1-136/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011  року                                                                  місто Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

при секретарі Присяжнюк І.М.,

за участю прокурора  Степанова Д.В.,

захисників  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого різноробочим на НПП «Руслана», одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого: 10.01.2005 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 186, ст. 75 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого оператором на ВКП «Рошен», неодруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,  раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2010 року приблизно о 21 годині ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в дворі будинку № 65, що по вул. Першотравневій в м. Вінниці, вживали спиртні напої. В цей час в ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували в стані алкогольного сп’яніння, виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_7 Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_4 почав сварку з ОСОБА_7, в ході якої наніс останньому удар рукою в обличчя, та в подальшому разом з ОСОБА_5 почали наносити численні удари руками та ногами по різним частинам тіла. В результаті отриманих ударів ОСОБА_7 впав на землю та втратив свідомість. Після чого, доводячи свій спільний злочинний умисел до логічного завершення, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, скориставшись тим, що ОСОБА_7 втратив свідомість, витягли з кишені штанів, в які був одягнений останній, гроші в сумі 600 грн. та мобільний телефон марки «Соні Еріксон W810i», вартістю 800 грн., в якому знаходилась СІМ карта мобільного оператора «Лайф», вартістю 25 грн., що належали ОСОБА_7 Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з місця події зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завдали ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 1425 грн.

В ході нападу на ОСОБА_7 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяли йому  згідно висновку судово-медичної експертизи №1841 від 13.09.2010 року тілесні ушкодження, які були виявлені при обстеженні 14.07.10 р., а саме: садна на голові, тулубі, руках та ногах, забита рани на лівій кисті, синці на голові, грудній клітці і лівій руці, крововилив під слизову оболонку на верхній губі, які належать до легких тілесних ушкоджень, що виникли від дії твердого тупого предмету (предметів) в межах від однієї до трьох діб до моменту обстеження.

В подальшому ОСОБА_6 14.07.2010 року близько 17 години поблизу ринка «Супутник», що знаходиться по вул. Грушевського в м. Вінниці, зустрівся із раніше знайомим йому ОСОБА_4, від якого дізнався, про викрадений останнім у ОСОБА_7 мобільний телефон «Соні Еріксон W810i». В цей момент у нього виник злочинний умисел, спрямований на збут даного мобільного телефону, завідомо отриманого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочинним шляхом. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 за відсутності при собі власного паспорту, попросив про допомогу свого знайомого на ім’я ОСОБА_2, у якого паспорт був в наявності, та з його допомогою збув до ломбарду «УКВ»вищевказаний мобільний телефон, достовірно знаючи про те, що він викрадений ОСОБА_4 у ОСОБА_7  

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, дав суду непослідовні нелогічні пояснення, зокрема пояснив, що того дня він їхав з лікарні, де знаходилась його дружина, і в той час йому зателефонували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вони домовились зустрітись у парку, що в подальшому й зробили. У парку вони зустріли ОСОБА_7, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, останній у магазині купив горілку та пиво, і вони разом пішли у двори розпивати вказані спиртні напої. Потерпілий дуже швидко сп’янів, постійно кричав та лаявся, тому вони попросили його поводити себе тихіше, і він заспокоївся на перний час. Потім знову почав шуміти, після чого він дав йому ляпаса, потерпілий на деякий час заспокоївся, але згодом знову почав кричати, на зауваження не реагував. На той час вони йому вже не наливали спиртного. Він знову дав йому ляпаса ОСОБА_7 і той впав, потім ще й ОСОБА_5 дав йому ляпаса, потерпілий сп’янів остаточно, почав кричати та лаятись. Він знову дав йому ляпаса, потерпілий знову впав, з його кишені висунулись гроші та гаманець. Він їх забрав, показав ОСОБА_7 та сказав, що забирає їх на зберігання та віддасть наступного дня, коли той протверезіє. Потім він з телефону ОСОБА_7 набрав його дружину, але не зміг додзвонитись, і вони пішли з місця події, а потерпілий залишався сидіти.

Вони пропонували ОСОБА_7  піти з ними, однак той відмовився, сказав, що ще трохи посидить.

Наступного дня він не повернув потерпілому гроші та телефон, оскільки його дружина знаходилась у лікарні, і йому необхідні були гроші, тому телефон здав у ломбард, а гроші витратив.

Коли відходили від потерпілого, то він ОСОБА_5 дав 200 грн., коли здав до ломбарду телефон –не пам'ятає, але здавав за допомогою знайомого ОСОБА_6, оскільки своїх документів тоді не мав. Телефон здати начебто запропонував ОСОБА_6, але точно про це не стверджував.  Отримані гроші за телефон він залишив собі. Наступного дня він мав отримати гроші, хотів викупити телефон та все повернути потерпілому. Чітко пояснити звідки у потерпілого взялись значні тілесні ушкодження не зміг, але зазначив, що при них він декілька разів падав. Потерпілий в той вечір був вже дуже п’яним та не тримався на ногах. Він з ним відходив на 5-7 метрів щоб заспокоїти.

Крім того стверджував, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не бачили, як він брав гроші та телефон у ОСОБА_7, оскільки в той момент знаходились в стороні.  Про те, що ОСОБА_7 може продовжувати шуміти після того, як вони підуть, та як останній добереться додому без грошей та телефону, він не подумав.

Також зазначив, що ОСОБА_5 у той день просив, щоб він позичив йому гроші, але у нього їх тоді не було, тому він відповів, що позичить, коли отримає зарплатню.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, дав суду непослідовні нелогічні пояснення, зокрема пояснив, що він з іншими підсудними та потерпілим зустрівся у парку, потерпілий пішов до магазину та придбав горілку. У дворі вони випили по 2 стопки, після чого потерпілий почав кричати, вони хотіли його заспокоїти, дали два ляпаси, потім він відійшов у бік від потерпілого. Згодом до нього підійшов ОСОБА_4 та дав йому 200 грн., останній не казав, кому ці гроші належать. Того дня до зустрічі з потерпілим він у ОСОБА_4 просив позичити гроші, але той йому нічого конкретно не відповів.

Коли вони пішли з двору, то він бачив у ОСОБА_4  телефон, але не знав, що телефон йому не належить.

Крім того зазначив, що протокол його допиту на досудовому слідстві читав та підписував, однак стверджував, що слідчому він не зазначав, що згодом зрозумів, що телефон та гроші не належать ОСОБА_4, а належать потерпілому.

Також вказував, що вони не пішли з двору після того як потерпілий почав кричати, оскільки думали, що той заспокоїться, ляпаси йому давали на тому ж місці, де розпивали алкогольні напої з метою припинити галас, який здіймав ОСОБА_7, тому що не хотіли заважати мешканцям будинку. Він бачив як ОСОБА_4 забирав у потерпілого телефон та гроші, але з ним про це не домовлявся. Про те, що гроші, які йому дав ОСОБА_4, останньому не належали, дізнався лише від працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, суду пояснив, що він був з іншими підсудними у парку, вони зустріли потерпілого, який був на підпитку, після чого вони всі разом пішли у двір, де розпивали горілку, потерпілий почав кричати та шуміти. Він бачив як йому дали ляпаса, але не бачив як у нього забирали гроші та телефон, оскільки стояв в стороні і спілкувався з іншими хлопцями. Потім вони залишили підсудного, він пішов додому. На наступний день він зустрівся з ОСОБА_4, і той показав йому телефон, вони вирішили здати його у ломбард. На наступний день хотіли забрати, але їх затримали працівники міліції. Телефон у ломбард здавали за допомогою документів, які надав його знайомий. До того ОСОБА_4  попросив його приїхати на ринок «Супутник», дав йому там телефон та попросив зателефонувати на певний номер, як з’ясувалось, то був номер телефону дружини потерпілого, але на дзвінки вона не відповідала, тому вони  вирішили на один день здати телефон щоб попити пива, оскільки грошей на той час у них не було. В той час вони зустріли його знайомого, який їм допоміг здати телефон до ломбарду. На отримані гроші вони випили пива, наступного дня хотіли телефон забрати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 підтримав показання, які він давав на досудовому слідстві, суду пояснив, що у той день, точної дати він вже не пам’ятає, зустрівся з друзями у парку і десь через пів години помітив ОСОБА_5, ОСОБА_4  та ОСОБА_6 й підійшов до них. На той час він  лише знав  ОСОБА_4, з яким вже знайомий 8 років та перебував у приятельських стосунках, та ОСОБА_6 Перед зустріччю з підсудними, він випив пляшку пива та 50 грам горілки, проте п’яним не був та повною мірою усвідомлював свої дії. Вони разом пішли до магазину та придбали горілку, після чого пішли у двори її розпивати. Зазначив, що він можливо себе поводив неадекватно, чи когось образив, через що у нього з ОСОБА_4 й виник конфлікт, під час якого вони почали один одному наносити удари. На весь двір, як стверджують підсудні, він не галасував, та хоча його й трохи хитало після вжитого з підсудними алкоголю, однак сам по собі він не падав, та міг триматись на ногах.

Першим удар наніс ОСОБА_4 долонею по його щоці, поряд стояв ОСОБА_5, який його теж вдарив 2-3 рази, чим саме той його бив він не бачив, оскільки прикривався руками. Однак внаслідок отриманих ударів спустився по стінці донизу, удари наносили протягом декількох хвилин та припинили побиття після того як дістали з лівої кишені належні йому гроші в сумі 600 грн. та мобільний телефон, однак хто саме це зробив він не бачив, але відчував, що належне йому майно саме витягли з кишені, що відбувалося в подальшому він не може сказати.  Отямився він о перший годині та пішов на таксі.

Загалом з підсудними він розпив пляшку горілки ємкістю 0,5-0,7 літра, але з ними були ще якісь хлопці, крім підсудних. Особисто він випив близько 100-130 грамів.

Коли давав показання слідчому –пам’ятав краще, але йому було погано, оскільки він був п’яним, тому події пам'ятає неповно. У дворі вони вживали спиртні напої з 19 по 21 год., отямився він о 1 год. ночі та пішов до таксі, в якому стані він перебував та що з ним відбувалось з 21 по 1 год. він не пам’ятає, проте зазначив що протягом усього цього часу знаходився на тому місці де його пограбували.

Також зазначив, що на даний час претензій до підсудних не має.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що він знає всіх підсудних, не знає лише потерпілого. Він разом з підсудними гуляв у парку, вони пили пиво і через деякий час до них підійшов потерпілий, який на той час вже був випивший, що вбачалось з його поведінки та запаху з ротової порожнини, та запропонував купити горілки, що вони і зробили у магазині «Козак», після чого пішли пити у двір. Потерпілий постійно щось кричав, нецензурно лаявся, вони по черзі пробували його заспокоїти, що інколи вдавалось, проте згодом той знову починав галасувати. При ньому потерпілого ніхто не бив. Всього він випив 2-3 стопки, після чого йому стало погано, і він пішов додому. Також доповнив, що потерпілий був знайомим ОСОБА_4

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду пояснила, що підсудний ОСОБА_4 її чоловік, інших підсудних вона теж знає, не знає лише потерпілого. Одного дня до неї зателефонував хлопець та попросив покликати чоловіка, але на той час її чоловіка вже затримали працівники міліції, тому вона сама зустрілась з тим хлопцем, який їй віддав мобільний телефон та пояснив, що її чоловік мав зателефонувати до нього та забрати з ломбарду телефон, який мав би  потім віддати потерпілому.

Зазначила, що на той час вона лікувалась, і їм були необхідні гроші.

Винність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів також підтверджується доказами, зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- заявою ОСОБА_7 від 13.07.2010 року, згідно якої хлопці на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 12.07.2010 року близько 21 години в дворі будинку №65, що по вул. Першотравневій в м. Вінниці нанесли йому тілесні ушкодження та заволоділи належними йому грошива в сумі 600 грн. та мобільним телефоном «Соні Еріксон W800i»(а.с. 2);

- протоколом огляду місця події від 14.07.2010 року, згідно якого в приміщенні Ленінського РВ за адресою: м. Вінниця, вул. Прогова 4, у ОСОБА_4 було виявлено з правої кишені штанів сім карту мобільного оператора «Лайф», що знаходилась у викраденому ним та ОСОБА_5 шляхом застосування фізичного тиску у ОСОБА_7 мобільному телефоні «Соні Еріксон W800i»(а.с. 5);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 23.07.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 зазначив що він розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після чого ОСОБА_4 вдарив його рукою по обличчю й почав разом з ОСОБА_5 наносити удари ногами та руками по різним частинам тіла внаслідок чого ОСОБА_7 присів поблизу сітки огорожі та закривався руками, а хтось з осіб, що наносили йому удари, заліз у кишеню його штанів та витяг звідти телефон та гроші, в цей момент він почув голос ОСОБА_4, який сказав : «у нього ще й гроші є», після цього ОСОБА_7 отримав значний удар в голову та втратив свідомість, а коли прийшов до тями поряд нікого не було, ОСОБА_6, в свою чергу, показання ОСОБА_7 підтримав частково, не підтримав лише те, що ОСОБА_7 втрачав свідомість, пояснив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нанесли ОСОБА_7 декілька ударів долонею по обличчю з метою заспокоїти його, про те, що ОСОБА_4 забрав у ОСОБА_7 мобільний телефон він дізнався лише наступного дня, ОСОБА_7 наполягав на своїх показаннях (а.с.41-42);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від 23.07.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 зазначив що він розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після чого ОСОБА_4 вдарив його рукою по обличчю й почав разом з ОСОБА_5 наносити удари ногами та руками по різним частинам тіла внаслідок чого ОСОБА_7 присів поблизу сітки огорожі та закривався руками, а хтось з осіб, що наносили йому удари, заліз у кишеню його штанів та витяг звідти телефон та гроші, в цей момент він почув голос ОСОБА_4, який сказав : «у нього є гроші», після цього ОСОБА_7 отримав значний удар в голову та втратив свідомість, а коли прийшов до тями поряд нікого не було, ОСОБА_4 показання ОСОБА_7 не підтвердив та пояснив, що на той час, як вони зустрілися ОСОБА_7 вже був п’яним, коли вони зайшли у двір розпивати спиртні напої, то ОСОБА_7 почав кричати, нецензурно висловлюватись, не тримався на ногах, вони намагались його заспокоїти, але ОСОБА_7 не реагував, після чого вони почали заспокоювати його фізичним впливом, шляхом нанесення ляпасів по обличчю, і внаслідок чергового ляпасу ОСОБА_7 відійшов від огорожі та впав, в цей момент у нього з лівої кишені вилетів мобільний телефон, який він підняв щоб ОСОБА_7 його не втратив, однак планував віддати наступного дня, про що повідомив власника, а в той час як підіймав телефон, то побачив, що у ОСОБА_7 з кишені штанів стирчать гроші, які він також витяг та забрав й поділився ними з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, після чого вони разом пішли додому, ОСОБА_7 свідомості не втрачав, на питання ОСОБА_7 чому наступного дня коли його дружина телефонувала на його номер, він був ввімкненим, але трубки ніхто не підіймав, ОСОБА_4 відповів, що насправді ніхто на телефон не дзвонив та смс повідомлень на нього він не отримував (а.с. 45-46);

- актом судово-медичного обстеження (дослідження) №1569 від 03.08.2010 року у ОСОБА_7 були виявленні тілесні ушкодження у вигляді саден на голові, тулубі, руках та ногах, забитої рани на лівій кисті руки, синців на голові, грудній клітці і лівій руці, крововиливу під слизову оболонку на верхній губі, що належать до легких тілесних ушкоджень, та виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в строк вказаний обстежуваним - 12.07.2010 року (а.с. 64);

- протоколом виїмки від 09.09.2010 року, згідно якого у ОСОБА_11 було вилучено викрадений у ОСОБА_7 мобільний телефон «Соні Еріксон W800i»(а.с. 82);

- протоколом пред’явлення предметі для впізнання від 14.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_7 впізнав викрадений у нього мобільний телефон «Соні Еріксон W800i»(а.с. 85);

- висновком експерта №1841 від 13.09.2010 року, згідно якого у ОСОБА_7 при обстеженні 14.07.2010 року виявлено садна на голові, тулубі, руках та ногах, забиту рана на лівій кисті руки, синці на голові, грудній клітці і лівій руці, крововилив під слизову оболонку на верхній губі, що належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) в межах від 1-ї до 3-х діб до моменту обстеження (а.с. 97);

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів була доведена на досудовому слідстві та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Підсудний ОСОБА_6 як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, давав чіткі показання, його вина повністю підтверджена й доказами, зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні.

Показання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5  щодо відсутності у них умислу на розбій, суд розцінює критично.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні стверджував, що тілесні ушкодження потерпілому він з ОСОБА_5 наносили лише з метою заспокоїти потерпілого через його неадекватну поведінку, а коли той упав від отриманого удару, то телефон та гроші в нього випали самі, які він в подальшому забрав із собою з метою запобігти втраті даного майна потерпілим, а наступного дня не відав майно, оскільки його дружина на той час хворіла і їм потрібні були кошти, через що телефон він разом з ОСОБА_6 здали до ломбарду.

Ці показання на думку суду є нелогічними вони спростовуються як показаннями самих же підсудних, так і іншими доказами. Так підсудний ОСОБА_4 стверджував, що забрав телефон та гроші для того, щоб потерпілий їх не загубив, тому що був сильно п’яним, нібито таким чином піклуючись про потерпілого, і в той же час залишив його самого лежати фактично без свідомості на місці події, не залишивши йому навіть грошей на транспорт додому, і більш того, частину грошей потерпілого віддав ОСОБА_5 . В., нібито у займи, тобто розпорядився чужим майном на власний розсуд, що свідчить про те, що умисел його був направлений саме на відкрите заволодіння чужим майном. Нелогічні ствердження ОСОБА_4 про те, що майно, яке він узяв у потерпілого він мав на меті повернути, так як в подальшому він же пояснив, що майно не повернув, а розпорядився ним на власний розсуд з корисливого мотиву, адже гроші  він хотів витратити на лікування своєї дружини.

  ОСОБА_5 в судовому засіданні стверджував, що удари потерпілому він також наносив, однак як і ОСОБА_4, лише з метою заспокоїти потерпілого, при цьому бачив, як ОСОБА_4 узяв телефон та гроші в потерпілого, після чого ОСОБА_4 одразу ж, по дорозі додому, дав йому суму грошей, яку він нібито просив надати у займи раніше.

Ці показання на думку суду є також непереконливими, адже потерпілий ОСОБА_7 стверджував, що перед тим, як він перестав усвідомлювати, що відбувається і ОСОБА_4 і ОСОБА_5 били його по різним частинам тіла, а він лежав на землі, прикривався руками і відчув, що в нього забирають із кишені телефон та гроші. Тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_5, подолавши опір потерпілого, заволоділи його майном та розпорядилися ним на власний розсуд, залишивши потерпілого, який є їх товаришем, пригощав їх спиртним, пізно ввечері, навіть не переконавшись, що його життю та здоров’ю нічого не загрожує.  

Суд також вважає, що показання підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що вони дали кілька ляпасів потерпілому, є направдивими та спростовуються як показаннями самого потерпілого ОСОБА_7, який стверджував, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 били його по різним частинам тіла, так і висновком експерта №1841 від 13.09.2010 р., згідно якого в потерпілого мали місце чисельні тілесні ушкодження на голові та різних частинах тіла.

Як вбачається із показань ОСОБА_7, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 діяли цілком узгоджено, що свідчить про наявність попередньої змови на відкрите заволодіння чужим майном, а жорстокість, з якої підсудні поводилися з потерпілим, адже вони били його, доки він не втратив свідомість, дає суду підстави вважати, що їх умисел був направлений саме на розбійний напад з метою заволодіти майном потерпілого.

Дії ОСОБА_4 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_5 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_6 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ст. 198 КК України, як заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

          Зокрема судом враховано, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, однак на момент вчинення злдочину вважається особою раніше не судимою (а.с. 130), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенка та Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія»не перебуває (а.с. 131, 132), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 133).

          Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_4, суд вважає наявність в нього малолітньої дитини.

Обставиною, що  обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.

Судом враховано, що ОСОБА_5 раніше не судимий (а.с. 120), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенка та Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія»не перебуває (а.с. 121, 122).

          Обставин, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_5, судом не встановлено.

Обставиною, що  обтяжує  покарання підсудного ОСОБА_5, суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.

Судом враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий (а.с. 71), на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. Ющенка та Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія»не перебуває (а. с. 72, 73).

          Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_6, суд вважає визнання своєї вини, щире каяття.

Обставин, що  обтяжують  покарання підсудного ОСОБА_6, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Суд вважає, що речові докази по справі, що були передані під розписку потерпілому ОСОБА_7 та його дружині ОСОБА_12 слід залишити потерпілому ОСОБА_7

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України, суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому  покарання у виді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності  майна в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 01.03.2011 р., врахувавши у відбуте покарання строк утримання під вартою з 14.07.2010р . по 10.09.2010 р.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому  покарання у виді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності  майна в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 01.03.2011 р., врахувавши у відбуте покарання строк утримання під вартою з 14.07.2010р . по 10.09.2010 р.

ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, та призначити йому  покарання у виді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6  від відбування покарання з іспитовим строком два роки.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи при УМВС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін –підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме сім карту мобільного оператора «Лайф», що була передана під розписку дружині потерпілого ОСОБА_12 та мобільний телефон «Соні Еріксон W800i», що був переданий під розписку потерпілому ОСОБА_7, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту отримання копії вироку.

Суддя: