження;

-          Актом судово-медичного дослідження (обстеження) №2016 від 20.07.2009 року, згідно якого у ОСОБА_4 при судово-медичному обстеженні були виявленні тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі зліва, синця з садном в ділянці лівого ліктьового суглобу, саден на долоні лівої кисті і лівому стегні, що належать до легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в термін, вказаний обстежуваною, тобто 19.07.2009 року;

-          Медичною карткою  №6861 стаціонарного хворого ВОПНЛ ім Ющенка, згідно якої ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні ВОПНЛ ім. Ющенка з 20.07.2009 року по 28.07.2009 року з діагнозом: гострий період закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, вегето-судинний синдром по змішаному типу;

-          Висновком експерта №2784/3987 від 29.12.2010 року, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми –струсу головного мозку, синця на обличчі зліва, синця з садном в ділянці лівого ліктьового суглобу, саден на долонній поверхні лівої кисті і в ділянці лівого стегна. Дані тілесні ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), групові чи індивідуальні особливості яких у властивостях ушкоджень не відобразились, могли утворитись за будь-якої послідовності; по давності відповідають строку, вказаному в матеріалах справи –19.07.2009 року.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_3 була повністю доведена в судовому засіданні.

Суд критично розцінює показання підсудного ОСОБА_3 про те, що тілесні ушкодження потерпілій він не наносив та взагалі втрачав свідомість у зв’язку з чим нібито й повністю не пам’ятає події після зіткнення. Суд вважає, що таким чином підсудний намагається уникнути кримінальної та цивільно-правової відповідальності. Показання  підсудного цілком спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_4 та показаннями свідка ОСОБА_10, яка була на місці події та у якої підстав викривляти обставини справи немає. Показання потерпілої та свідка цілком узгодженні між собою, логічні та послідовні. Із них вбачається, що після ДТП ОСОБА_4 вибігла з автомобіля до ОСОБА_3 з метою зясувати його стан після наїзду, а той, на думку суду, на ґрунті раптово виниклої агресії, переконаний, що у зіткненні винна саме ОСОБА_4, наніс останній удар кулаком в обличчя, як про це зазначає потерпіла, від чого вона впала і отримала легкі тілесні ушкодження. Отримані ОСОБА_4 тілесні ушкодження були зафіксовані в акті СМО, а в подальшому підтверджені висновком судово-медичної експертизи, їх характер та локалізація цілком узгоджується з викладеними потерпілою та свідком обставинами події.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

При визначені  виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді обмеження волі та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Потерпілою ОСОБА_4 в скарзі було заявлено цивільний позов на загальну суму 15559 грн., із якої 559 грн. становить майнова шкода, 15000 грн.  - моральна шкода, а також позивач просила стягнути понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. Позовні вимоги в частині стягнення  майнової шкоди мотивовані тим, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень вона була вимушена звернутись за медичною допомогою та купувати ліки, в частині стягнення моральної шкоди –тим, що вона зазнала значних моральних страждань, на той час у неї була грудна  дитина, яка потребувала грудного годування, проте внаслідок пережитого стресу грудне молоко у неї зникло, її психічний стан також негативно вплинув й на її дитину.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 свої вимоги підтримала, пояснила, що під час нанесення ОСОБА_3 ударів вона була принижена як жінка та як людина, сильно перенервувала, відчула фізичний біль, в подальшому було зруйновано звичний ритм її життя, вона змушена була лікуватися, витрачати свій час на відвідування лікарень,  з’являтися в судові засідання.

В судовому засіданні ОСОБА_3 цивільний позов не визнав.

Захисник підсудного ОСОБА_1 заперечив проти задоволення цивільного позову.

Представник потерпілої ОСОБА_2 просила позов задовольнити повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, вважає, що цивільний позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення моральної шкоди в сумі 15000 грн., оскільки потерпіла обґрунтувала та повністю довела свої вимоги, вона дійсно була принижена як людина та як жінка, тому що побиття її було у людному місці в обідню пору, відчула фізичний біль внаслідок отриманих травм, змушена була лікуватися, що підтверджується копією виписки із її історії хвороби. Однак суд вважає, що вимоги про стягнення майнової шкоди потерпілою доведені не були, оскільки понесені витрати на лікування не підтверджуються жодними належними платіжними документами. Суд також вважає, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу потерпілою також не доведена, оскільки в матеріалах справи міститься лише угода про надання правової допомоги, а квитанції про фактичну оплату даних послуг суду надано не було.   

На підставі викладеного та керуючись ст. 323, 324 КПК України, ст.  65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 п'ятнадцять тисяч гривень завданої моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.         

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: