АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Височанська Н. К.
Суддів: Ружила О.А., Міцнея В.Ф.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період 2006-2008 роки, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі на постанову Кіцманського районного суду від 24 листопада 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2009 року ОСОБА_1 подала позов до управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період 2006-2008 роки.
Вказувала на те, що вона є пенсіонером за віком та має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач, посилаючись на п.12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та п.41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”, які рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнані неконституційними, це підвищення йому в повному розмірі не виплачує.
За 2006 –2008 роки йому не доплатили 3891 грн. 90 коп.
Просила суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі неправомірними та стягнути з відповідача на його користь недоплачені суми щомісячного підвищення до пенсії за 2006 -2008 роки.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління ПФУ у Кіцманському районі по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Управління ПФУ у Кіцманському районі зобов’язано здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління ПФУ у Кіцманському районі просить постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1 в позові відмовити.
Вважає, що суд порушив норми матеріального права. Посилається на те, що постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 було визначено порядок і розміри підвищення до пенсії дітям війни. Суд не застосував вказану постанову.
Вказує на відсутність коштів у Пенсійному фонді України для здійснення присуджених виплат, які повинні передбачатися у Законі про державний бюджет на відповідний рік, та на те, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком не повинна застосовуватися ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування."
У зв’язку з цим, на думку апелянта, правових підстав для виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року немає.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга управління ПФУ у Кіцманському районі підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позов частково, суд вірно виходив з того, що позивачка є громадянином України, пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а відтак має право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року, іншого нормативно-правового акту, який визначав би цей розмір або встановлював інший, немає, тому застосуванню підлягає саме стаття 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”.
Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01 березня 2001 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Зазначеним Положенням на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2001 року, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплату пенсії.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищень до пенсії покладено на органи Пенсійного фонду України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлюється не розмір мінімальної пенсії з якого обчислюється доплата особам, які мають статус “дитини війни”, а конкретний розмір такої доплати, що суперечить змісту ст. 6 “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 № 2195-IV, якою встановлюється розмір такої доплати - 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (яким було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”), визнані неконституційними і ОСОБА_1 дійсно мала право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії з а віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Однак, вона пропустила річний строк звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, на що звертав увагу відповідач у своїх запереченнях на позов (а.с.12-13) та про рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року є безпідставними, оскільки Закон і це рішення були офіційно оприлюднені в засобах масової інформації, вона щомісячно отримувала пенсію без нарахування підвищень, Тобто, про порушення її прав та інтересів їй було відомо.
Тому постанову суду в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про перерахунок і виплату підвищення до пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року слід скасувати і в цій частині її позовних вимог відмовити.
Що ж до задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування і стягнення підвищення до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, то суд першої інстанції вірно виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», згідно яких підвищення до пенсії дітям війни виплачувалося в розмірі надбавки до пенсії учасникам війни.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач в період з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням проведених виплат, повинен нараховувати і виплачувати позивачці підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постанова суду в цій частині відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.198, 200, 212, 254 КАС України, Законом України від 02 грудня 2010 року № 2748-V1, колегія суддів , -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі задовольнити частково.
Постанову Кіцманського районного суду від 24 листопада 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності управління Пенсійного фонду України та зобов’язання його здійснити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності управління Пенсійного фонду України та зобов’язання його здійснити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
В решті постанову Кіцманського районного суду від 24 листопада 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Постанова набирає чинності через п'ять днів після направлення копії постанови особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: