П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року                                                                                  м. Рівне

Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі

          головуючого судді                         Гордійчук С.О.,

          суддів                                              Шеремет А.М., Хилевича С.В.,

          при секретарі                                  Приходько Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду від 15 червня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 Геннадієвни до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ‘‘Дітям війни’’до пенсії,

                                                              ВСТАНОВИЛА :

           Постановою Рівненського міського суду від 15 червня 2009 року позов задоволено частково.

            Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно в розмірі 1419 грн. 10 коп.

            В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

            Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 14 грн. 19 коп.

            В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.

          Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.          

           Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

           Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

            При цьому місцевий суд обгрунтовано врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр 2008 визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 року .

            Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

             З урахуванням зазначеного місцевий суд прийшов до вірного висновку, що з моменту визнання
неконституційними законів , які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст.. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".

             Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку, що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

            У той же час колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачам.

             З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю.

           Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, місцевий суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахуванні та виплату належних позивачам сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

           Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова місцевого суду в частині зобов’язання відповідача виплатити позивачам конкретну суму надбавки до пенсії підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини постанови вказівки на конкретну суму грошових коштів.

           В решті судове рішення відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

             Керуючись ст.ст. 198, 201, 207 КАС України,  колегія суддів

                                                                         ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну  скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне задовольнити частково.

          Постанову Рівненського міського суду від 15 червня 2009 року - змінити, виключивши із резолютивної частини постанови слова «в розмірі 1419 грн. 10 коп.».

          В решті постанову суду першої інстанції залишити без зміни.

          Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

          Головуючий :

            Судді: