донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.04.2011 р. справа №29/143пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача:Матушевська Л.В. по дов.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ
на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. (повний текст від 28.02.2011р.) у справі №29/143пд (суддя Риженко Т.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондиціонер ЛТД” м. Краматорськ
про визнання договору від 03.09.09р. №5544821 таким, що укладений з порушенням діючого законодавства
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондиціонер ЛТД” м. Краматорськ, про визнання недійсним договору від 03.09.09р. №5544821 як таким, що укладений з порушенням діючого законодавства.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. у задоволенні позову відмовлено.
Свій висновок щодо відмови у задоволенні позову господарський суд обґрунтував, посилаючись на приписи ст.ст. 11, 203, 207, 215, 241 ЦК України, зазначивши, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають, оскільки саме на виконання умов спірного договору відповідачем було отримано поставлений товар згідно наявних в матеріалах справи довіреностей, а також здійснено його часткову оплату, тобто позивачем були здійснені дії, які свідчать про схвалення ним спірного договору поставки.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. у справі №29/143пд скасувати та задовольнити позовні вимоги ВАТ “Енергомашспецсталь” у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки при винесенні оскаржуваного рішення ним не досліджено у повному обсязі всіх обставин справи та не надано правову оцінку обставинам, що містяться у позовній заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач у зв’язку із вчиненням позивачем дій, що свідчать про схвалення спірної угоди, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №00288745.
За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
03.09.09р. позивач, Відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь”, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондиціонер ЛТД”, уклали договір поставки №5544821.
За умовами даного договору відповідач зобов’язався передати у власність позивача продукцію (товар), а позивач зобов’язався прийняти цей товар та оплатити його.
У позовній заяві позивач стверджує, що при укладенні договору від імені Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” виступав генеральний директор Ефимов Максим Вікторович, який діяв на підставі статуту, однак підписаний спірний договір та специфікація №1 до нього виконавчим директором –першим заступником генерального директора ОСОБА_1, який не мав на це відповідних повноважень, у зв’язку з чим просить суд визнати договір №5544821 від 03.09.09р. недійсним як таким, що укладений з порушенням діючого законодавства.
За статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до Роз’яснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
У позовній заяві позивач стверджує, що спірний договір був підписаний не генеральним директором Єфимовим М.В., а виконавчим директором –першим заступником генерального директора ОСОБА_1, який не мав на це відповідних повноважень.
Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач видав довіреності на отримання товару за спірним договором №2654 від 04.11.09р. та №2802 від 24.11.09р., за якими він отримав від відповідача товар за видатковими накладними №00000077 від 04.11.09р. на суму 60 120,00грн., та №РН-0000052 від 25.11.09р. на суму 65 070,00грн., а також здійснив часткову оплату даного товару в загальній сумі 70 000,00грн., що підтверджується банківськими виписками.
Наведене свідчить про те, що позивач в подальшому схвалив оспорюваний правочин, а отже відсутні будь-які підстави для визнання оспорюваного договору недійсним у зв’язку з підписанням його особою, яка не мала на це повноважень.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству, позивач не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності правових підстав для визнання спірного договору недійсним, тобто не довів ті підстави, на які він посилається як на підставу позову, у зв’язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. у справі №29/143пд ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. (повний текст від 28.02.2011р.) по справі №29/143пд залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2011р. (повний текст від 28.02.2011р.) у справі №29/143пд –залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано примірників-5
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС